- •1.1. Зміст поняття "критичне мислення" та його роль в системі освіти.
- •Критичне мислення має такі характеристики:
- •1.2. Професійна самоорганізація керівника внз.
- •1.3. Критичне мислення як фактор професійної компетентності керівника внз.
- •2.1. Критерії та показники сформованості критичного мислення у керівників внз.
- •2) Розвиток інтуїції в сенсі егоцентризму та соціоцентризму.
- •4) Дослідження думок збоку відчуттів і відчуттів з боку думок.
- •8) Розвиток інтелектуальної наполегливості.
- •9) Розвиток обґрунтованої впевненості.
- •10) Прагнення узагальнень і уникнення спрощень.
- •6) Розвиток інтелектуальної сміливості.
- •7) Розвиток інтелектуальної віри та цілісності.
- •11) Порівняння аналогічних ситуацій: перенесення змісту у новий контекст.
- •12) Побудова перспективи: створення або дослідження переконань, аргументів та теорій.
- •13) Прояснення проблем, висновків, або переконань.
- •14) Прояснення та аналіз змісту слів та фраз.
- •15) Розробка критерієв оцінювання: прояснення цінностей та стандартів.
- •16) Оцінювання відповідності джерел інформації.
- •17) Допитливість: постанова та послідовний розвиток ключових та істотних запитань:
- •18) Аналіз та оцінювання аргументів, інтерпретацій, переконань, або теорій.
- •19) Вироблення або оцінювання рішень.
- •20) Аналіз або оцінка дій (тактик).
- •22) Критичне читання: прояснення або критика текстів.
- •22) Критичне слухання: мистецтво мовчазного діалогу.
- •23) Побудова міждисциплінарних зв’язків.
- •24) Слідування Сократовим принципам у дискусіях: прояснення та опитування щодо переконань, теорій, та перспектив.
- •25) Діалогічне мислення: порівняння перспектив, інтерпретацій, або теорій.
- •26) Діалектичне мислення: оцінка перспектив, інтерпретацій, або теорій.
- •27) Порівняння та протиставлення ідеалів з існуючим станом речей.
- •28) Безпосереднє мислення про мислення: використання словника з критичного мислення.
- •29) Виділення значущих подібностей і відмінностей.
- •30) Перевірка або оцінювання припущень.
- •31) Розрізняння доречних та недоречних фактів.
- •32) Створення правдоподібних висновків, прогнозів, або інтерпретацій.
- •33) Оцінка доказів та наведених фактів.
- •34) Визнання суперечностей.
- •35) Дослідження причин і наслідків.
24) Слідування Сократовим принципам у дискусіях: прояснення та опитування щодо переконань, теорій, та перспектив.
Керывник ВНЗ, який мислить критично, нычого з себе не уявляэ, якщо він не здатен ставити запитання. Його здатність брати під сумнів і копати глибоко, доходити до суті речей, вбачати зміст за формою і зовнішнім проявом, розташовується в самому серці критичної думки. Такий керівник володіє великим арсеналом питань і, відповідно, доступними способами ці питання ставити. Він використовує техніку постановки питань не для того, щоб зробити з людей посміховисько, а щоб дізнатися, що вони думають, допомогти їм розвинути свої ідеї, або в якості прелюдії до оцінювання цих ідей. Не погоджуючись з якою-небудь новою ідеєю, управлінець намагаються зрозуміти її, оцінити її з позиції свого досвіду, визначити, що вона має на увазі, її можливі наслідки і її цінність.
Крім того, керівник ВНЗ, який мислить критично, не відчуває дискомфорту, коли питати починають його. Він не виглядає в цей момент ображеним, збентеженим або заляканим, а навпаки вітає гарне питання і сприймає його як можливість розвинути думку.
25) Діалогічне мислення: порівняння перспектив, інтерпретацій, або теорій.
Діалогічність є тим мисленням, яке передбачає діалог чи розширений обмін між різними точками зору, пізнавальними сферами або структурами. Кожен раз, коли ми докладно розглядаємо уявлення або проблеми, ми з необхідністю виявляємо зв'язки цих уявлень і проблем з іншими ідеями та проблемами, що знаходяться в межах інших сфер або точок зору. Керівник ВНЗ, що мислить критично повинен брати участь у плідному дослідному діалозі, пропонуючи ідеї, досліджуючи їх коріння, розглядаючи питання, що стосуються розуміння і очевидності, перевіряючи ідеї, і переміщаючись між різними точками зору. Розмірковуючи, ми, як правило, беремо участь у діалозі: або у внутрішньому (з самим собою), або в зовнішньому (з оточуючими). Потрібно інтегрувати навики критичного мислення в цей діалог, щоб він був настільки плідний, наскільки це можливо. Сократичні питання - одна з можливих форм діалогічного мислення.
26) Діалектичне мислення: оцінка перспектив, інтерпретацій, або теорій.
Діалектичне мислення має відношення до діалогічного мислення, яке здійснюється з метою перевірити переваги і недоліки протилежних точок зору. Керівники ВНЗ, які використовують діалектичне мислення, ставлять ідею проти ідеї, аргумент проти контраргументу, щоб у підсумку дістатися до істини.
C. Когнітивні показники (мікронавички):
27) Порівняння та протиставлення ідеалів з існуючим станом речей.
Самовдосконалення і вдосконалення в соціальному плані є значущими цінностями в рамках критичного мислення. Тому управлінцю, який мислить критично, доводиться докладати зусилля, щоб дивитися на себе і на інших з правильною позиції. А це, в свою чергу, вимагає визнання існування розбіжностей між фактами та ідеалами. Справедливо мислячий керівник ВНЗ оцінює актуальність і сталість і, отже, докладає зусиль для мінімізації цих розбіжностей.
28) Безпосереднє мислення про мислення: використання словника з критичного мислення.
Обов'язкова складова критичного мислення - здатність міркувати про мислення, здійснювати (як це іноді називають) «метапізнання». Одне з можливих визначень критичного мислення може звучати так: мистецтво роздумувати про власне мислення під час того, як ви думаєте, як зробити ваше мислення кращим (більш ясним, більш точним, більш справедливим). Воно розташоване точно на рівні «роздуми про мисленням». Аналітичний словник англійською мовою (такі терміни, як «допускати», «виводити», «робити висновок», «критерій», «точка зору», «доречність», «проблема», «детально розроблений», «неоднозначний»,«заперечення», «підтримка», «упередження», «виправдовувати», «позиція», «протиріччя», «ймовірність», «очевидність» ,«інтерпретувати», «розрізняти») дозволяє нам більш точно аналізувати наше мислення. Правильне і продумане використання аналітичного словника дає можливість більш точно оцінювати судження (як наші власні, так і інших людей).
