2. Прості категоричні судження, їх види і структура

Просте судження, в якому стверджується або заперечується ознака за предметом чи множиною предметів безвідносно до будь-яких умов, називається категоричним судженням. Наприклад: «Мито є плата в державну казну», «Деякі злочини здійснюються з необережності».

Категоричні судження поділяються на види:

1. за якістю;

2. за кількістю;

3. за якістю та кількістю одночасно.

Якість судження - це відображення належності або неналежності певних ознак предметові. За якістю судження бувають стверджувальні та заперечні.

Стверджувальним називається судження, яке відображає наявність у предмета якоїсь ознаки.

Наприклад: «Приватизоване підприємство, як правило, стає ефективним». Стверджувальне судження має таку формулу: S є Р.

Заперечним називається судження, в якому йдеться про відсутність у предмета якоїсь ознаки.

Наприклад: «Приватизоване підприємство не може відразу ж стати ефективним і процвітаючим»; «Жодна держава не має права втручатися у внутрішнє життя іншого народу». Формула заперечного судження: S не є Р.

За кількістю судження бувають одиничні, часткові та загальні.

Одиничним називається судження, в якому щось стверджується чи заперечується про один предмет.

Наприклад: «Пенсійний фонд України не працює успішно», «Сонце -джерело життя на Землі». Одиничне судження має формулу: S e P; S не є P.

Частковим називається судження, в якому щось стверджується або заперечується про частину предметів даної множини.

Наприклад: «Деякі постанови уряду сприяли росту інфляції»; «Деякі свідки дають достовірні покази». До складу суб'єкту часткового судження входять слова: «деякі», «більшість», «частина», «кілька». Формула часткового судження:

Деякі S e P; Деякі S не є Р.

Загальним судженням називається судження, в якому стверджується або заперечується якась ознака за кожним предметом даної множини.

Наприклад: «Усі громадяни зобов'язані дотримуватись законів»; «Усі державні пенсії встановлюються законом».

До складу суб'єкту загального судження входять слова: «всі», «кожен», «усякий», «будь-який», «ніхто», «ніякий», «жоден». Часто слово «всі» не висловлюється, а тільки мається на увазі. Формула загального судження: Всі SeP; Жодне S не є Р.

За якістю та кількістю судження бувають:

1. Загальностверджувальні — це судження, в яких стверджується певна ознака за кожним предметом даної множини.

Наприклад: «Усі громадяни України мають право брати участь у приватизації»; «Кримінальне покарання застосовується тільки за вироком суду». Формула загальностверджувального судження:

Всі S є Р

Загальностверджувальні судження прийнято позначати літерою А (перша голосна латинського слова affizmo - стверджую).

2. Загальнозаперечні судження - це судження, в яких заперечується ознака за кожним предметом даної множини.

Наприклад: «Жоден студент нашого інституту не побував на Нью-Йоркській фондовій біржі»; «Ні одне явище не існує ізольовано від інших явищ». Формула загальнозаперечного судження:

Жодне S не є Р.

Загальнозаперечні судження позначаються літерою Е (перша голосна латинського слова nego - заперечую).

3. Частковостверджувальні судження - це судження, в яких ознака стверджується за частиною предметів даної множини предметів.

Наприклад: «Деякі громадяни України мають право на отримання компенсаційних сертифікатів»; «Більшість європейських держав має ринкову економіку». Формула частковостверджувального судження:

Деякі S є Р.

Позначаються ці судження літерою І (друга голосна латинського слова affirmo).

4. Частковозаперечні судження - це судження, в яких ознака заперечується за частиною предметів певної множини.

Наприклад: «Деякі суб'єкти економічних відносин не використовують раціонально власних доходів»; «Деякі майнові відносини не регулюються цивільним правом».

Формула частковозаперечного судження: Деякі S не є Р.

Позначаються ці судження літерою О (друга голосна латинського слова nego).

Одиничні судження при використанні їх в умовиводах прирівнюються

за кількістю до загальних суджень, оскільки в одиничному судженні, як і в загальному, говориться про увесь клас, виражений суб'єктом. Одиничні стверджувальні судження у дедуктивних умовиводах розглядаються як судження загальностверджувальні типу А, а одиничні заперечні судження -як загальнозаперечні судження типу Е.