- •Додаткові завдання
- •Контрольні запитання та завдання
- •Лабораторна робота №27 вимірювання ємності
- •Порядок виконання роботи
- •Контрольні запитання та завдання
- •Лабораторна робота №29
- •Описання установки
- •Контрольні запитання та завдання
- •Лабораторна робота №30
- •Теоретичні відомості
- •Порядок виконання роботи
- •Обробка результатів
- •Описання установки
- •Порядок виконання роботи
- •Контрольні запитання та завдання
- •Лабораторна робота № 31 затухаючі коливання в контурі
- •Короткі теоретичні відомості
- •Порядок виконання роботи
- •Контрольні запитання та завдання
- •Лабораторна робота №32 вимушені коливання в контурі
- •Короткі теоретичні відомості
- •Порядок виконання роботи
- •Контрольні запитання та завдання
- •Лабораторна робота №33 додавання взаємно перпендикулярних гармонічних коливань
- •Порядок виконання роботи
- •Контрольні запитання та завдання
- •Лабораторна робота №34 дослідження поперечних хвиль в шнурі
- •Короткі теоретичні відомості
- •Опис установки
- •Порядок виконання роботи
- •Контрольні запитання та завдання
- •Лабораторна робота №35 поширення звуку в повітрі
- •Короткі теоретичні відомості
- •Порядок виконання роботи
- •Контрольні запитання та завдання
- •Теоретичні відомості
- •Описання установки
- •Порядок виконання роботи
- •Додаткове завдання
- •Контрольні запитання і завдання
- •Лабораторна робота № 41 вивчення явища дифракції світла
- •Теоретичні відомості
- •Описання установки
- •Порядок виконання роботи
- •Контрольні запитання
- •Лабораторна робота № 42 перевірка закону малюса
- •Теоретичні відомості та описання установки
- •Порядок виконання роботи
- •Контрольні запитання
- •Додаток
- •Одиниці електричних і магнітних величин в сі
- •Десяткові приставки до назв одиниць
- •Наближені значення довжин хвиль світла, що відповідають основним спектральним кольорам.
- •Показники заломлення
- •Список літератури
Контрольні запитання та завдання
Що називають вимушеними коливаннями ?
Що називають добротністю коливальної системи, і від чого вона залежить ?
Що таке резонанс і резонансна частота ?
Як визначається резонансна частота та амплітуда коливань при резонансі ? Пояснити резонансні криві.
Описати явище резонансу напруг в електричному коливальному контурі.
Описати явище резонансу струмів в електричному коливальному контурі.
Показати за допомогою векторної діаграми напруг і сил струмів та трикутника опорів, як визначити кут зсуву фаз між струмом та напругою.
Чому дорівнює різниця фаз між
та
?
|
Варіант |
1 |
2 |
3 |
4 |
5 |
6 |
7 |
8 |
9 |
0 |
|
Номер задачi [11] |
27-2 |
27-3 |
27-4 |
27-5 |
27-6 |
27-7 |
27-8 |
27-9 |
27-10 |
27-11 |
Лабораторна робота №33 додавання взаємно перпендикулярних гармонічних коливань
Мета роботи– засвоїти метод градуювання звукового генератора за допомогою складання взаємно перпендикулярних коливань.
Прилади та пристрої:електронний осцилограф, звуковий генератор, генератор стандартних сигналів.
Короткі теоретичні відомості
Частоту невідомого гармонічного коливання часто визначають методом фігур Ліссажу. Для цього до досліджуваного коливання додаються взаємно перпендикулярні коливання відомої частоти. У загальному випадку в результаті додавання отримують криві складної форми, що називаються фігурами Ліссажу, за видом яких можна визначити частоту досліджуваної напруги. В цій роботі на пластини вертикального відхилення електронного осцилографа подається досліджувана напруга від джерела коливань звукової частоти, а на пластини горизонтального відхилення – напруга від генератора стандартних сигналів. Завдяки цьому електронний пучок одночасно коливається у двох взаємно перпендикулярних напрямах.
Розглянемо два взаємно
перпендикулярних коливання x
і y з
циклічними частотами
і
:
-

(33.1)
де
– початкова різниця фаз між коливанням.
Очевидно,
Система рівнянь (33.1) у параметричній формі задає траєкторію руху тіла, що одночасно коливається у двох взаємно перпендикулярних напрямах. Визначимо рівняння траєкторії точки, що бере участь у цих коливаннях, в явному вигляді, виключивши час із (33.1). Для цього рівняння перепишемо так:
-

(33.2)
Додавши до лівої та правої
частин (33.2) уявну частину
,
отримаємо:
За формулою Муавра
.
Тоді
,
або
-

(33.3)
Але
,
.
Тому, підставивши ці значення у формулу
(33.3), матимемо:
-

(33.4)
Розкладаючи за біномом Ньютона вираз у квадратних дужках і прирівнюючи дійсні частини ліворуч і праворуч, отримуємо рівняння траєкторії коливної точки.
Зупинимося на окремому випадку
коливань з однаковими частотами
.
З формули (33.4) матимемо:
-

(33.5)
звідки
-

(33.6)
Це рівняння сім’ї еліпсів,
характеристики яких визначаються
різницею фаз
.
Розглянемо окремі випадки (рис.33.1, 33.2):
|
Рис.33.1 Рис.33.2 |
1. Нехай коливання відбуваються
з однаковими фазами, тобто
.
Тоді рівняння (33.6) набуває вигляду:
-
або

(33.7)
тобто еліпс переходить у пряму (див. рис.33.1).
Якщо різниця фаз
,
то і в цьому випадку еліпс вироджується
в пряму.
2. Якщо різниця фаз між
коливаннями дорівнює
,
то рівняння (7) набуває вигляду:
-

(33.8)
Отримали криву – еліпс, осі
якого збігаються з осями координат
(див. рис.33.2). Якщо амплітуди коливань
однакові, еліпс вироджується в коло.
Якщо
,
за загальним видом рівняння, отриманого
з формули (33.4), важко зробити висновок
про форму траєкторії.
Нехай показник степеня n
у рівнянні (33.4) є число раціональне,
тобто воно може бути подане у вигляді
відношення двох цілих
і
:
-

(33.9)
Із системи рівнянь (33.1) випливає, що
де
,
– відповідно циклічна частота і період
коливань в напрямі осіx;
,
– відповідно циклічна частота і період
коливань в напрямі осіу.
Перепишемо останнє співвідношення
у вигляді
.
Отже, за проміжок часу
точка здійснює
повних коливань в напрямі осі
і
повних коливань в напрямі
осі
.
Після проходження часу
точка буде в тій самій фазі, що і в
початковий момент, тобто за наступний
проміжок часу
коливання так само повторяться.
У результаті коливання будуть
накладатись самі на себе і дадуть стійку
картину (фігури Ліcсажу). Якщо ж одне з
чисел
або
ірраціональне, тобтоn
не може бути подане у вигляді відношення
цілих чисел, то виникає додаткова різниця
фаз, завдяки чому траєкторія руху точки
неперервно змінюватиметься. Якщо частота
одного з коливань відома, то за виглядом
фігури Ліссажу визначають частоту
іншого. Таке порівняння частот можна
здійснити осцилографічним методом,
подаючи на пластини горизонтального
відхилення напругу з відомою частотою
,
а на вертикально відхиляючі – досліджувану
напругу з частотою
.
Враховуючи, щоω=2πν
тоді
-

(33.10)
Виведемо правило знаходження відношення частот за фігурами Ліссажу. Враховуючи (33.10), перепишемо вираз (33.4) у вигляді
Покладемо
.
Тоді, розкладаючи ліву і праву частини
за біномом Ньютона та прирівнюючи дійсні
частини, отримаємо рівняння
-
го степеня відносноу
, що має
коренів. Графічно це означає, що вісьу
перетинає криву
разів. Якщо
, де
– довільна стала, отримаємо також
рівняння, що має
коренів. Фігура Ліссажу буде перетинати
будь-яку пряму, паралельну осіy
,
разів. Поклавши
,
отримаємо рівняння
-
го степеня відносноx,
тобто крива перетинатиме пряму, паралельну
осі x ,
разів. Звідси випливає таке правило
знаходження частот. Проводять через
дану фігуру дві довільні взаємно
перпендикулярні пряміAB
і CD,
паралельні осям х
і y
(рис.33.3). Підраховують число точок
перетину кривої з прямими CD
(
)
іAВ
(
).
У випадку
=3
і
=1
(рис.33.3), тобто
Якщо пряма проходить через точку перетину віток кривої, при відліку її рахують двічі (така точка відповідає кратним кореням).
|
Рис.33.3 |




