- •2.З’ясувати і пояснити особливості процесу виховання
- •3.Охарактерезувати систему педагогічних наук,розкрийте зв’язок педагогіки з іншими науками.
- •4.Розкрити сутність особистісного підходу у вихованні,сформувати основні вимоги до організації виховного процесу.
- •5.Співвідношення шкільного навчання і наукового пізнання можна спів ставити через визначення спільного й відмінного між ними.Встановіть і поясніть це спільне й відмінне.
- •6.Сформувати основні завдання,розкрити зміст та визначити педагогічні умови організації трудового виховання у сучасній школі.
- •8.Що таке конфлікт у вихованні?Охарактерезувати структуру,визначити типи конфліктних ситуацій.Стилі поведінки у конфлікті.
- •9.Вказати і пояснити основні фунції процесу навчання.
- •10.Визначити критерії оцінки вихованості учнів.Які методи дослідження використовувалися при цьому?
- •13.Що таке навчання як педагогічний процес?Вкажіть основні структурні елементи процесу навчання.
- •12.З’ясувати трудності і суперечності сімейного виховання.
- •14.Охарактерезуйте систему роботи школи з формування естетичної культури школярів.
- •15.Охарактерезувати систему дидактичних принципів,намітити шляхи реалізації одного з принципів навчання.
- •16.Визначити основні завдання підготовки школярів до подружнього життя.
- •17.Які способи (форми) організації навчальної діяльності школяра на уроці вам відомі?
- •18.Встановити взаємозв’язок понять «розвиток» , «виховання» , «соціалізація» особистості.
- •19.Охарактеризувати діяльність вчителя та учнів у процесі навчання.Розкрити роль мотивів в учінні школярів.
- •20.Визначити і пояснити педагогічні умови взаємодії особистості і колективу.
- •21.З’ясувати сутність педагогічної діагностики : діагностика,діагностування,контроль та оцінка успішності?
- •22.Виділити у понятійному апараті педагогіки головне поняття,дайте його сутнісну характеристику.
- •23.Охарактеризувати сучасну систему оцінки знань,умінь і навичок учнів.
- •24.Розкрити сутність філософсько – світоглядної підготовки школярів,шакреслити шляхи формування світогляду
- •25.Охарактеризувати поняття «метод», «прийом», «засіб» навчання.Які класифікації навчання вам відомі.
- •26.Визначити й обгрунтувати основні вимоги до організації діяльності у виховному процесі.
- •27.Охарактеризувати методи навчання за джерелами одержання знань.
- •28.З’ясувати зміст і роль громадського виховання у системі формування базової культури особистості.
- •29.Охарактерезувати класифікацію методів навчання за рівнем пізнавальної діяльності учнів.
- •30.Визначити основні завдання й зміст фізичного виховання школярів
- •31.Охарактеризувати сучасні методи науково – педагогічних досліджень
- •33.Пояснити чим обумовлений вибір методів навчання у сучасній школі.
- •35.Розкрити структуру процесу засвоєння знань учнями.
- •36.Що таке діяльність особистості? з’ясувати особливості виховної діяльності, охарактеризувати її види.
- •37.Здійснити порівняний аналіз головних вікових та індивідуальних особливостей молодшого школяра,підлітка й старшокласника у навчальній діяльності.
- •38.Розкрити основні фунції та обов’язки класного керівника.
- •Основні обов’язки класного керівника :
- •40.Вказати на основні стилі(стратегії) поведінки в конфлікті.Поведінка вчителя у конфліктній ситуації.Особливості управління педагогічним конфліктом.
- •42.Які ідеї сучасної ідеології виховання мають бути покладені в основу зміту особистісно зорієнтованих технологій виховання?
- •43.Що таке методологія педагогіки?Охарактерезувати основні філософські напрямки,що виступають у якості різних людинознавчих наук,в тоу числі й педагогіки.
- •44.Розкрити найважливіші закономірності процесу виховання.
- •45.Сформувати і пояснити основні вимоги до сучасного уроку в школі.
- •Визначають ряд вимог до уроку, які необхідно враховувати :
- •46.Дати визначення «метод» , «прийом» , «засіб» виховання.На які групи поділяються методи виховання у відомих вам класифікаціях?
- •47.Охарактеризувати типологію уроків за дидактичною метою.
- •48.Пояснити з якою метою використовувалися група методів формування свідомості особистості вихованця .Сформувати основні вимоги до їх реалізації.
- •49.Розкрити структуру комбінованого уроку.
- •50.Охарактеризувати методи стимулювання поведінки й діяльності школярів.
- •51.Чим характеризується структура уроку засвоєнням нових знань.
- •52.Пояснити думку про те,що виховання є спеціально організований і свідомо здійснюваний педагогічний процес.
- •55.Відомо, що відносно самостійними видами діяльності педагога є викладання і виховна робота.Охарактеризувати їх.
- •56.Визначити ознаки виховного колективу.Розкрити його основні етапи (стадії) розвитку.
- •57.Охарактеризувати державні нормативні документи,в яких відображений зміст освіти у сучасній школі.
- •58.Довести,що виховання – це процес інтеграції загальнолюдських цінностей.
- •59.Відомо,що основна фунція педагога є управлінська(управління педагогічним процесом).З’ясувати яким чином вона реалізується на кожному з етапів даного процесу.
- •60.Визначити місце особистості у системі колективних відносин,назвати ознаки колективу.
14.Охарактерезуйте систему роботи школи з формування естетичної культури школярів.
Формування естетичної культури - це процес цілеспрямованого розвитку здатності особистості до повноцінного сприйняття і правильного розуміння прекрасного в мистецтві і дійсності. Він передбачає вироблення системи художніх уявлень, поглядів і переконань, забезпечує задоволення від того, що є дійсно естетично цінним. Одночасно з цим у школярів виховується прагнення й уміння вносити елементи прекрасного в усі сторони буття, боротися проти всього потворного, потворного, низького, а також готовність до посильного прояву себе у мистецтві. Формування естетичної культури не тільки розширення художнього кругозору, списку рекомендованих книг, кінофільмів, музичних творів. Це - організація людських почуттів, духовного росту особистості, регулятор і коректив поведінки. Якщо поява користолюбства, міщанства, вульгарності відштовхує людину своєю антіестетічностью, якщо школяр здатний відчувати красу позитивного вчинку, поезію творчої праці - це говорить про його високому рівні естетичної культури. І навпаки, є люди, які читають романи і вірші, відвідують виставки і концерти, обізнані про події мистецького життя, але порушують норми суспільної моралі. Такі люди далекі від справжньої естетичної культури. Естетичні погляди і смаки не стали їх внутрішньої приналежністю. Система роботи школи з формування естетичної культури. Естетика дитячого життя Людина за своєю вдачею - художник. Він усюди так чи інакше прагне вносити у своє життя красу. Ця думка М. Горького видається нам надзвичайно важливою. Естетичне освоєння дійсності людиною не обмежується однією лише діяльністю в галузі мистецтва: у тій або іншій формі воно присутнє у будь-якої творчої діяльності. Іншими словами, людина виступає художником не тільки тоді, коли він безпосередньо створює твори мистецтва, присвячує себе поезії, живопису чи музики. Естетичне початок закладено в самому людській праці, в діяльності людини, спрямованої на перетворення навколишнього життя і самого себе. Естетичне ставлення людини до дійсності зобов'язане своїм походженням його трудової діяльності. Усвідомлення і переживання праці як ігри фізичних і духовних сил, як явища піднесеного, облагороджує, прекрасного складають фундамент естетичного розвитку особистості. Для того щоб праця не перетворювався в тягар і тягар, приносив естетичну насолоду, він повинен бути натхненний високої суспільно значущою метою, відзначений красою і точністю рухів, суворої економією часу, натхненням, захопленістю. Гармонія фізичних рухів народжує внутрішню духовну красу, яка виявляється в ритмі, спритності, чіткості, радості, самоствердження. Вона сприймається і оцінюється дітьми як велика естетична цінність. Чимало естетичних вражень може дати і дає діяльність навчання. У математиці, наприклад, нерідко говорять: "Гарне, витончене рішення або доказ", розуміючи під цим його простоту, в основі якої лежить найвища доцільність, гармонія. Є своя естетика у щирих, здорових, людяних взаєминах між учнями і вчителями, між вихованцями, між старшими та молодшими школярами. Примітивні, черстві, нещирі відносини між людьми в родині і школі глибоко ранять особистість дитини, залишають слід на все життя. І навпаки, тонкі, диференційовані ставлення педагогів до учнів, справедлива вимогливість роблять уклад дитячого життя школою виховання у дусі високої естетики і моралі. У побут дитячого життя важливо запроваджувати елементи естетичного оформлення найближчого оточення і побуту. Важливо пробудити у школярів прагнення стверджувати красу в школі, вдома, всюди, де вони проводять свій час, займаються справою або відпочивають. Надзвичайно великий інтерес у цьому плані представляє досвід А.С. Макаренко. У керовані ним навчально-виховних установах очевидці відзначали масу квітів, блискучий паркет блиском, дзеркала, білосніжні скатертини в їдальнях, ідеальну чистоту в приміщеннях. Нічим не замінний джерело прекрасного - природа. Вона дає багатий матеріал для розвитку естетичного почуття, спостережливості, уяви. «А воля, а простір, прекрасні околиці містечка, а ці запашні яри і гойдається поля, а рожева весна і золотиста осінь хіба не були нашими вихователями?» - Писав К.Д. Ушинський. «Називайте мене варваром у педагогіці, але я виніс із вражень мого життя глибоке переконання, що прекрасний ландшафт має таке велике виховне вплив на розвиток молодої душі, з яким важко змагатися впливові педагога ...».
