Невідмінювані іменники. Іменники з ознаками прикметникової парадигми

План

1. Невідмінювані іменники.

2. Родові ознаки незмінюваних слів

3. Іменники з ознаками прикметникової парадигми

4. Відмінювання множинних іменників

5. Відмінювання власних назв

Література

1. Сучасна українська літературна мова : підручник /М.Я.Плющ, С.П.Бевзенко, Н.Я.Грипас та ін.; За ред..М.Я.Плющ. – К. : Вища шк., 2005. – С. 215-228.

2. Сучасна українська мова: Підручник / О.Д.Пономарів, В.В.Різун, Л.Ю.Шевченко та ін., За ред. О.Д.Пономаріва. – К. : Либідь, 2005. – С. 132-134.

3. Теоретична морфологія української мови: Академ. граматика укр. мови / І. Вихованець, К. Городенська ; за ред. І. Вихованця. – К.: Унів. вид-во “Пульсари”, 2004.– С. 65-91.

Невідмінювані іменники

НЕВІДМІНЮВАНІ ІМЕННИКИ - іменники з омонімічними відмінк. словоформами, тобто з нульовою флексією.

Не відмінюється група іменників — власних і загальних назв іншомовного походження, що мають основу на -а (-я): амплуа, Дюма, Золя, па, бра, Нікарагуа, боа; на -у (-ю): інтерв'ю,рагу, Шоу, какаду, меню, фрау, екю; на -о: трюмо, жабо, метро, кіно, лібрето, Борнео, Онтаріо {пальто відмінюється, як звичайні іменники середнього роду озеро, жало); на -е (-є ): турне, фойє , Туапсе, Гейне, Ґете, резюме, ательє; на -і: таксі, попурі, леді, Тбілісі. Інші іменники, які формою близькі до слов'янських загальних і власних назв, відмінюються, набуваючи подібних закінчень і розподіляючись за відмінами.

До речі, пальто тепер відмінюється. А ось віче багато хто вважає за іншомовне і не відмінює. Між тим воно відоме ще з часів Київської Русі: вживалося на позначення всенародного зібрання. Його треба відмінювати як плече в однині: віче (плече), віча (плеча), на вічі (на плечі).

Не відмінюються ініціальні — буквені та комбіновані — абревіатури: ОБСЄ, МВСДВРЗ, ФІФА, ЮНЕСКО, ФІАТ, міськвно, а також абревіатури типу завкафедри, Міноборони, міносвіти, Міненерго , мінздоров'я. Назви типу «Скіф», «Амур», «Думка» беруться в лапки й пишуться з великої літери. Не відмінюються також назви машин і механізмів, до складу яких входять і цифрові позначення: ДТ-54, СКГ-б, КП-4 та ін. Інші поскладові, звукові абревіатури відмінюються як звичайні, схожі на них іменники: лавсан, ТУМ, ВАК, загс.

До невідмінюваних належать іменники — жіночі прізвища на -о та приголосний: Полатайко, Пономаренко, Ющук, Сасино-вич, Гайдай, Сич, Кащенко, Грицай, а також російські прізвища на -их, -ово: Мирських, Черних, Острово.

Синтаксичний спосіб вираження граматичного значення мають так звані незмінювані слова, напр.: кулі, шимпанзе, кенгуру, де наявна омонімія граматичних форм однини І множици.Синтаксичний спосіб вираження граматичного значення мають так звані незмінювані слова, напр.: кулі, шимпанзе, кенгуру, де наявна омонімія граматичних форм однини І множици.

Значення числа в невідмінюваних іменниках виражається тільки синтаксично і визначається за допомогою контексту: В одному купе сиділо троє дівчат; З усіх купе виходили люди.

Зауважимо, що пристосування іншомовних слів до української мови спостерігається не лише щодо форми (типу пальто - пальта - в пальті), але й щодо числа. Так, очевидно, під впливом зовнішньої подібності до форми множини іменник середнього роду жалюзі тепер вживається у множині: традиційне жалюзі і традиційні жалюзі. Під сильним тиском практики усної мови перебуває нині іменник івасі, адже частіше доводиться чути солоні івасі, свіжі івасі, тоді як нормативні поки що словосполучення солона (риба) івасі, свіжа (риба) івасі.