Вікові особливості обміну енергії

Зростаючий організм характеризується інтенсивним поглинанням кисню і виділенням вуглекислого газу, що свідчить про велику інтенсивність обмінних процесів, що протікають у дітей. Діти дошкільного віку на 1 кг маси тіла споживають 6,1 см ³ кисню, підлітки 14–15 років – 4,5 см ³, а дорослі – 3,7 см ³. Відповідно, з віком величина основного обміну спочатку збільшується, а потім зменшується. У немовлят основний обмін на 1 кг маси тіла складає 159,6–176,4 кдж, у 4–8 тижнів– 205,8 кдж, у 8–12 тижнів – 226,8 кдж і до 1,5 років досягає максимальної величини – 231–252 кдж. У процесі наступного розвитку відносна величина основного обміну зменшується: у 3 роки вона дорівнює 214,2 кдж, у 7 років – 176,4 кдж, у 10 років – 155,4 кдж, у 15 років –121,8 кдж і в дорослих – 96,6 кдж.

Відносна величина загальної добової витрати енергії з віком зменшується.

Загальна кількість затрачуваної енергії в перерахунку на масу тіла з віком збільшується. Воно складає в немовляти 1890–3045 кдж, у 4–7 років – 7560 кдж, у 7–12 років – 9240 і в 12–17 років 13020 кдж. У хлопчиків загальна добова витрата енергії декілька більше, ніж у дівчаток.

З загальної кількості енергії, що витрачається, 60% дитина затрачає на основний обмін, 15% – на ріст і формування тканин, 5% – на специфічно-динамічну дію їжі, 15% – на рухову активність і 5-10% губиться з екскрементами.

Таким чином, у дітей значна частина енергії затрачається на ріст, причому величина її тим більше, чим менше дитина. У 3 місяці на ріст затрачається 36% від всієї енергії, що витрачається, у 6 місяців – 26% і в 9 місяців – 21%.

Вікові особливості терморегуляції

Для дітей характерна недосконалість терморегуляції, що виявляється в меншій, ніж у дорослих, теплопродукції стосовно тепловіддачі, у поганій адаптації до зміни температурних умов, у неадекватних реакціях організму на ці зміни, у різких коливаннях температури тіла і т.д. Так, на- приклад, наприкінці періоду новонародженості на 1 м² поверхні.тіла утвориться 2696,4 кдж на добу, а в дорослого – 4200 кдж. Рівень теплопродукції стає таким же, як у дорослих до 6 місяців. Невідповідність між теплопродукцією і тепловіддачею пов’язана з відносно більшою поверхнею тіла в немовляти. На одиницю маси його приходиться велика величина поверхні, що обумовлює більшу, ніж у дорослих, тепловіддачу. Остання залежить також від особливостей будови шкіри, роговий шар якої дуже тонкий, а діаметр капілярів відносно великий.

Інтенсивна тепловіддача в дітей зв’язана і з особливостями потовиділення. Воно з’являється на 2–18 день після народження й у перші місяці життя відбувається безупинно. До 9–12 років пото-.відділення більш інтенсивне, чим у дорослих.

Судинні рефлекторні реакції на зміни навколишньої температури існують уже в новонароджених дітей. Однак ці реакції часто неадекватні і недосконалі, у зв’язку з чим у дітей, особенно першого двох років життя, можливі різкі порушення терморегуляції.

Температура тіла відразу після народження може досягати 38°С. Через 2–3 години вона зменшується на 2–2,5°С. Через 1–3 доби після народження температура підвищується до 37°С і, незначно коливаючись, зберігається в цих межах до 2–5 років. В наступні роки, до 18–22 років, вона залишається дещо більше, ніж у дорослого, і дорівнює 36,8°С.