Обчислюють довжину проектної лінії на місцевості:

d_м = +Dd_k +Dd_t +Dd_n.

Обчислюють поправку в положення точки 0 за формулою:

Dd = d_п – d_м.

Від точки 0 відкладають залежно від знака () відстань Dd і отримують проектне положення точки 0 (рис.6.8).

2. Побудова на місцевості проектного кута .

Якщо визначено вихідний напрямок АВ (рис.6.9,а) і необхідно побудувати проектний кут , то:

а) у точці А встановлюють теодоліт і приводять в робоче положення (центрують, горизонтують, фокусують трубу на око). У точці В встановлюють віху або марку;

б) наприклад, при крузі ліво (КЛ) на точку В по горизонтальному кругу встановлюють відлік близький до нуля КЛ^о;

в) по горизонтальному крузі встановлюють відлік КЛ^о +  і на проектній відстані закріплюють точку 0 (рис. 6.9).

г) при двох кругах (КЛ, КП) з необхідною точністю вимірюють кут і обчислюють похибку=-bта її лінійну величину

.

а б

Рис. 6.9. Розмічування проектного кута 

д) Залежно від знака bв необхідному напрямку по перпендикуляру до лініїА0відкладають відрізокqі отримують положення проектного кутаb.

В іншому способі можна точно відкладати значення проектного кута b при КЛ та КП (рис. 6.9,б) і отримати точки 0 та 0. Середнє положення напрямку А0 і визначить проектний кут b на місцевості.

3. Розмічування на місцевості точки з заданою проектною позначкою або побудова проектного перевищення

Виконується методом геометричного нівелювання від репера або закріпленої на місцевості точки з відомою позначкою Н_Rp (рис. 6.10). Між репером та визначеним місцем проектної точки А встановлюють нівелір і приводять в робоче положення.

На репері та в точці А встановлюють рейки і беруть відлік а. Обчислюють:

• позначку горизонту приладу

Н_{ГП =} Н_Rp + a;

- відлік в по рейці в точці А

в = Н_ГП - Н_А.

Рейку в точці А піднімають або опускають так, щоб отримати відлік в. Під низом рейки намічають риску або в дерев’яний кілок забивають цвях. Це і буде визначати положення точки на проектній позначці Н_П = Н_А.

По іншому можна сказати, що винесено перевищення:

h = H_A - H_П.

Тобто відлік а можна обчислювати за формулою:

в = а – h.

Рис. 6.10. Побудова проектного перевищення

В іншому способі можна в точці А закріпити тимчасовий знак і методом геометричного нівелювання визначити перевищення h. Обчислити поправку:

h = h - h.

Величину поправки  h відповідно знака відкладають вверх або вниз відносно верху тимчасового знака.

4. Побудова лінії заданого нахилу

Виконується при вертикальному плануванні земної поверхні, прокладанні каналізаційних, теплових, газових та водопровідних мереж.

Для цього на місцевості розмічають точки А і В на проектній висоті Н_А та Н_В (рис. 6.10).

У точці А на висоті і встановлюють нівелір так, щоб два підйомні гвинти 2, 3 були перпендикулярними до лінії АВ, а гвинт 1 був направлений вподовж напрямку лінії (рис. 6.11).

Нівелір приводять у робоче положення і підйомним гвинтом 1 нахиляють візирну вісь так, щоб відлік по рейці в точці В дорівнював і. Можна виготовити візирку висотою і і встановлювати її по створу лінії АВ так, щоб верх співпадав з напрямом візирної осі труби. Під низ візирки закріплюють тимчасові знаки (дерев’яні кілки і т.і.).

Рис. 6.11. Побудова лінії заданого нахилу

Можна рейку переносити вподовж лінії АВ і в необхідних точках а_і встановлювати її так, щоб відлік дорівнював і. Аналогічно під низ рейки закріплюють тимчасові знаки.

В іншому способі при невеликій точності встановлюють дві візирки висотою і на точках А і В. Візуванням на око третю візирку встановлюють по створу лінії АВ і закріплюють тимчасові знаки.

При використанні теодоліта вісь зорової труби нахиляють вподовж лінії АВ на кут:

.

Проміжні точки визначають візиркою або по рейці за висотою і по напрямку візирної осі зорової труби теодоліта.