Добавил:
Upload Опубликованный материал нарушает ваши авторские права? Сообщите нам.
Вуз: Предмет: Файл:
ФИНАННСОВЫЙ МЕНЕДЖМЕНТ ДЛЯ КОНСПЕКТА.doc
Скачиваний:
188
Добавлен:
21.02.2016
Размер:
5 Мб
Скачать
☆

10.5. Аналіз звіту про власний капітал

Наступним звітом є звіт про власний капітал (форма № 4).

Власний капітал підприємства визначається як різниця між вартістю його майна і борговими зобов’язаннями:

К = А-3.

Власний капітал — це частина в активах підприємства, що залишається після вирахування його зобов’язань.

Сума власного капіталу — це абстрактна вартість майна, яка не є його поточною чи реалізаційною вартістю, а тому не відображає по­точної вартості прав власників фірми. На суму власного капіталу суттєво впливають усі умовності бухгалтерського обліку, що були застосовані під час оцінювання активів і кредиторської заборгова­ності, і вона може лише випадково збігатися із сукупною ринковою вартістю акцій підприємства чи з сумою, яку можна отримати від продажу чистих активів частинами або підприємства в цілому.

Разом з тим власний капітал є основою для початку і продов­ження господарської діяльності будь-якого підприємства та одним із найістотніших і найважливіших показників, оскільки за допомо­гою власного капіталу вирішуються такі фінансові проблеми:

довгострокове фінансування;

відповідальність і захист прав кредиторів;

компенсація збитків;

забезпечення кредитоспроможності підприємства;

фінансування ризику;

розподіл доходів і активів.

Як правило, підприємство створюється з метою отримання прибутку. Реалізувати цю мету воно може лише за умови збере­ження свого капіталу.

Користувачі фінансової звітності потребують більш детальної інформації про склад та зміни власного капіталу підприємства. Тому фінансова звітність має надавати інформацію про:

джерела капіталу підприємства;

правові обмеження щодо розподілу інвестованого капіталу серед акціонерів;

обмеження щодо розподілу дивідендів серед теперішніх і майбутніх акціонерів;

пріоритетність прав на майно підприємства у разі його лік­відації.

Власний капітал утворюється двома шляхами:

внесенням власниками підприємства грошей та інших активів;

нагромадженням суми доходу, що залишається на підпри­ємстві.

Сума власного капіталу може збільшуватися внаслідок конвер­тування зобов’язань, а також збільшення вартості активів; не- пов’язаного із підвищенням заборгованості перед кредиторами (дооцінка необоротних активів, дарчий капітал).

Власний капітал — це власні джерела фінансування підпри­ємства, які без визначення строку повернення внесені його за­сновниками (учасниками) або залишені ними на підприємстві з чистого прибутку. Тому за формами власний капітал поділя­ється на:

інвестований (вкладений або сплачений) капітал;

нерозподілений прибуток.

За рівнем відповідальності власний капітал поділяється на:

статутний капітал;

додатковий капітал (нереєстрований) — додатково вкладе­ний капітал, резервний капітал та нерозподілений прибуток.

Бухгалтерський звіт про власний капітал підприємства має бу­ти інформаційною базою для аналізу змін у структурі капіталу, оцінки прогресивності його руху та виявлення резервів поліп­шення використання власного капіталу підприємства.

Такий аналіз здійснений за даними бухгалтерського звіту по реальному умовному підприємству, наведеними у табл. 10.8.

Із даних таблиці можна зробити висновок про досить істотні зміни в структурі власного капіталу, що відбулися протягом ана­лізованого року. Так, на початок року власний капітал підприєм­ства становив 19 828,1 тис. грн, у тому числі статутний капітал — 467,7 тис. грн, або 2,4 %, інший додатковий капітал —

904,3 тис. грн, або 80,2 %, резервний капітал — 118,0 тис. грн, або 0,6 %, нерозподілений — 3338,1 тис. грн, або 16,8 %.

ЗВІТ ПРО ВЛАСНИЙ КАПІТАЛ за_______20_____р.

ФОРМА №4

Стаття

Код

Статутний капітал

Іайовий капітал

Додатковий вкладеий капітал

ІНШИЙ

додатковий капітал

Резервний капітал

х

В

X

В

5

5 * 2 с || ~ в.

Неоплачений капітал

Вилученй капітал

Разом

1

2

3

4

5

б

7

8

9

10

11

Залишок на початок року

010

467,7

15 904.3

118,0

3338,1

19 828,1

Коригування:

Зміна облікової політики

020

Виправлення помилок

030

Інші зміни

040

Скоригований залишок на початок року

050

467,7

15 904,3

118,0

3338,1

19 828,1

Переоцінка активів:

дооцінка основних засобів

060

уцінка основних засобів

070

дооцінка незавершеного будівництва

080

уцінка незавершеного будівництва

090

дооцінка нематеріальних активів

100

уцінка нематеріальних активів

110

Чистий прибуток (збток) за звітний період

120

Розподіл прибутку:

130

5522,2

5522,2

Виплати власникам (дивіденди)

140

448,9

448,9

Спрямування прибутку до статутного капіталу

150

Відрахування до резервного капіталу

160

677,8

677,8

Внески учасників:

170

Внески до капіталу

180

155,9

155,9

Погашення заборгованості з капіталу

190

Вилучення капіталу:

200

Викуп акцій (часток)

210

Перепродаж викуплених акцій (часток)

220

Анулювання викуплених акцій (часток)

230

Вилучення частки в капіталі

240

Зменшення номінальної вартості акцій

250

Інші зміни в капіталі:

Списання невідшкодованих збитків

260

Безкоштовно отримані активи

270

1090,8

1090,8

280

Разом зміни в капіталі

290

155,9

677,8

3304,7

4138,4

Залишок на кінець року

300

623,6

15 904,3

795,8

6642,8

23 966,5

У % до залишку на початок року

133,3

100,0

674.4

199,0

120,9

Протягом року підприємством було отримано 5522,2 тис. грн чистого прибутку, з якого 448,9 тис. грн (8,1 %) було витрачено на виплату дивідендів власникам підприємства, 667,8 тис. грн (12,3 %) було відраховано до резервного капіталу. Крім того, 155,9 тис. грн склали внески учасників до власного капіталу під­приємства (2,8 % до чистого прибутку, отриманого підприємст­вом за звітний період, або 33,3 % до суми статутного капіталу на початок року).

Унаслідок руху капіталу підприємства у звітному періоді від­булися істотні зміни у структурі власного капіталу на кінець зві­тного року. Так, питома вага статутного капіталу становила

%, що на 0,2 відсоткового пункту або у 1,3 раза більше, ніж на початок року. Інший додатковий капітал у загальній сумі власно­го капіталу становив 66,4 % проти 80,2 % на початок року. При цьому сума іншого додаткового капіталу залишилася незмінною, а питома вага знизилась унаслідок істотного (на 20,9 %) збіль­шення загальної суми власного капіталу підприємства на кінець року.

Суттєво збільшилася внаслідок додаткового відрахування протягом року 667,8 тис. грн питома вага резервного капіталу: з

6 % на початок року до 3,3 % на кінець року, або у 6,7 раза. Майже удвічі збільшилася на кінець року сума нерозподіленого прибутку, яка досягла 6642,8 тис. грн. Унаслідок цього питома вага нерозподіленого прибутку у загальній сумі власного капіта­лу підприємства збільшилася протягом року з 16,8 до 27,7 %. Од­нак навряд чи таку тенденцію можна назвати позитивною, оскі­льки нерозподілений прибуток мав би бути спрямований на виробничий та соціальний розвиток підприємства.

Оцінка стану і тенденцій власного капіталу підприємства вра­ховується в процесі аналізу його фінансового стану, зокрема по­казників ліквідності та фінансової стійкості.

Ліквідність підприємства — це його спроможність швидко ре­алізувати активи й одержати гроші для оплати своїх зобов’язань, тобто це співвідношення величини його високоліквідних активів (кошти, ринкові цінні папери, дебіторська заборгованість) і коро­ткострокової заборгованості.

Аналізуючи ліквідність, доцільно оцінити не тільки поточні суми ліквідних активів, а й майбутні зміни ліквідності.

Про незадовільний стан ліквідності підприємства свідчить той факт, що потреба підприємства в коштах перевищує їх реальні надходження. Щоб визначити, чи достатньо в підприємства гро­шей для погашення його зобов’язань, необхідно проаналізувати процес надходження коштів від господарської діяльності та фор­мування залишку коштів після погашення зобов’язань перед бю­джетом, страховими та іншими соціальними фондами, а також виплати дивідендів.

Аналіз ліквідності потребує ретельного аналізу структури кредиторської заборгованості підприємства. Він здійснюється на підставі порівняння обсягу поточних зобов’язань із обсягом на­явних ліквідних коштів.

Для аналізу ліквідності також доцільно розраховувати в дина­міці коефіцієнти абсолютної ліквідності, покриття, поточної лік­відності, критичної оцінки, поточної заборгованості, період інка­сації дебіторської заборгованості, тривалість кредиторської заборгованості, обертання матеріальних запасів, обертання по­стійних та всіх активів.

Аналіз ліквідності доцільно доповнити аналізом платоспро­можності, яка характеризує спроможність підприємства своєчас­но й повністю виконати свої платіжні зобов’язання, які виплива­ють із кредитних та інших операцій грошового характеру.

Оцінювання фінансової стійкості підприємства має на меті об’єктивний аналіз величини та структури активів і пасивів під­приємства та визначення на цій основі ступеня його фінансової стабільності й незалежності, а також відповідності фінансово- господарської діяльності підприємства цілям його статутної дія­льності.

Відповідно до показників забезпечення запасів і витрат влас­ними та позиченими коштами можна назвати такі типи фінансо­вої стійкості підприємства:

абсолютна фінансова стійкість;

нормально стійкий фінансовий стан;

нестійкий фінансовий стан;

кризовий фінансовий стан.

Фінансово стійким можна вважати таке підприємство, яке за рахунок власних джерел спроможне забезпечити запаси та витра­ти, не допустити невиправданої кредиторської заборгованості, своєчасно розраховуватись за своїми зобов’язаннями.

Оцінювати фінансову стійкість підприємства доцільно поетап­но, на основі комплексу показників.

Розглянемо методичну послідовність аналізу ліквідності, пла­тоспроможності та фінансової стійкості підприємства на реаль­ному умовному прикладі.

Вудь-якого користувача фінансової звітності насамперед ціка­вить питання про ліквідність та платоспроможність підприємст­ва. Для цього за даними балансу підприємства (форма № 1) ви­значають комплекс оціночних показників. Передусім з цією ме­тою розраховують такі коефіцієнти:

Коефіцієнт покриття (загальної ліквідності) (Кп), що пока­зує, яку частину поточних зобов’язань підприємство спроможне погасити, якщо воно реалізує усі свої оборотні активи, в тому чи­слі і матеріальні запаси. Цей коефіцієнт показує також, скільки гривень оборотних коштів припадає на кожну гривню поточних зобов’язань.

Коефіцієнт швидкої (критичної) ліквідності (Кшл), що пока­зує, яку частину поточних зобов’язань підприємство спроможне погасити за рахунок найбільш ліквідних оборотних коштів — грошових коштів та їх еквівалентів, фінансових інвестицій та кредиторської заборгованості. Цей показник показує платіжні можливості підприємства щодо погашення поточних зобов’язань за умови своєчасного здійснення розрахунків з дебіторами.

Коефіцієнт абсолютної (грошової) ліквідності (Каб.л), що по­казує, яку частину поточних зобов’язань підприємство може по­гасити своїми коштами негайно.

У табл. 10.9 наведені розраховані за даними балансу підпри­ємства значення перелічених коефіцієнтів порівняно з їх норма­тивними значеннями.

Таблиця 10.9