Контрольні запитання та завдання

1. Якими фізичними величинами описується магнітне поле в речовині та вакуумі ?

2. Якими фізичними величинами характеризується взаємодія речовини з магнітним полем ? Як класифікуються магнетики?

3. Що таке явище магнітного гістерезісу?

4. Що таке і як пояснюються діамагнітний та парамагнітний ефекти ?

5. Якими фізичними величинами відрізняються феромагнетики від інших магнетиків?

6. Чому значення для феромагнетиків велике?

7. Що таке доменна структура феромагнетика, і як пояснюються його властивості?

Варіант	1	2	3	4	5	6	7	8	9	10
Номер задачі [11]	24-2	24-5	24-7	24-8	24-13	24-14	24-15	24-17	24-2	24-5

Лабораторна робота № 31 затухаючі коливання в контурі

Мета роботи– дослідити залежність характеристик затухаючих коливань від параметрів електричного контуру та освоїти методику використання осцилографа для вимірювань цих характеристик.

Прилади та пристрої:панель зі змонтованим контуром, осцилограф, з’єднувальні провідники.

Короткі теоретичні відомості

Електричний коливальний контур складається з конденсатора С, котушки індуктивності L та резистора R (рис.31.1).

Рис.31.1.

Якщо зарядити конденсатор С від деякого стороннього джерела, то його розряджання через котушку індуктивності L матиме коливальний характер. Закон зміни заряду q на конденсаторі в часі при ()записується у вигляді:

(31.1)

де – амплітудне значення заряду конденсатора; – циклічна частота контуру,,;– період коливань;– початкова фаза.

У реальному () коливальному контурі енергія, яку несе на собі заряджений конденсатор, при його розряджанні поступово переходить в теплоту на з'єднувальних провідниках, резисторах, діелектрику конденсатора, осерді котушкиL. Тому коливання з часом будуть затухати, тобто амплітудний заряд поступово зменшуватиметься до нуля (рис.31.2).

Рис.31.2

У схемі всі фактори затухання враховані через вмикання активного опору R .Відповідно до другого закону Кірхгофа сума спадів напруг на конденсаторі та резисторі дорівнює ЕРС самоіндукції котушки L:

(31.2)

де І– миттєве значення сили струму в колі контура.

Ураховуючи, що

рівняння Кірхгофа можна записати так:

(31.3)

Увівши позначення ,, остаточно отримаємо:

(31.4)

Якщо виконується умова , рівняння (31.4) має розв’язок:

(31.5)

Тут циклічна частота

,

(31.6)

З наведених формул видно, що частота коливань залежить від опору R, зокрема, при , тобто, коливання стають незатухаючими () і період коливань визначається за формулою Томсона .

Якщо опір в контурі настільки великий, що умоване виконується, тобто, то коливання не виникають взагалі. Це так званий зрив коливань, що настає при

.

(31.7)

Затухання коливань характеризується декрементом затухання:

(31.8)

або логарифмічним декрементом затухання

(31.9) (31.10).

Установка (рис.31.3), що зібрана на окремій панелі, складається з генератора імпульсів ГІ для підзаряджання конденсатора коливального контуру (С1, С2, С3 залежно від положення перемикача П1). У проміжках між імпульсами ГІ в коливальному контурі виникають затухаючі коливання, які спостерігаються на екрані осцилографа.

Активний опір котушки R_к=12 Ом. Перемикачем П2 можна вмикати в контур додаткові резистори з опорами R1, R2, R3, R4. Тоді активний опір контура R визначається сумою R_к і опору резистора.

Рис.31.3. Опис установки