Добавил:
Upload Опубликованный материал нарушает ваши авторские права? Сообщите нам.
Вуз: Предмет: Файл:
Педагогіка питаня екзаменаційні.doc
Скачиваний:
85
Добавлен:
28.02.2016
Размер:
479 Кб
Скачать
☆
  1. Ознаки та структурні компоненти процесу навчання.

Основні ознаки процесу навчання:

  1. двосторонній характер

  2. спільна діяльність вчителя та учня

  3. керівництво з боку вчителя

  4. спеціальна організація управління

  5. цілеспрямованість, цілісність, єдність

  6. врахування закономірностей вікового розвитку

  7. управління вихованням і розвитком

Структурний компонент процесу навчання

  1. Цільовий (постановка мети):

  • навчальна або освітня (оволодіння знаннями, уміннями, навичками)

  • виховна (формуємо світогляд, культуру поведінки, моральну, правову та трудову культуру)

  • розвиваюча (інтелектуальну сферу, поведінково-діяльнісну, емоційно-вольову)

  1. Стимуляційно-мотиваціний – створення умов, які дозволяють залучити учнів до активної навчально-пізнавальної діяльності, формують у них позитивну мотивацію до цієї діяльності.

Мотивація – це система стійких мотивів, що визначає активну навчально-пізнавальну діяльність учня.

Стимулювання навчання – це спонукання до активної навчально-пізнавальної діяльності, тобто заохочення.

Активізація – управління активністю учнів.

Активність – ставлення учня до учіння.

  1. Змістовий компонент (підбір предметів навчального плану) – це змістовність навчальних програм, безпосередньо продуманість кожного заняття.

  1. Закономірності та функції навчання.

Закономірності – це суттєві необхідні зв‘язки між процесом навчання і соціальними процесами, а також зв‘язки внутрішнього характеру (між метою, змістом та формою)

Основними закономірностями виховного процесу є:

  • взаємозалежність процесу навчання, виховання і розвитку

  • взаємозалежність навчання і реальних навчальних можливостей учнів

  • взаємозалежність завдань, змісту, методів і форм навчання

  • єдність дій педагога та дій учнів

Функції процесу навчання:

  1. Освітня – засвоєння систем знань, формування умінь та навичок.

Знання існують у вигляді термінів і понять, закономірностей, теорій, способів діяльності, у вигляді фактів щоденної дійсності, знань про норми ставлення до різних явищ.

  1. Виховна

  • моральне

  • трудове

  • національне

  • фізичне

  • естетичне

  • громадське (правове і політичне)

  • статеве

  • світоглядне

  • Розвиваюча – розвиток учнів в процесі навчання.

    • мислення

    • емоціно-почуттєву сферу

    • навчальні інтереси

    • мотиви і здібності

    • волю

    1. Самовдосконалення або забезпечення самостійності учнів

    • самовиховання

    • систематичне формування навичок і вмінь

    мотивація навчально-пізнавальної діяльності та майбутньої професійної діяльності

    1. Характеристика принципів навчання.

    Принципи системи вихідних основних вимог до навчання, виконання яких забезпечує ефективне вирішення завдань учіння і розвитку особистості:

    1. принцип науковості.

    2. принцип систематичності і послідовності дотримання логічних зв‘язків начального матеріалу, перехід від вищого до вищого ступеня викладання.

    3. принцип доступності – це підбір методів і засобів навчання відповідно до рівня розумового, морального і фізичного розвитку учнів без інтелектуальних та фізичних навантажень.

    4. принцип свідомості і активності – даний принцип передбачає використання логічних операцій і позитивного відповідального ставлення учнів до навчання, водночас із діяльнісним ставленням до об‘єктів як вивчаються.

    5. принцип міцності – вимагає запам‘ятовування навчального матеріалу у поєднанні з вивченим раніше.

    6. принцип наочності – це необхідність залучення різних органів відчуття до процесу сприймання і аналізу навчальної інформації.

    7. принцип емоційності – передбачає формування інтересу до знань.

    8. принцип індивідуального підходу – вимагає врахування рівня розумового розвитку, вивчення мотивацій учіння, врахування рівня пізнавальної та практичної самостійності учня, врахування рівня вольового розвитку; здійснюємо диференціацію навчання.

    9. зв‘язок з практикою – ми повинні показувати взаємозв‘язок між розвитком науки і практичних потреб людини. Відповідно до даного принципу ми повинні використовувати оточуючу дійсність як джерело знань і як сферу застосування теорії. Використовуємо зв‘язок школи і виробництва, поєднуємо розумову діяльність із практичною, використовувати проблемно пошукові і одночасно дослідницькі завдання, розвивати та переносити успіхи учнів із одного виду діяльності на інший.