- •Ю.В.Філатов, ю.Ф.Ткаченко
- •1 Пружні деформації
- •1.1 Мала деформація та її компоненти
- •1.2 Головні вісі деформації
- •1.3 Зв’язок між компонентами малої деформації та її
- •1.4 Фізичний зміст компонент малої деформації
- •2.3 Рівняння руху Коші
- •2 Пружні напруження
- •2.1 Зовнішні сили
- •2.2 Внутрішні напруження
- •3 Зв’язок між напруженнями і
- •3.1 Експериментальний закон Гука
- •3.2 Узагальнений закон Гука
- •4 Хвильові рівняння та пружні хвилі
- •4.1 Рівняння Ламе
- •4.2 Хвильові рівняння
- •4.3 Пружні потенціали
- •4.4 Cферичнi хвилі
- •4.5 Плоска хвиля
- •4.6 Сферична хвиля
- •Підставляючи в хвильове рівняння,
- •5 Хвилі на границях півпросторів
- •5.1 Відбиття та заломлення плоских хвиль на
- •5.2. Практичні задачі на відбиття – заломлення
- •6 Хвилі в реальних середовищах
- •6.1 Хвильові рівняння з дисипативним членом
- •Його дисперсійне співвідношення
- •Перевіримо виконання умови 3. З (6.10) випливає, що
- •6.2 Хвильові рівняння в перших похідних
- •Проаналізуємо четверту модель. Її хвильовому рівнянню
- •7 Комплексні хвильові рівняння
- •8 Динаміка пружних хвиль в
- •Та диспергуючих середовищах
- •8.1 Миттєві параметри хвильового поля
- •8.2 Дисперсія швидкості пружних хвиль в
- •8.3 Миттєве поглинання пружної енергії
- •9 Міграція хвильових полів
- •9.1 Міграція хвильового поля на основі рівняння в
- •Введемо позначки
- •10 Практичні роботи з теорії пружних
- •10.1 Дослідження напруженого стану та деформацій
- •Література
- •10.2 Аналіз рішення хвильового рівняння для
- •Література
- •10.3 Розрахунок швидкості хвилі Релея при
- •Література
- •10.4 Розрахунок траєкторій руху частинок у хвилі
- •Література
- •10.5 Розрахунок дисперсійної кривої для
- •Література
- •10.6 Обчислення та побудова частотної
- •Мета та завдання роботи
- •Основні теоретичні положення
- •Порядок проведення роботи
- •Коефiцiєнт вiдбиття має максимум, амплiтуда якого
- •Мінімальне значення коефіцієнта вiдбиття вiд тонкого шару
- •Порядок проведення роботи
- •Лiтература
- •10.8 Визначення коефіцієнтів поглинання пружних хвиль
- •Література
- •10.9 Визначення дійсних швидкостей
- •Література
- •Контрольні завдання
- •12 Методичні поради до самостійної роботи
- •Програмні запитання
- •12.1 Пружні деформації
- •Питання для самоперевiрки
- •12.2. Пружні напруження
- •Лiтература
- •Методичні вказівки
- •Питання для самоперевірки
- •12.3 Зв`язок між напруженнями I деформаціями
- •12.4. Хвильові рівняння та пружні хвилі
- •Питання для самоперевірки
- •12.5 Хвилі на границі півпросторів
- •12.6 Хвилі у вільному і обмеженому шаром
- •12.7 Хвилі від джерел різного типу
- •Список рекомендованої та використаної літератури
9.1 Міграція хвильового поля на основі рівняння в
перших похідних
Уникнути похибок описання моделі можна шляхом двомірного трасування променів на основі рівняння ейконалу. Але можливий і інший шлях - використання більш простого ніж (9.1) хвильового рівняння, яке дозволяє побудувати просту кінцево-різницеву схему продовження поля вниз, не накладаючи обмежень на геометрію середовища.
Приймемо за основу скалярне (відносно U(х,z,t)) хвильове рівняння
,
(9.2)
де
-вектор, модуль якого рівний швидкості
пружних хвиль в даній точці середовища,
а напрям коленіарно променям плоскої
хвиліU(х,z,t). Принциповою відмінністю
(9.2) від (9.1) є апроксимація хвильового
поля суперпозицією плоских а не сферичних
(дифрагованих) хвиль. Оскільки операція
продовження поля вниз потребує його
неперервності, умовою якого є відповідність
поля рівнянню Лапласа
(9.3)
покажемо, що поле , яке описано рівнянням (9.2), задовольняє (9.3). Припустимо R=tV, тоді (9.2) запишеться у вигляді:
(9.4)
де
-одиничні вектора у напрямкух,zта поширення хвилі. Піддамо (9.4)
дії диференціального оператораdiv(•)та, враховуючи, щоrоt rоtскалярного
поля рівний 0, отримаємо
![]()
Таким чином, поле, яке відповідає рівнянню (9.2), може бути продовжене у нижній півпростір.
Для побудови кінцево-різницевої схеми продовження поля вниз піднесемо (2) у квадрат
(9.5)
Розпишемо вираз (9.5) через кінцеві різниці навколо точки U(х,z,t).

(9.6)
де x, t- кроки сітки поляU(х,0,t) z- крок, який дорівнює перерахунку поля по глибині.
Однак, рівняння
(9.6), вирішене відносно U(х,z+z,t)буде давати коректне продовження поля
вниз лише при постійності похідних похіt,оскільки володіє явно
вираженою асиметрією. По положенню
точок вибору значень поля у площинахx,0,tта z ,0,tназвемо таку схему Г-схемою. У випадку
міграції реальних хвильових полів слід
попіклуватися про симетрію вибірки
відносно міграційної точки. Враховуючи,
що при продовженні поля на рівеньz+zчас приходу вертикально збіжної хвилі
зменшується на величину
і поклавши
, що дозволяє проводити міграцію
безпосередньо на планшеті завдання
вихідного поля, отримаємо
(9.7)
Звідки випливає проста формула міграції поля U(х,z,t)
,
(9.8)
де
.
Це Т-схема міграції .
Неважко бачити, що швидкість обчислювального процесу визначається, в основному, затратами часу на вилучення квадратного кореня з виразу (9.8). При міграції планшета NхN буде потрібно N рівней перерахунку, причому середнє число дискретів по t, на одному рівні змінюючись від N-1 до 1, складе N/2. Таким чином, для міграції необхідно виконати N3/2 вилучень квадратного кореня. Відмітимо, що міграція по Кірхгофу потребує Nзтаких самих операцій та додаткового поля зображення мігрованого розрізу NхN дискретів. Звідси очевидні переваги запропонованої кінцево-різницевої схеми міграції сейсмічного часового розрізу t0на основі рішення хвильового рівняння в часткових похідних першого порядку.
Коректна міграція на співпряжених XZ
профілях
Серед методів ХZ- сейсморозвідки, запропонованої нами, одне з чільних місць посідає процедура коректної міграції хвильового поля, тобто продовження хвильового поля без необхідності попереднього завдання розподілу швидкості. Більш того, цей розподіл швидкості поширення пружних хвиль буде визначений в процесі міграції хвильового поляU(х,z,t), січення якогоU(х,0,t)таU(0,z,t), були зареєстровані на співпряжених горизонтальному та вертикальному профілях на польовому етапі ХZ-сейсморозвідки. Домовимося, що крок спостереження на вертикальному та горизонтальному профілях однаковий і значно менше довжини хвилі
,
а крок квантування
сейсмічного запису
,
деVm
- максимальна очікувана
швидкість поширення хвиль. Ці умови
дозволяють нам в подальшому перейти
від часткових похідних до кінцевих
різниць при побудові обчислювальної
схеми коректної міграції часового поля.
Міграцію будемо проводити на підставі хвильового рівняння в часткових похідних першого порядку (9.2), але більш складну в обчислювальному аспекті процедуру, можна побудувати і на основі звичайного хвильового рівняння
Розглянемо
елементарний міграційний куб
,в
якому позначимо вершини наступним
чином:

Поле в шостій вершині будемо шукати за його значенням в п'яти попередніх. Для цього піднесемо до квадрату рівняння (9.2).
Рівняння (9.5) (до речі, зверніть увагу на його подібність до рівняння ейконалу) запишемо двічі через кінцеві різниці
(9.9)
![]()
(9.10)
