Описання установки

Петлю гістерезісу можна отримати на екрані осцилографа. Якщо на горизонтально відхиляючі пластини подати напругу , пропорційну, а на вертикально відхиляючі –, пропорційну, то на екрані осцилографа одержимо петлю гістерезісу.

На рис. 2 показана схема установки.

Рис.30.2.

Матеріалом, який досліджується, є сталь, з якої виготовлено тороїд (осердя трансформатора И-54). Первинна обмотка трансформатора живиться через опір змінним струмом, а індукція магнітного поля, створена нею:

де ,l₁ – число витків та довжина первинної обмотки. Ця котушка рівномірно намотана на тороїдальному осерді.

Поперечний переріз осердя И-54 – S=346 мм².

Діаметр середнього круга осердя И-54 – 84,5 мм.

Таблиця 1

n
Первинна обмотка	1200	600	300	120	60	30	12
Вторинна обмотка	= 1200 витків

Напруга на горизонтальних відхиляючих пластинах

(30.1)

тобто пропорційна .

Розрахунок показує, що пов’язана зВ виразом:

(30.2)

тобто пропорційна В. Тут – число витків вторинної обмотки тороїда.

Цей вираз є наслідком закону електромагнітної індукції Фарадея, записаного для випадку електромагнітної взаємодії в тороїді.

У результаті на одні пластини подається напруга, пропорційна , а на інші – пропорційнаВ, тому на екрані одержуємо петлю гістерезісу .

За один період синусоїдної зміни струму слід електронного променя на екрані опише повну петлю гістерезісу, а на кожний наступний період – точно її повторить. Змінюючи потенціометром R напругу , одержимо на екрані ряд петель гістерезісу різної площі. Верхня точка петлі гістеризісу перебуває на основній кривій намагнічування. Для побудови основної кривої намагнічування потрібно зняти з осцилографа координатиiвершин часткових петель гістерезісу.

Після цього обчислюють значення іВ із (30.1) і (30.2), переписаних у вигляді:

і .

Величини iможна визначити, якщо знати значення напругi, які спричиняють відхилення електричного променя на одну поділку в напрямі осей 0x i 0y при даному підсиленні. Тоді

де i– координати вершин петель гістерезісу. Підставляючи останні вирази в значення дляіВ, матимемо:

(30.3)

(30.4)

де

(30.5)

(30.6)

Порядок виконання роботи

Завдання 1.Зняття кривої намагнічування.

1. Зібрати схему згідно з рисунком.

2. Ввімкнути осцилограф і вивести електронний промінь у центр координатної сітки.

3. Підключити схему до мережі.

4. З допомогою потенціометра досягти, щоб петля гістерезісу мала ділянку насичення.

5. Визначити координати iвершин петлі. Дані занести до таблиці 2.

6. Зменшуючи напругу з допомогою потенціометра, одержати на екрані осцилографа сімейство петель гістерезісу. Зняти для кожної з них координати вершин. Вимірювання повторювати доти, поки петля не стане точкою.

Таблиця 2

nx, мм
ny, мм

7. Визначити чутливість осцилографа іза таким методом:

1. відключити схему від мережі і входів осцилографа;

2. гніздо “Контр. сигнал” на задній панелі осцилографа з’єднати із входом “Х”;

3. не чіпаючи ручок управління на боковій панелі осцилографа, по масштабній сітці визначити довжини сліду lелектронного променя;

4. визначити чутливість за формулою

де – контрольна напруга;

5. аналогічно визначити чутливість .

Вирахувати значення іза формулами (30.5) і (30.6).

8. Обчислити значення ідля координат вершин усіх одержаних петель гістерезісу.

9. За здобутими даними побудувати графік залежності

Завдання 2. Зняття петлі гістерезісу і визначення затрат на перемагнічування.

При перемагнічуванні зразка частина енергії магнітного поля витрачається на переорієнтацію доменів. Величина цієї енергії, яка приходиться на одиницю об’єму за одиницю часу, пропорційна площі петлі гістерезісу:

(30.7)

де – частота змінного струму. Ця частина енергії переходить у теплову.

Площу петлі гістерезісу можна знайти так. Ціна однієї міліметрової поділки в напрямі осі , рівна, в напряміВ – [якщоівиразити в Тл/мм]. Тоді площа однієї клітини буде. Якщо петля гістерезіса маєN кліток, то площа її

(30.8)

1. Зняти координати 10-12 точок петлі в поділках координатної сітки екрана осцилографа.

2. Нарисувати на міліметровці петлю, добираючи по осях Х і У такий самий масштаб, як і на координатній сітці.

3. Підрахувати число n міліметрових клітинок, які охоплюють верхню половину петлі. Обчислюють .

4. Обчислюють значення іза формулами (30.5) і (30.6), а за формулою (30.7) – теплові витрати на перемагнічення.