38.Розкрити основні фунції та обов’язки класного керівника.

Фунції :

Організаторські:планування і координація всієї виховної роботи з класом;надання допомоги учнівські організації класу;встановлення зв’язків із учнівським та педагогічним колективами, батьками, громадськістю; забезпечення єдності педагогічних вимог до учнів;ведення документації в класі;сприяння розвитку самоврядування в колективі.

Аналітико-узагальнюючі: сприяння всебічному розвитку учнів на основі вивчення і врахування їхніх індивідуально-психологічних особливостей.

Координаційно-інформаційні:забезпечення узгодженості роботи учнівського, вчительського, батьківського колективів.

Психогігієнічні: встановлення довірливих стосунків із вихованцями, зняття психологічного напруження в учнівському колективі.

Стимулюючо-гальмівні:активізація чи гальмування учнівської діяльності залежно від її спрямування.

Основні обов’язки класного керівника :

1. Мінімальний робочий час, який класний керівник зобов’язаний присвячувати вихованцям протягом тижня – 6 годин (30 відсотків від ставки вчителя).

2. Година класного керівника («класна година», «вихона година», «година спілкування») проводиться один раз на тиждень за розкладом.

3. Кількість виховних заходів - не менше двох справ на місяць, одна з яких може бути загально- шкільною. Захід треба добре підготувати, його програма (сценарій) та інші матеріали педагог зберігає протягом року і в разі потреби подає адміністрації під час звіту за навчальний рік.

4. Батьківські збори - не менше двох на семестр.

5. Зміст, обсяг, технологія і конкретні цілі діяльності з конкретним класом повинні бути викладені в плані виховної роботи на навчальний рік. Перевірка, звітність, критерії оцінки педагогічної праці обумовлюються й погоджуються адміністрацією з педколективом заздалегідь та оформляються у вигляді наказу по школі.

6. Звіти про виконану роботу подаються адміністрації після закінчення навчального року (можна щосеместру).

39.Охарактеризувати види навчання у сучасній школі. 1.Пояснювально-ілюстративне навчання забезпечує сприймання учнями навчальної інформації з одночасним її узагальненням, засвоєнням понять, законів, теорій. Ме­та практичних вправ — поглиблення знань, формування, закріплення знань, умінь і навичок, застосування їх у но­вих ситуаціях. Вони передбачають і самоконтроль ефек­тивності засвоєння знань, умінь і навичок, повторення вивченого. Цей вид навчання орієнтує на репродуктивне засвоєння знань, умінь І навичок. Він забезпечує всебічне та міцне засвоєння навчальної інформації й оволодіння способами практичної діяльності. Найефективніший цей вид навчання у тому разі, коли зміст навчального матеріа­лу має переважно інформативний характер, є описом спо­собів практичних дій і надто складний для того, щоб уч­ні здійснювали самостійний пошук знань, є принципово новим, через що в учнів відсутні опорні знання для вирі­шення проблемних ситуацій.Пояснювально-ілюстративне навчання забезпечує: швидке засвоєння навчальної інформації, формування знань, умінь і навичок, що унеможливлює прогалини в знаннях, особливо у слабковстигаючих учнів; колектив­ний характер засвоєння знань дає змогу виявити типові помилки й орієнтувати школярів на їх усунення. Однак воно не передбачає самостійного пошуку учнями у процесі оволодіння знаннями, не сприяє підготовці людей із твор­чим мисленням, здатних самостійно вирішувати творчі пізнавальні завдання. Тому в школі поряд з пояснюваль­ним використовують проблемне і програмоване навчання. 2.Проблемне навчання передбачає послідовні й ціле­спрямовані пізнавальні завдання, які учні розв'язують під керівництвом учителя й активно засвоюють нові знання. Використання теоретичних та експериментальних завдань само по собі ще не робить навчання проблемним. Все за­лежить від того, наскільки вчителеві вдається надати цим завданням проблемного характеру і поєднувати проблем­ний підхід з іншими методичними підходами. Завдання стає пізнавальною проблемою, якщо воно потребує розду­мів над проблемою, викликає в учнів пізнавальний інте­рес, спирається на попередній досвід і знання за принци­пом апперцепції.Проблемне навчання — один із засобів розвитку розу­мових сил учнів, їх самостійності та активності, творчо­го мислення. Воно забезпечує міцне засвоєння знань, ро­бить навчальну діяльність захоплюючою, оскільки вчить долати труднощі.Але проблемне навчання потребує тривалого часу на вивчення навчального матеріалу, недостатньо ефективне Щодо формування практичних умінь і навичок, дає неви­сокий результат при засвоєнні нового матеріалу, коли са­мостійний пошук недоступний учням. 3.Програмоване навчання — один із різновидів репро­дуктивного підходу до навчання. Передбачає використан­ня спеціальних навчаючих програм.Такою програмою е письмовий виклад певної інфор­мації, що міститься в системі взаємопов'язаних ступенів, яка забезпечує здійснення зворотного зв'язку. Іншими словами, під терміном «програмоване навчання» розумі­ють передусім особливу, цілеспрямовану організацію нав­чального процесу. Воно ґрунтується на наявності точно ок­ресленого обсягу знань, умінь і навичок, які слід засвоїти, і його розчленуванні на малі дози (порції, кадри), на сприйманні цих доз у строгій логічній послідовності. За­своєння обсягу інформації в дозі повинно активно готува­ти учнів до сприйняття наступної дози. Засвоєння кожної дози інформації має відбуватися відповідно до пізнаваль­них можливостей учня, самоконтролю за процесом засво­єння інформації.Для реалізації програмованого навчання використову­ють спеціальні програмовані підручники і навчальні ма­шини. Матеріал у підручнику може бути викладено в лі­нійній або розгалуженій системах. За лінійної системи викладу матеріалу в підручнику передбачається поділ навчальної інформації на малі дози, не складні для засво­єння. Кожна доза розрахована на активне реагування уч­ня, а програма містить підказки, натяки або вказівки, які полегшують пошук правильної відповіді. За будь-якої від­повіді учень дізнається, правильна вона чи ні; за непра­вильної відповіді він мислить, шукає правильну або пере­ходить до іншої дози. Лінійна програма унеможливлює по­милки і приносить задоволення від успіхів. Усі учні за­своюють той самий навчальний матеріал, але в різному темпі.Позитивним у програмованому навчанні є: а) виокрем­лення головного, істотного в навчальному матеріалі; б) забезпечення оперативного контролю за процесом засво­єння знань; в) логічна послідовність у засвоєнні знань, що дає змогу працювати в оптимальному темпі й здійснюва­ти самоконтроль, індивідуалізувати навчання.Водночас програмоване навчання може звести роль учителя до інструктора, збіднює можливості розвитку творчості учнів.