- •Теорема Остроградського-Гаусса.
- •Скін-ефект
- •Умова виникнення самостійного газового розряду. Плазма газового розряду
- •Експериментальна перевірка закону Кулона. Теоретичне обґрунтування досліду Кавендіша.
- •Експериментальна перевірка закону Кулона. Теоретичне обґрунтування досліду Кавендіша.
- •Температурна залежність намагніченості феромагнетиків. Закон Кюрі - Вейсса.
- •Труднощі теорії Друде-Лоренца.
- •Дослід Кулона. Закон Кулона.
- •Поверхневі і об’ємні поляризаційні заряди, їх зв’язок із вектором поляризації.
- •Теорема Пойтінга.
- •Теорема Ірншоу.
- •2.Природа діамагнетизму. Теорема Лармора.
- •3.Термоелектронна, автоелектронна і фотоелектронна емісія.
- •Електростатичний Генератор Ван-де-Граафа
- •Електростатичний Генератор Ван-де-Граафа
- •Електростатичний Генератор Ван-де-Граафа
- •Теорія Ланжевена оріентаційпої поляризації газів зі сталим дипольним моментом.
- •Теорія Ланжевена оріентаційпої поляризації газів зі сталим дипольним моментом.
- •Формула Річардсона-Дешмана
- •Провідники в електростатичному полі.
- •Провідники в електростатичному полі.
- •Закон Джоуля-Ленца в інтегральній та диференціальній формі
- •Закон Джоуля-Ленца в інтегральній та диференціальній формі
- •Довести поперечність електромагнітної хвилі
- •Взаємна енергія двох диполів.
- •Вплив форми та розміру тіла ан його магнітні властивості. Поле розмагнічування.
- •Закон Джоуля-Ленца в класичній електронній теорії металів Друде-Лоренца.
- •Еквівалентність виразів для електростатичного поля для випадків її локалізації у місці знаходження розподіленого заряду та наявності електростатичного поля.
- •Вектор-потенціал магнітного поля
- •Умова виникнення самостійного газового розряду. Плазма газового розряду.
- •Класична теорія поляризації газів.
- •Закон електромагнітної індукції Фарадея. Правило Ленця.
- •Закон Відемана-Франца в класичній електронній теорії металів Друде-Лоренца.
- •Закон Відемана-Франца в класичній електронній теорії металів Друде-Лоренца.
- •Закон Відемана-Франца в класичній електронній теорії металів Друде-Лоренца.
- •Частотна залежність сумарної діелектричної проникності діелектриків
- •Закон Ампера для магнітної взаємодії струмів в інтегральній і диференціальній формі.
- •Закон Ампера для магнітної взаємодії струмів в інтегральній і диференціальній формі.
- •Закон трьох других
- •Зв'язок між напруженістю електростатичного поля та потенціалом
- •Магнітна сприйнятливість та магнітна проникність
- •Зв’язок енергії електро статичного поля з пондеромоторними силами. Абсолютний вольтметр
- •Закон Біо-Савара-Лапласа в інтегральній і диференціальній формах.
- •Формула Річардсона-Дешмана
- •Формула Клаузіуса-Моссотті. Поляризаційна катастрофа.
- •Самостійний і несамостійний газовий розряд. Основні типи самостійного газового розряду.
- •Електричний диполь. Поле диполя
- •Теорема про циркуляцію вектора напруженості магнітного поля по замкнутому контуру в інтегральній і диференціальній формі.
- •Сегнетоелектрики. Сегнетоелектричні Домени.
- •Знаходження розподілу потенціалу методом електричних зображень.
- •Умови для векторів напруженості магнітного поля і магнітної індукції на межі двох магнетиків.
- •Диференціальна форма запису теореми Остроградського-Гаусса.
- •П’єзоелектричний ефект
- •Вектор електричного зміщення . Диференціальне формулювання теореми Остроградського - Гауса для поля в діелектриках .
- •Діаграма направленості диполя Герца . Залежність потужності випромінювання від частоти .
- •Інваріантність рівнянь Максвелла відносно перетворень Лоренца.
- •Енергія електростатичного поля , її локалізація за наявності розподіленого заряду.
- •Тиск електромагнітних хвиль.
- •Природа носіїв заряду в металах. Досліди Рікке та Томлена і Стюарта.
- •Потенціальний характер електростатичного поля. Інтегральне та диференціальне формулювання потенціальності електростатичного поля.
- •Імпульс електромагнітної хвилі.
- •Вектор електричного зміщення. Диференціальне формулювання теореми Остроградського-Гаусса для поля в діелектриках. © kot
- •Діаграма направленості диполя Герца. Залежність потужності випромінювання від частоти. © kot
- •Електроємність. Конденсатори. Послідовне і паралельне з’єднання конденсаторів.
- •Абсолютна електромагнітна система одиниць та її зв’язок с абсолютною електростатичною системою одиниць. Електродинамічна стала.
- •Швидкість розповсюдження електромагнітної хвилі.
- •Енергія електростатичного поля, її локалізація за рахунок поля.
- •Струм зміщення.
- •Закон Ома в інтегральній і диференциальной формі.
- •Відносний характер електричних і магнітних полів
- •Поляризація густи газів, рідин та твердих тіл. Поле Лоренца. Формула Лоренц-Лоренца.
- •Класична теорія парамагнетизму. Формула Ланжевена і закон Кюрі.
- •Закон Ома в класичній електронній теорії металів Друде-Лоренца
- •Вплив форми та розміру тіла на його магнітні властивості. Поле розмагнічування.
- •Сила Лоренца. Рух заряду в електричному та магнітному полі. Ефект Холла
- •Повна енергія випромінювання диполя Герца. Опір випромінювання
Електростатичний Генератор Ван-де-Граафа
Г
енератор
Ван-де-Граафа – генератор високої
напруги. Створений у 1929 році. Принцип
дії полягає в електризації діелектричної
ленти що рухається. Діелектрична лента
4-5 рухається на діелектричному ролику
3 та заземленому ролику 6. На електрод 7
подається різниця потенціалів в кілька
kV (додатня відносно землі). За рахунок
іонізації повітря поблизу 7 іони рухаються
до заземленого 6 і осідають на ленті.
Електрод 2 знімає даодатні заряди,
оскільки з’єднаний зі сферою, а заряди
на сфері лише на зовнішній поверхні
сфери. Такй зарядим чином на сфері 1
скоплюється поверхневий заряд. За
допомогою генератора отримують різницю
потенцыалыв до 80 kV. Значення отриманої
напруги обмежене коронним зарядом, що
виникає на поверхні сфери 1.
Електростатичний Генератор Ван-де-Граафа
Г
енератор
Ван-де-Граафа – генератор високої
напруги. Створений у 1929 році. Принцип
дії полягає в електризації діелектричної
ленти що рухається. Діелектрична лента
4-5 рухається на діелектричному ролику
3 та заземленому ролику 6. На електрод 7
подається різниця потенціалів в кілька
kV (додатня відносно землі). За рахунок
іонізації повітря поблизу 7 іони рухаються
до заземленого 6 і осідають на ленті.
Електрод 2 знімає даодатні заряди,
оскільки з’єднаний зі сферою, а заряди
на сфері лише на зовнішній поверхні
сфери. Такй зарядим чином на сфері 1
скоплюється поверхневий заряд. За
допомогою генератора отримують різницю
потенцыалыв до 80 kV. Значення отриманої
напруги обмежене коронним зарядом, що
виникає на поверхні сфери 1.
Теорія Ланжевена оріентаційпої поляризації газів зі сталим дипольним моментом.
Розглянемо
газ, що складається з молекул, кожна з
яких має постійний дипольний момент
.
Якщо поле
відсутнє,
то моменти молекул орієнтовані хаотично,
середнє значення проекцій моменту всіх
молекул на будь-яку вісь дорівнює нулю.
Включення електричного поля
приводить до того, що потенціальна
енергія молекул
буде
мінімальною при орієнтації диполя за
полем. Тепловий рух молекул перешкоджає
такій орієнтації і намагається рівномірно
розподілити молекули за напрямами їх
дипольних моментів. В цій ситуації
середнє значення проекції дипольного
моменту буде відрізнятися від нуля:
Тут
—
число молекул, дипольний момент яких
знаходиться всередині тілесного кута
з розхилом від
до
.
Цей кут дорівнює
,
а вираз для
можемо написати, використовуючи розподіл
Больцмана:
![]()
де
—стала.
Позначимо
,
тоді

Для знаходження
сталої
скористаємося
умовами нормування: повне число молекул

Заміна
дає:



Підставляючи це
значення в формулу для
маємо:

Здійснивши
підстановку
,
одержимо:


Тут
—
функція Ланжевена. Ланжевен — французький
фізик, вирішивший аналогічну задачу
для магнітних диполів в магнітному
полі. Дебай застосував цей розгляд до
діелектриків. Дослідимо функцію Ланжевена
.
При малих значеннях
розкладемо
в
ряд Лорана:
.
Нехтуючи членами з
,
тощо, одержимо:
.
Вертаючись до орієнтаційної поляризації,
бачимо, що умові
відповідають
великі поля
і
низькі температури. В цих умовах тепловий
рух не може протидіяти орієнтаційній
дії поля, всі диполі орієнтуються за
полем, середнє значення проекції моментів
молекул на направлення поля буде
дорівнювати
.
Тепер оцінимо величину
для
кімнатної температури
та
для молекул води, дипольний момент яких
![]()
![]()
.
Отже, можна вважати, що в звичайних умовах,
,

Бачимо, що
.
Це аналогічно електронній поляризації,
але роль поляризовності
грає
.
Тепер можемо записати вираз для
діелектричної проникності
.
У відповідності з експериментом теорія
дає залежність
(закон
Кюрі). Якісно цю закономірність можна
пояснити тим, що із збільшенням температури
зростає дезорієнтуюча дія теплового
руху на диполі в електричному полі, і
діелектрична проникність зменшується.
