- •1 Визначення логіки як науки
- •1. Визначення логіки як науки
- •2. Логічної форма
- •3. Істинність і правильність мислення
- •1. Поняття як форма мислення. Основні способи утворення понять
- •2. Обсяг і зміст поняття. Види понять за обсягом і змістом
- •3. Логічні відношення між поняттями
- •4.2. Визначення понять. Основні правила визначення понять і помилки, можливі при визначенні
- •Основні способи визначення понять
- •4. Логічні операції з поняттями
- •4.1. Обмеження і узагальнення понять
- •4.3. Поділ понять. Основні правила поділу понять і помилки, можливі при застосуванні поділу
- •2. Поділ повинен здійснюватися за однією основою.
- •2. Прості категоричні судження, їх види і структура
- •3. Розподіленість термінів у категоричних судженнях
- •4. Складні судження
3. Розподіленість термінів у категоричних судженнях
Суб'єкт і предикат судження називаються термінами. Кожен термін у судженні є розподілений або нерозподілений. Знання правил розподільно-сті термінів у судженнях необхідне для того, щоб правильно оперувати судженнями, а також при аналізі умовиводів.
Якщо термін судження повністю включається до обсягу іншого терміна або повністю виключається з нього, то він розподілений.
Якщо термін судження частково включається до обсягу іншого терміна або частково виключається з нього, то він не розподілений.
При розподіленості терміна в судженні говориться про всі предмети, про увесь клас. Якщо ж термін у судженні не розподілений, то це означає, що у судженні йдеться не про всі, а лише про деякі предмети класу, виражені цим терміном, про деяку частину множини предметів.
Правила розподіленості термінів у судженнях
а) У загальностверджувальних судженнях, в яких обсяг терміна S повністю включається до обсягу Р, S - розподілене, а Р - не розподілене.

«Усі підприємства обов'язково оподатковуються».
б) У тих же загальностверджувальних судженнях, в яких обсяг суб'єкта і предиката є одним і тим же, розподілений не тільки суб'єкт - S, а й предикат Р. До загальностверджувальних суджень, у яких розподілені S і Р,
належать судження-означення і судження з виділяючим суб'єктом.

2. У загальнозаперечних судженнях суб'єкт і предикат розподілені.
Наприклад, у судженні: «Жоден із доказів не повинен братися на віру» обсяг суб'єкта «доказ» повністю виключається із обсягу предиката «братися на віру», тому обидва терміни (S і Р) тут розподілені.

«Жодне підприємство нашої області не розрахувалося за енергоносії».
«Жодна думка не може існувати без мови».
3. а) У частковостверджувальних судженнях, в яких обсяг суб'єкта частково включається до обсягу предиката, S і Р - не розподілені.
«Деякі студенти - відмінники».
«Деякі дії уряду призвели до інфляції».
б) У частковостверджувальному судженнні, в якому обсяг предиката повністю включається до обсягу суб'єкта, S - не розподілене, Р - розподілене.
У судженні «Деякі злочини є посадовими» обсяг предиката «посадові злочини» повністю включається до обсягу суб'єкта «злочини», тому Р тут розподілене, a S - не розподілене.

4. У частковозаперечних судженнях суб'єкт нерозподілений, предикат розподілений або в цих судженнях обсяг S частково виключається із обсягу Р.

Наприклад, у судженні «Деякі шахісти не є школярами» суб'єкт «шахісти» не розподілений, оскільки його обсяг частково виключається із обсягу предиката «школярі», а предикат розподілений. «Деякі підприємства не сплачують податків». (S~, P+)
Слід пам'ятати, що суб'єкт завжди розподілений у загальних судженнях (А та Е) і не розподілений у часткових (І та О); предикат завжди розподілений у заперечних судженнях (Е та О) і, як правило, не розподілений у стверджувальних (А та І). Ці положення відіграють важливу роль у наукових дослідженнях, юридичній практиці, політичній та дипломатичній роботі, в утвердженні умовиводів.

Схема. Розподіленість термінів у судженнях
