15. Антикорупційна експертиза проектів нормативно-правових актів

Антикорупційна експертиза нормативно-правових актівпроводиться з метою виявлення в чинних нормативно-правових актах та проектах нормативно-правових актів факторів, що сприяють або можуть сприяти вчиненню корупційних правопорушень, розроблення рекомендацій стосовно їх усунення проводиться антикорупційна експертиза.

Порядок і методологія проведення антикорупційної експертизи та порядок оприлюднення її результатів визначаються Міністерством юстиції України.

Антикорупційна експертиза здійснюється Міністерством юстиції України, крім антикорупційної експертизи проектів нормативно-правових актів, внесених на розгляд Верховної Ради України народними депутатами України, яка здійснюється комітетом Верховної Ради України, до предмета відання якого належить питання боротьби з корупцією

Обов’язковій антикорупційній експертизі підлягають проекти законів України, актів Президента України, інших нормативно-правових актів, що розробляються Кабінетом Міністрів України, міністерствами, іншими центральними органами виконавчої влади.

Антикорупційна експертиза нормативно-правових актів здійснюється щодо законів України, актів Президента України та Кабінету Міністрів України згідно із щорічним планом, що затверджується Міністерством юстиції України, у таких сферах:

1) прав та свобод людини і громадянина;

2) повноважень органів державної влади та органів місцевого самоврядування, осіб, уповноважених на виконання функцій держави або місцевого самоврядування;

3) надання адміністративних послуг;

4) розподілу та витрачання коштів державного бюджету та місцевих бюджетів;

5) конкурсних (тендерних) процедур.

Результати антикорупційної експертизи у разі виявлення факторів, що сприяють або можуть сприяти вчиненню корупційних правопорушень, підлягають обов’язковому оприлюдненню.

Проведення громадської антикорупційної експертизи чинних нормативно-правових актів, проектів нормативно-правових актів, а також оприлюднення її результатів здійснюються за рахунок відповідних фізичних осіб, громадських об’єднань, юридичних осіб або інших джерел, не заборонених законодавством.

16. Умови та причини виникнення корупції та встановлення організованими злочинними спільнотами корумпованих зв’язків. Сфери та рівні встановлення організованими злочинними спільнотами корумпованих зв’язків

Умов та причини

До політичного характеру можна віднести:

- відсутність програмності, предметності і комплексності в проведенні демократичних реформ у різних сферах громадської організації, зокрема у системі управління суспільством;

- відсутність системи діючого виховання у службовців моральних, професійних якостей;

- декларативність, недостатня визначеність, непослідовність у проведенні антикорупційної політики.

До економічних умов варто віднести:

- відсутність режиму сприяння діяльності вітчизняного виробника, особливо, що стосується стягування податків, відрахувань у бюджет, одержання бюджетних засобів, кредитів і т.ін.;

- відсутність ясності процесів роздержавлення власності, вирішення різних економічних і господарських питань, одержання пільг і т.ін.

Нормативно-правові умови:

- прогалини законодавства, що повинне регулювати рішення політичних, економічних, соціальних, організаційно-управлінських проблем попередження корупції і корупційних діянь;

- неврегульованість на законодавчому рівні відповідальності за скоєння різних корупційних діянь, у тому числі з кваліфікуючими ознаками;

- формальний характер діючої системи декларування доходів державних службовців;

- нечіткість і прогалини в законодавстві, що регламентує діяльність державних органів, які ведуть боротьбу з корупцією;

- недоліки в правозастосовній діяльності по боротьбі з організованою злочинністю, зокрема відсутність обов'язкової практики виявлення корумпованих зв'язків при розслідуванні економічних і інших злочинів.

Сфери

Аналіз сфер, напрямків і характеру діяльності ОЗП дозволяє прийти до висновку, що використання корумпованих зв'язків у правоохоронних органах, органах державної влади і управління є обов'язковим елементом у діяльності формувань, що спеціалізуються на вчиненні злочинів у сфері економіки, політико-правовій, енергетичній, законодавчій і т.д.

Злочинні формування, діяльність яких носить загальнокримінальний характер, найчастіше мають потребу в наявності подібних зв'язків у правоохоронних органах, які використовуються з метою самозахисту, тому що дія (чи бездіяльність) представників цих органів, найчастіше виражається в:

- зловживанні службовим становищем,

- створенні перешкод у виявленні і розслідуванні злочинної діяльності;

- сприянні за хабарі в припиненні кримінальних справ, що дозволяє злочинцям тривалий час

- уникати відповідальності, створюючи у населення думку про нездатність влади домогтися істотних результатів у боротьбі зі злочинністю.

Рівні

На першому рівні корумповані зв'язки, як правило, відсутні; на другому рівні встановлення і використання корумпованих зв'язків в основному здійснюється у випадку появи погрози ліквідації угруповання, і тільки для третього рівня обов'язковим постійним елементом є наявність корумпованих зв'язків з представниками державних структур різних галузей влади і управління, тому що без них неможливе здійснення організованої злочинної діяльності, тобто, чим вище рівень організації злочинного співтовариства, тим стійкіші і вагоміші його корумповані зв'язки в державних і правоохоронних органах.