24. Азотисті речовини кормів.

Азотисті речовини корму - це сирий протеїн, який є найбільш важливою частиною корму і має в своєму складі білки і небілкові азотисті сполуки - аміди. Білки - високомолекулярні органічні речовини, які складаються із амінокислот. Біосинтез білків обумовлює ріст і розвиток організму. Білки входять до складу ферментів - біологічних каталізаторів в організмі, які забезпечують хімічні перетворення різних сполук. Білки – ферменти здійснюють всі види обміну речовин в організмі. Захисна функція білків проявляється в утворенні імунних тіл (антитіл) при надходженні в організм чужорідного білка (наприклад, бактерій). Аміди - всі азотисті речовини небілкового характеру. Значна частина амідів є проміжними продуктами синтезу білків або їх розпаду. Тому на аміди багаті корми, зібрані у період енергійного росту (наприклад, зелені або силосовані корми). У коренеплодах більше половини від сирого протеїну становлять аміди. У зерні їх мало. Поживна цінність амідів різна, оскільки залежить не тільки від їх складу, але й виду тварин. Поживна цінність поліпептидів та амінокислот така ж, як і білків. Інші представники амідів для моногастричних тварин не мають значної поживної цінності. Для жуйних тварин поживна цінність амідів майже така, як і білків.

----------------------------------------------------------------

25. Скотарство - як джерело цінних органічних добрив.  Скотарство - найбільша галузь тваринництва, яка ґрунтується на розведенні великої рогатої худоби. В галузі зосереджено 65% умовного продуктивного поголів'я худоби. Головна її продукція - м'ясо і молоко. Залежно від того визначають такі напрями спеціалізації скотарства: молочний, молочно-м'ясний, м'ясний і м'ясомолочний. Крім того, воно дає велику кількість сировини (шкіри, копита, роги) для переробної промисловості. Скотарство споживає найрізноманітні і дешеві корми (зелені, грубі, соковиті, концентровані) і дає найбільшу кількість органічних добрив. Скотарство знаходиться в тісному зв'язку із землеробством, забезпечуючи його органічними добривами і отримуючи необхідні кормові засоби, які переробляє в більш поживні харчові продукти. Створення в господарствах міцної кормової бази, ведення скотарства на рівні сучасних наукових знань і усестороння механізація виробництва сприятимуть подальшому розвитку і інтенсифікації цієї галузі.

----------------------------------------------------------------

26. Хімічний склад кормів.  Для годівлі сільськогосподарських тварин використовуються головним чином корми рослинного походження. Основну масу рослинного і тваринного речовини утворюють вуглець, кисень, водень і азот. У середньому рослини містять 45% вуглецю, 42% кисню, 6,5% водню, 1,5% азоту і 5% мінеральних речовин. У тілі тварин на частку вуглецю припадає в середньому 63%, кисню - 14%, водню - 9,5%, азоту - 5% і мінеральних речовин - 8,5%. Таким чином, кисню більше в рослинах, а азоту, вуглецю і водню більше в тваринному організмі. До складу кормів і тіла тварин входять вода і суху речовину.  Вода є головною складовою частиною вмісту рослинної і тваринної клітини. Вона служить середовищем, у якій протікають всі обмінні біохімічні процкси.  Вміст води в різних кормах неоднаково, воно коливається від 5 до 95%. Мало води (близько 10%) у макуха, шрот, сухому жомі, трав'яний борошні; в зернових кормах (вівсі, ячмені, кукурудзі, пшениці та ін) - близько 12-14%, в сіні, соломі - 15-20%, в зеленому кормі (траві) - 70-85%, у силосі - 65-75%, в сенаже - 45-60%, в корнеклубнеплодов - 80-92%, в барді, жомі, мезге - 90-95%. Чим більше в кормі води, тим нижче його поживна цінність.  Мінеральні речовини. Загальна кількість золи характеризує мінеральну поживність кормів. У золі розрізняють макро-і мікроелементи. Серед макроелементів розрізняються лужні (кальцій, магній, калій, натрій) і кислотні (фосфор, сірка, хлор). З мікроелементів в кормах містяться залізо,мідь, кобальт, цинк, марганець, йод, фтор, селен та ін Мінеральні речовини в кормі знаходяться у формі різних сполук. Лужні елементи найчастіше зустрічаються у вигляді солей органічних і мінеральних кислот, певну кількість фосфору, сірки, магнію, заліза виявляється в поєднанні з органічними речовинами - білками, жирами і вуглеводами.  Рослинні корми містять порівняно мало золи, в середньому менше 5%, тільки в окремих випадках кількість її досягає 10%. У рослинах зола розподілена нерівномірно: стебла і листя в два з гаком рази багатші золою, ніж зерна і коріння; в зерні золи більше в зовнішніх частинах, ніж у внутрішніх.  Істотно різняться за вмістом мінеральних речовин рослини різних ботанічних родин. Насіння та вегетативні органи бобових містять в 4-6 разів більше кальцію, ніж злакові. Багата калієм, але бідна кальцієм і фосфоромзола коренеплодів.

---------------------------------------------------------------

27. Раціон, його складові для дійних корів.  Раціон– набір і кількість кормів, що спожила тварина за певний проміжок часу (добу, місяць, сезон, рік). Якщо раціон повністю і всебічно задовольняє потреби тварин у поживних речовинах, його називають збалансованим,а годівлю –повноцінною.Відхилення між вмістом поживних речовин у раціоні і нормою за основними показниками не повинні перевищувати 5 %. Для високопродуктивних дійних корів раціони балансуються за вмістом Ca, Mg, P, K i S, а також іншими елементами. В раціоні повинні бути в достатній кількості і вітаміни, нестачу яких ліквідовують вітамінними кормами та синтетичними препаратами.  На склад молока і його кількість сприятливо впливають якісні зелені корми, сіно, сінаж, силос, коренеплоди і більшість концентрованих кормів.  Потреба дійних корів у поживних речовинах залежить від рівня продуктивності, вмісту жиру в молоці, живої маси тварини, їх віку і вгодованості, а також фізіологічного стану.  Раціони для корів складають з наявних у господарстві кормів. На 100 кг живої маси згодовують 0,5-2 кг грубих кормів, 5-10 кг соковитих, в тому числі 7-8 кг високоякісного силосу. У раціонах з сіном доброї якості близько 25-30% грубих кормів можна замінити високоякісною соломою ярих.  Для складання раціонів важливо враховувати, що за силосного типу годівлі треба включати корми, які багаті на легкоферментуючі вуглеводи - цукрові, напівцукрові або кормові буряки. Цукрових буряків коровам слід давати ) 0,6-0,8 кг на 1 кг молока, але не більше 15-18 кг на добу. Кормових ж буряків - згодовують до 2-2,5 рази більше, ніж цукрових.  Забезпечення корів цукром визначають за співвідношенням його до перетравленого протеїну - оптимальне відношення цукру до протеїну коливається в межах 0,8-1,2 : 1.  За вмістом сирої клітковини в сухій речовині повинен бути в межах 20-22%.

Потреба у кальції в розрахунку на одну кормову одиницю раціону коливається в межаз 6-7 г, у фосфорі - від 4 до 5 г.  Щодо вітамінів, то у розрахунку на одну кормову одиницю іхнього раціону повинно припадати 40-50 мг каротину і від 900 до 1200 ІО вітаміну D.  Під час згодовування кормів з годівниць спершу дають концентрати, потім соковиті та і в кінці грубі, але можна згодрвувати і їх суміш. Часто на основі різних кормових компонентів та добавок виготовляють повнораціональні комбікорми, які повністю забезпечують потреби тварин у поживних речовинах та енергії.  Розлавання кормів рекомендують проводити після доїння.  У літній період основу раціонів становлять зелені корми. Під час випасання корови за добу споживають др 60-70 кг зеленої трави. В цей період тваринам додатково згодовують концентрати, мінеральні добавки, а також, в разі пртреби, силос або сінаж. У сухостійний період перед отеленням необхідно організувати повноцінну годівлю корів для нормального росту плоду, розвитку вимені, відкладання поживних речовин в прозапас тощо.

---------------------------------------------------------------

28. Норма годівлі свиней.  Норма годівлі – це кількість енергії і поживних речовин, які забезпечують відповідну продуктивність тварин при збереженні їх здоров'я та нормального відтворення. Годівля, яка відповідає нормам, називається нормованою.Така годівля підвищує коефіцієнт корисної дії кормів, що має важливе значення для економного використання кормових ресурсів.  Для годівлі свиней використовують раціони на основі концентрованих кормів - повнораціонний концентратний (100% повнораціонного комбікорму за поживністю) і концентратний (82% і більше концкормів) типи. У господарствах де використовують корми власного виробництва, застосовують концентратний тип годівлі з введенням в раціон соковитих і зелених кормів (концентратно-коренеплідний, концентратно-картоплятний, концентратно-трав'яний, змішаний концентратно-картопляно-коренеплідний). Питома частка концентратів у таких типах годівлі може сягати 77% за поживністю. Необхідно особливу увагу приділяти забезпеченості раціонів протеїном та його співвідношенню з цукрами, наявності незамінних амінокислот (лізину, метионіну і цистину), джерелом яких є зернобобові культури, ріпак, а також кормм тваринного походження.  Свині, особливо молодняк, погано перетравлюють клітковину, тому її обмежують до 7-8% у молодняку свиней і до 10-12% від сухої речовини у дорослих тварин.  Всі концентровані корми необхідно згодовувати тваринам у вигляді комбікормів або повноцінних кормосумішей в поєднанні з зеленими і соковитими кормами. Буряки, моркву, гарбузи, силос, зелену траву використовують подрібненими у сирому вигляді, а картоплю - запарюють.  Всі корми зволожують і згодовують свиням у вигляді густих мішанок (вологість до 70%). Згодовування рідких кормів призводить до гіршого засвоєння поживних речовин, зниження продуктивності свиней та їх м'ясних якостей.  Годівля кнурів враховує їх вік та інтенсивність використання.

Годівля кнурів враховує їх вік та інтенсивність використання. Для них використовують переважно концентратний і концентратно-коренеплідний типи годівлі з використання моркви, комбінованого силосу, а влітку зеленої трави. Годують кнурів три рази на день. Маса одноразової дачі не повинна перевищувати 2-3% маси тварини. Їх потрібно тричі на добу напувати.  Тваринам до двох років на кожні 100 кг живої маси згодовують 2 корм. од., а дорослим - 1,5 корм. од. Соковиті і зелені корми дають в обмеженій кількості.  Годівля свиноматок залежить від їх використання. До моменту парування самки повинні бути середньої вгодованості, не допускається голодування та ожиріння. Раціони насичують соковитими та грубими кормами. Найкращими зеленими кормами лля годівлі є люцерна, конюшина та інші бобові культури.  Молодняку згодовують зернові корми бобових і злакових культур разом з коренеплодами і невеликою кількістю збирального молока, що забезпечує їх потребу в протеїні. Зелена трава, трав'яне борошно, комбінований силос, кормові дріжджі та мінеральні добавки є джерелом для тварин вітамінів та мінеральних речовин.

-----------------------------------------------------------------