14.Охарактерезуйте систему роботи школи з формування естетичної культури школярів.

Формування естетичної культури - це процес цілеспрямованого розвитку здатності особистості до повноцінного сприйняття і правильного розуміння прекрасного в мистецтві і дійсності. Він передбачає вироблення системи художніх уявлень, поглядів і переконань, забезпечує задоволення від того, що є дійсно естетично цінним. Одночасно з цим у школярів виховується прагнення й уміння вносити елементи прекрасного в усі сторони буття, боротися проти всього потворного, потворного, низького, а також готовність до посильного прояву себе у мистецтві. Формування естетичної культури не тільки розширення художнього кругозору, списку рекомендованих книг, кінофільмів, музичних творів. Це - організація людських почуттів, духовного росту особистості, регулятор і коректив поведінки. Якщо поява користолюбства, міщанства, вульгарності відштовхує людину своєю антіестетічностью, якщо школяр здатний відчувати красу позитивного вчинку, поезію творчої праці - це говорить про його високому рівні естетичної культури. І навпаки, є люди, які читають романи і вірші, відвідують виставки і концерти, обізнані про події мистецького життя, але порушують норми суспільної моралі. Такі люди далекі від справжньої естетичної культури. Естетичні погляди і смаки не стали їх внутрішньої приналежністю. Система роботи школи з формування естетичної культури. Естетика дитячого життя Людина за своєю вдачею - художник. Він усюди так чи інакше прагне вносити у своє життя красу. Ця думка М. Горького видається нам надзвичайно важливою. Естетичне освоєння дійсності людиною не обмежується однією лише діяльністю в галузі мистецтва: у тій або іншій формі воно присутнє у будь-якої творчої діяльності. Іншими словами, людина виступає художником не тільки тоді, коли він безпосередньо створює твори мистецтва, присвячує себе поезії, живопису чи музики. Естетичне початок закладено в самому людській праці, в діяльності людини, спрямованої на перетворення навколишнього життя і самого себе. Естетичне ставлення людини до дійсності зобов'язане своїм походженням його трудової діяльності. Усвідомлення і переживання праці як ігри фізичних і духовних сил, як явища піднесеного, облагороджує, прекрасного складають фундамент естетичного розвитку особистості. Для того щоб праця не перетворювався в тягар і тягар, приносив естетичну насолоду, він повинен бути натхненний високої суспільно значущою метою, відзначений красою і точністю рухів, суворої економією часу, натхненням, захопленістю. Гармонія фізичних рухів народжує внутрішню духовну красу, яка виявляється в ритмі, спритності, чіткості, радості, самоствердження. Вона сприймається і оцінюється дітьми як велика естетична цінність. Чимало естетичних вражень може дати і дає діяльність навчання. У математиці, наприклад, нерідко говорять: "Гарне, витончене рішення або доказ", розуміючи під цим його простоту, в основі якої лежить найвища доцільність, гармонія. Є своя естетика у щирих, здорових, людяних взаєминах між учнями і вчителями, між вихованцями, між старшими та молодшими школярами. Примітивні, черстві, нещирі відносини між людьми в родині і школі глибоко ранять особистість дитини, залишають слід на все життя. І навпаки, тонкі, диференційовані ставлення педагогів до учнів, справедлива вимогливість роблять уклад дитячого життя школою виховання у дусі високої естетики і моралі. У побут дитячого життя важливо запроваджувати елементи естетичного оформлення найближчого оточення і побуту. Важливо пробудити у школярів прагнення стверджувати красу в школі, вдома, всюди, де вони проводять свій час, займаються справою або відпочивають. Надзвичайно великий інтерес у цьому плані представляє досвід А.С. Макаренко. У керовані ним навчально-виховних установах очевидці відзначали масу квітів, блискучий паркет блиском, дзеркала, білосніжні скатертини в їдальнях, ідеальну чистоту в приміщеннях. Нічим не замінний джерело прекрасного - природа. Вона дає багатий матеріал для розвитку естетичного почуття, спостережливості, уяви. «А воля, а простір, прекрасні околиці містечка, а ці запашні яри і гойдається поля, а рожева весна і золотиста осінь хіба не були нашими вихователями?» - Писав К.Д. Ушинський. «Називайте мене варваром у педагогіці, але я виніс із вражень мого життя глибоке переконання, що прекрасний ландшафт має таке велике виховне вплив на розвиток молодої душі, з яким важко змагатися впливові педагога ...».