Системи тех. ПРАКТИКУМ

101

Руда – природне мінеральне утворення, яке містить який-небудь метал або кілька металів у таких концентраціях і формах знаходження (як крупність, характер сполук та ін.), що забезпечують технічну можливість та економічну доцільність їх добування.

Рудна інеральна сировина – гірничі породи, що вміщують метали,

котрі можуть бути економічно вигідно видобуті у технічно чистому стані.

Са ан (тюрк. – солома) – це стіновий будівельний матеріал, його виготовляють із суміші глини, соломи, піску та інших речовин.

Сатурація – процес очищення цукрового дифузного соку завдяки перетворенню гідроксиду кальцію (продукт дефекації) у карбонат кальцію для переведення останнього в осад. Для сатурації використовується СО2,

який подається в нижню частину сатуратора для кращого перемішування соку із сатураційним газом.

Селекція тварин – наука про методи створення й удосконалення порід сільськогосподарських тварин.

Сепарування олока – технологічний процес розділення молока на вершки і знежирене молоко (відвійки) за допомогою спеціального обладнання – сепараторів різних конструкцій.

Серійне виробництво характеризується виготовленням чи ремонтом виробів партіями, що періодично повторюються.

Сівоз іна – це науково обґрунтоване чергування сільськогос-

подарських культур у часі і на території. При правильному чергуванні культур поліпшується структура, водний та повітряний режим ґрунту,

послаблюється його ерозія.

Силу ін – сплав алюмінію з кремнієм. Хімічний склад – 4-22 % Si,

основа – Al, незначна кількість домішок Fe, Cu, Mn, Ca, Ti, Zn, та ін.

Сировина – речовина природного або синтетичного походження, яку використовують при виробництві промислової продукції.

102

Систе а обробітку ґрунту – комплекс заходів, які виконують в агротехнічні строки у певній послідовності відповідно до грунтово-

кліматичних умов зони.

Систе а технологій – сукупність функціонально пов’язаних засобів технологічного оснащення, предметів виробництва та виконавців для виконання в регламентованих умовах виробництва технологічних процесів або заданих операцій.

Систе а технологій у тваринництві – це склад і співвідношення його галузей, а також сукупність організаційно-економічних, технічних та зооветеринарних заходів ведення виробництва, спрямованих на збільшення обсягів продукції тваринництва і підвищення його ефективності.

Складання ашин – технологічний процес поєднання, координування і фіксації деталей у вузли, а вузлів у машину.

Скрап – це відходи, отримані в процесі штампування, різання, браку ливарного виробництва тощо.

Сліпий стовбур – вертикальна гірнича виробка, яка не має безпосереднього виходу на денну поверхню і служить для підйому корисної копалини з нижчого горизонту на вищий.

Слябінг – це прокатний стан для виробництва листового прокату.

Собівартість ашини – сума усіх витрат на її виготовлення та реалізацію. Для зниження собівартості потрібно при конструюванні машин передбачати їх найменшу матеріаломісткість, серійність випуску,

технологічність конструкції та ін.

Солод — пророслі і висушені зерна ячменю.

Спеціальна сталь – сталь, яка має властивості жаростійкості,

кислотостійкості, високу міцність і корозійну стійкість.

Сплави – металічні, макроскопічні однорідні системи, що утворилися внаслідок твердіння розплавлених рідких систем і складаються з двох або більшої кількості металів (рідше металів і неметалів) з характерними металічними властивостями. У широкому розумінні сплавами називають

103

будь-які однорідні системи, які одержують сплавленням металів, неметалів,

оксидів, органічних речовин та ін.

Сталь – сплав заліза з вуглецем, кремнієм, марганцем, сіркою і фосфором, де частка вуглецю становить менше 2,14 %.

Стерилізація — нагрівання речовин до 100°С з метою знищення мікроорганізмів.

Стійкість інстру ента – час його роботи від загострення до загострення при певному режимі різання.

Стовбур – вертикальна гірнича виробка, яка має безпосередній вихід на денну поверхню і служить для подання на поверхню корисної копалини,

спуску допоміжних матеріалів, спуску-підйому людей, подання свіжого повітря.

Стругання – спосіб оброблення пласких поверхонь заготівки за допомогою різця. Головним рухом у разі цього способу є зворотно-

поступальне переміщення інструмента або заготівки.

Ступінь авто атизації машини – відношення автоматизованих циклів роботи машини до загальної кількості робочих циклів. Від ступеня автоматизації залежить продуктивність машини, її економічність.

Сульфітація – оброблення цукрового розчину діоксидом сірки (сірий газ – продукт спалювання сірки) з метою знебарвлення, зниження лужності,

зменшенню в’язкості сиропу, поліпшення процесу кристалізації.

Сусло — водний розчин екстрактивних речовин солода.

Суспензія — неоднорідна система, в рідкому дисперсійному середовищі якої знаходяться дрібні частинки твердих речовин.

Танк — цистерна, бак, призначені для зберігання рідини.

Тер ічні процеси – це такі технологічні процеси, в ході яких головним рушієм є тепло. При високотемпературних процесах сировину нагрівають,

при низькотемпературних – охолоджують.

Тер опласти – полімери, здатні багаторазово розм’якшуватися при нагріванні та тверднути при охолодженні.

104

Техніка – сукупність засобів людської діяльності, які створюються для здійснення процесів виробництва, обслуговування невиробничої сфери,

потреб суспільства.

Технічна підготовка виробництва – сукупність робіт, пов’язаних зі створенням і впровадженням у виробництво нових і вдосконаленням раніше освоєних видів продукції та технологічних процесів.

Технологічна карта – документ, в якому визначаються технологія виробництва, технічні засоби, виробничий персонал і витрати на вирощування сільськогосподарських культур.

Технологічна операція – закінчена частина технологічного процесу, яка виконується на одному робочому місці праці одним робітником над одним об’єктом і характеризується сталістю предмета праці, знарядь праці та характером впливу на предмет праці.

Технологічне оснащення – знаряддя виробництва, що доповнюють технологічне обладнання і необхідні засоби для виконання визначеної частини технологічного процесу.

Технологічний процес – послідовний набір операцій, під час кожної з яких із сировини отримують проміжну або готову продукцію з певними властивостями.

Технологічність конструкції – відповідність конструкції машини вимогам економічної технології її виготовлення. Окремі елементи машини повинні мати такі форми і розміри, щоб одночасно задовольняти вимоги міцності, стійкості, надійності та низької собівартості.

Технологія – це сукупність методів переробки, виготовлення, зміни стану, властивостей, форми та складу сировини, матеріалу, напівфабрикатів,

які використовуються в процесі виготовлення виробів продуктового та виробничого призначення.

Технологія безвідходна і аловідходна – система технологічних процесів, що забезпечує комплексне використання природної сировини проміжних продуктів і відходів.

105

Технологія виробництва продукції тваринництва – типова система взаємопов’язаних заходів, прийомів і операцій раціонального ведення певної галузі тваринництва, яка враховує оптимальні біологічні, технічні й організаційні умови, спрямовані на одержання найбільшої кількості й у відповідні строки високоякісної продукції при мінімальних затратах праці і високій її продуктивності.

Фаянс – керамічний матеріал, схожий на порцеляну, покритий тонкою склоподібною плівкою – поливою. В основному складається з SiO2, Al2O3 i

K2O.

Феросплави – сплави заліза з іншими елементами. Їх виплавляють з комплексних залізних руд в електродугових і доменних печах.

Флотація – це процес розділення дрібних твердих частин, сутність якого полягає у різних поверхневих властивостях складових мінералів,

заснована на відмінності їх при змочуванні водою.

Флюси – матеріали, які застосовуються в металургійних процесах з метою утворення або регулювання складу шлаку, захисту розплавлених металів від взаємодії з навколишнім середовищем, а також для з’єднання оксидів і сполук шкідливих домішок.

Фор ування – технологічна операція утворення виробу (заготівки)

заданої форми, розмірів і щільності.

Фрезування – спосіб оброблення плоских і криволінійних поверхонь заготівки за допомогою фрези. Головним рухом є обертання інструмента, а

рухом подання – поступальне переміщення заготівки.

Фунда ентальні дослідження – вид наукових досліджень, головне призначення яких – одержання нових знань, виявлення законів розвитку природи, суспільства, мислення. Їх результати є основою проведення прикладних досліджень.

Целюлоза – природний полімер, який виготовляють з деревинної або рослинної сировини.

Чавун – сплави заліза з вуглецем, які містять більше 2 % С.

106

Чорні етали – промислові назви заліза та сплавів на його основі

(сталь, чавун і феросплави). Мають найбільш широке застосування як конструкційні матеріали в машинобудуванні, транспорті та інших галузях народного господарства.

Ша от – вогнетривка глина або каолін, випалена до втрати пластичності, видалення хімічно зв’язаної води і має певний ступінь спікання. Іноді шамотом називають суміш піщано-глинистих і високовогнетривких матеріалів (шамот, азбест тощо) зі сполучниками, що використовується для виготовлення вогнетривів.

Шихта – суміш сирих матеріалів, а в деяких випадках (наприклад, при виплавці чавуну в доменній печі) і палива, які підлягають переробці в металургійних, хімічних та інших агрегатах. Шихту завантажують або у вигляді рівномірної суміші, яку підготували заздалегідь поза агрегатом, або порціями чи шарами, які складаються з окремих її складових.

Шлак – це речовина, що утворюється з пустої породи, рудних матеріалів і флюсу в процесі переробки залізної руди у доменних печах.

Шліфування – спосіб оброблення поверхонь заготівки за допомогою шліфувальних кругів з метою досягнення точніших розмірів і зменшення шорсткості поверхні. Головним рухом у ході шліфування є обертання інструмента.

Шорсткість – сукупність почергових виступів (гребенів) і западин на поверхнях виробів.

Шта пування – процес обробки матеріалів тиском – пластичне деформування заготівки в штампах.

Штейн – це проміжний продукт виробництва деяких кольорових металів, сплав сульфідів кольорових металів і заліза.

107

5.ТЕМИ ІНДИВІДУАЛЬНИХ ЗАВДАНЬ (РЕФЕРАТІВ)

1.Організація технологічного обслуговування виробництва.

2.Державна система стандартизації та сертифікації продукції.

3.Корозія та антикорозійні заходи.

4.Сучасні технології виплавки кольорових металів.

5.Новітні технології машинобудування.

6.Удосконалення системи технологій обробки металів.

7.Сучасні методи зварювання.

8.Сучасні технології ремонту автомобілів на станціях технічного обслуговування.

9.Технологічні процеси виробництва біопалива.

10.Технологічні процеси переробки відходів.

11.Піролізні технології.

12.Технологія будівництва промислових та цивільних об’єктів.

13.Технологія виробництва скла.

14.Технологія виробництва нових будівельних матеріалів.

15. Парадигми виробництва майбутнього.

16.Технології ливарного виробництва.

17.Прогресивні технології обробки металів.

18.Плазмові технології та їх використання у виробництві.

19.Радіаційно-хімічні процеси.

20.Лазерні технології.

21.Системи космічних технологій.

22.Мініатюризація виробництва.

23.Техніка і технологія виробництва бензинів.

24.Гума її види. Технологія виготовлення гумових виробів.

25.Техніка і технологія виробництва мінеральних добрив.

26.Електрохімічні технології промисловості.

27.Технологія виготовлення виробів тиском.

108

28.Основні технологічні процеси видобутку вугілля та руд.

29.Сучасні технології видобутку нафти та газу.

30.Техніка і технологія виробництва електроенергії.

31.Виробничі, технологічні та допоміжні процеси в промисловості (з

прикладами по галузях).

32.Технологія пошуку та розвідки родовищ корисних копалин.

33.Технологічні процеси видобутку корисних копалин відкритим способом.

34.Технологічні процеси видобутку корисних копалин підземним способом.

35.Технологічні процеси збагачення сировини.

36.Технологія виробництво агломерату, окатишів.

37.Хімічні способи переробки нафти.Продукти нафтопереробки.

38.Технологія виробництва кислот (по вибору).

39.Технологія виробництва содових продуктів.

40.Техніка і технологія виробництва азотних і калійних добрив.

41.Техніка і технологія виробництва фосфорних добрив.

42.Техніка і технологія виготовлення синтетичних волокон (взагалі,

або конкретного волокна).

43.Полімери.Їх використання в хімічній промисловості.

44.Виробництво і використання пластмас у промисловості.

45.Новітні технології, їх значення для інноваційного розвитку господарства.

46.Техніко-економічна характеристика окремих способів виплавки

сталі.

47.Технологічні схеми фізичного та хімічних способів переробки

нафти.

48.Технологічні схеми одержання електроенергії на теплових станціях (паро- і газотурбінні, ТЕЦ).

49.Технологічні схеми одержання електроенергії на АЕС.

109

50. Технологічні схеми одержання електроенергії на гідравлічних

станціях (ГЕС, ГАЕС).

51.Основні способи виробництва сталі та їх технологічні схеми.

52.Бездоменні способи виробництва металу, їх економічні та екологічні переваги.

53.Технологічні схеми виробництва важких кольорових металів (міді,

цинку, свинцю, нікелю, олова).

54. Технологічні схеми виробництва легких кольорових металів

(алюмінію, магнію, титану та їх сплавів).

55.Способи обробки металу та їх сутність.

56.Технологічні схеми виробництва основних продуктів неорганічної хімії (сірчаної кислоти, соди, мінеральних добрив).

57.Сировинні ресурси та технологічні схеми виробництва основних продуктів органічної хімії (синтетичних смол, пластмас, синтетичного каучуку та гумотехнічних виробів, хімічних волокон, анілінофарбових виробів).

58.Сировинні ресурси та технологія виробництва цементу.

59.АПК в сучасних ринкових умовах господарювання та перспективи його розвитку.

60.Формування ринку продовольства в Україні.

61.Економічні основи технологічного розвитку рослинництва в

Україні.

62.Біологічні та виробничі особливості сільськогосподарських

культур.

63.Система технологій сівби сільськогосподарських культур та її економічне значення.

64.Система технологій збирання врожаю сільськогосподарських культур та її економічне значення.

65.Еколого-економічні основи рослинництва.

66.Агрохімічні основи рослинництва та їх економічне значення.

110

67.Розробка технологічних карт і розрахунок витрат на вирощування сільськогосподарських культур.

68.Економічне значення, біологічні особливості та система технологій вирощування кукурудзи та соняшнику.

69.Економічне значення, біологічні особливості та система технологій вирощування сої та рапсу.

70.Економічне значення, біологічні особливості та система технологій вирощування рису та гречки.

71.Економічне значення, біологічні особливості та система технологій вирощування озимої та ярої пшениці.

72.Економічне значення, біологічні особливості та система технологій вирощування технічних культур.

73.Економічне значення, біологічні особливості та система технологій вирощування цукрових буряків.

74.Система технологій овочівництва відкритого та закритого ґрунту.

75.Економічне значення, біологічні особливості та система технологій виноградарства.

76.Економічне значення, біологічні особливості та система технологій садівництва.

77.Техніка й обладнання для технологічних процесів кормовиробництва і приготування кормів та економічна ефективність їх використання.

78.Біологічні, технологічні та економічні особливості тваринництва.

79.Технологія відтворення сільськогосподарських тварин та її економічне значення.

80.Економічне значення і технології виробництва молока та яловичини.

81.Економічні основи та технологічні особливості систем утримання великої рогатої худоби.