25. Естетичні уявлення доби Середньовіччя.

Спираючись на теоретичний досвід, накопичений на перших етапах свого становлення, естетика продовжувала активно розвиватися у межах загальнофілософського знання і в наступних століттях, посідаючи вагоме місце в динаміці формування європейської та світової культури. В історії розвитку естетики в межах загальнофілософського знання важливе значення мала естетика середньовіччя.Саме в цейскладнийперіодформуєтьсяуявлення про творчийпотенціалновоїрелігії – християнства, про консолідуючу роль нового Бога – Христа. ПоступовохристиянствостаєосновнимелементомсвітоглядусередньовічноїЄвропи.Естетикаранньогосередньовіччяпов'язанапередусім з поглядами АВРЕЛІЯ АВГУСТИНА – одного з перших теоретиківсередньо­віччя, якийпройшовскладний шлях формуваннявласноїтеоретичноїпозиції. Естетиказрілого і пізньогосередньовіччя, спираючись на теоретичнірозробкиранньогосередньовіччя, розширила проблематику, звернулаувагу на збагаченнятермінології та категоріально-понятійногоапарату.Вивчаючиестетикусередньовіччя, слідзвернутиувагу і на специфічнийдосвідрозвиткуцієї науки, і на досвідрозвиткумистецтва у кожнійконкретнійкраїніЄвропи, аджеумовиіснуваннякультури. Середньовіччя, зосередившиувагу на таких складнихестетичних проблемах, як специфікакраси і пре­красного, видимистецтва, співвідношеннячуттєвого й духовного в мистецтві, стало помітноювіхою у ста­новленніестетичної науки.

60. Естетична культура — процес і результат людської діяльності, спрямованої на формування та піднесення духовних потреб суспіль¬ства, групи людей, націй, народів, окремої людини в створенні, роз¬повсюдженні, споживанні, обміні, збереженні цінностей, які за¬карбовують емоційно-почуттєвий, духовно-ціннісний досвід люд¬ства, зокрема загальнолюдський ідеал краси. естетична культура створюється, формується зав¬дяки естетичній діяльності людини, групи людей, народу, нації, сус¬пільства, які водночас виступають її об’єктом.

Естетична культура може бути виявлена як у матеріальній, так і духовній сферах життя. Саме тому вона забезпечує одухотворення результатів матеріальної і духовної діяльності, втілення в них естетич¬них ідеалів, уподобань, уявлень про досконале, прекрасне, насичене красою життя.

Носіями естетичної культури, її суб’єктами в будь-який час ви¬ступають: людство в цілому, суспільство, група людей, людина. Тому можна говорити про існування естетичної культури людства, суспіль¬ства, соціальної групи, народу, нації та окремої людини.

Естетична культура людства обумовлена станом його емоційно- почуттєвого світу, спрямованістю цього світу на побудову життя за законами міри, гармонії та краси. Водночас вона визначає ті емоційно- почуттєві орієнтири людства, які є зразковими, пануючими.

У системі естетичної культури значне місце посідає естетич¬на культура особистості. Вона розкривається через естетичні почуття і прагнення, смаки та ідеали, судження та оцінки, по¬треби в естетичній діяльності.

Естетична культура на всіх рівнях виявляється через вміння від¬чувати, створювати, поширювати естетичні цінності. Вона сприяє становленню єдності людини з оточуючим світом, природним і соці¬альним, її єдності із самою собою. Саме естетична культура забезпечує реалізацію творчих начал людини в різноманітних видах її діяльності, починаючи від побутової й закінчуючи професійною.

Естетична культура виявляє себе й на рівні будь-якої професійної діяльності, у процесі якої людина прагне досягнути високих утилітар¬них результатів, у яких водночас втілюються її уявлення про доскона¬ле, прекрасне. Людина будь-якої професії завжди хоче втілити свій естетичний ідеал у результатах власної діяльності, які віддзеркалюють її внутрішній світ, її життєві принципи, спрямування.

№ 24

61. Система естетичного виховання Естетичне виховання - це процес формування цілісного сприйняття і правильного розуміння прекрасного у мистецтві та дійсності; здатність до творчого самовиявлення притаманна людині. Завданням естетичного виховання е не тільки розши¬рення художнього сприймання, списку прочитаних книг, почутих музичних творів, а й організація людських почуттів, духовного росту особистості, регуляція і корекція поведінки.

важливим принципом естетич¬ного виховання на сучасному етапі е ідея комплексного підходу який у реалізації системи естетичного виховання має подвійне значення. По-перше, система естетичного виховання має будува¬тися так, щоб різні види мистецтва постійно взаємодіяли між собою у процесі впливу на дитину, тобто організовується необ¬хідність тісної взаємодії мистецтва на основі міжпредметних зв‘язків. По-друге, естетичне виховання як виховання засобами мистецтва, так і засобами дійсності повинно стати органічною частиною будь-якого виду виховання. Система естетичного виховання будується з урахуванням принципу творчої самодіяльності учнів. Це виявляється у здат¬ності школярів переносити вироблені творчі навички на виконан¬ня будь-якої справи.

Нові завдання в галузі виховання у загальноосвітній школі сучасної України докорінним чином змінили і установки в естетичному вихованні. Від завдань бачити, відчувати, розу¬міти прекрасне вони перетворились на більш складні і пов'яза¬ні зі здатністю творити його у навколишній дійсності, праці, мистецтві, у повсякденному житті. Ця здатність є важливою ознакою нашого часу і забезпечується завдяки реалізації принципу естезації усього дитячого життя.

Ці принципи забезпечують реалізацію системи естетичного виховання і сприяють формуванню естетичної культури підростаючого покоління.