- •Теорема Остроградського-Гаусса.
- •Скін-ефект
- •Умова виникнення самостійного газового розряду. Плазма газового розряду
- •Експериментальна перевірка закону Кулона. Теоретичне обґрунтування досліду Кавендіша.
- •Експериментальна перевірка закону Кулона. Теоретичне обґрунтування досліду Кавендіша.
- •Температурна залежність намагніченості феромагнетиків. Закон Кюрі - Вейсса.
- •Труднощі теорії Друде-Лоренца.
- •Дослід Кулона. Закон Кулона.
- •Поверхневі і об’ємні поляризаційні заряди, їх зв’язок із вектором поляризації.
- •Теорема Пойтінга.
- •Теорема Ірншоу.
- •2.Природа діамагнетизму. Теорема Лармора.
- •3.Термоелектронна, автоелектронна і фотоелектронна емісія.
- •Електростатичний Генератор Ван-де-Граафа
- •Електростатичний Генератор Ван-де-Граафа
- •Електростатичний Генератор Ван-де-Граафа
- •Теорія Ланжевена оріентаційпої поляризації газів зі сталим дипольним моментом.
- •Теорія Ланжевена оріентаційпої поляризації газів зі сталим дипольним моментом.
- •Формула Річардсона-Дешмана
- •Провідники в електростатичному полі.
- •Провідники в електростатичному полі.
- •Закон Джоуля-Ленца в інтегральній та диференціальній формі
- •Закон Джоуля-Ленца в інтегральній та диференціальній формі
- •Довести поперечність електромагнітної хвилі
- •Взаємна енергія двох диполів.
- •Вплив форми та розміру тіла ан його магнітні властивості. Поле розмагнічування.
- •Закон Джоуля-Ленца в класичній електронній теорії металів Друде-Лоренца.
- •Еквівалентність виразів для електростатичного поля для випадків її локалізації у місці знаходження розподіленого заряду та наявності електростатичного поля.
- •Вектор-потенціал магнітного поля
- •Умова виникнення самостійного газового розряду. Плазма газового розряду.
- •Класична теорія поляризації газів.
- •Закон електромагнітної індукції Фарадея. Правило Ленця.
- •Закон Відемана-Франца в класичній електронній теорії металів Друде-Лоренца.
- •Закон Відемана-Франца в класичній електронній теорії металів Друде-Лоренца.
- •Закон Відемана-Франца в класичній електронній теорії металів Друде-Лоренца.
- •Частотна залежність сумарної діелектричної проникності діелектриків
- •Закон Ампера для магнітної взаємодії струмів в інтегральній і диференціальній формі.
- •Закон Ампера для магнітної взаємодії струмів в інтегральній і диференціальній формі.
- •Закон трьох других
- •Зв'язок між напруженістю електростатичного поля та потенціалом
- •Магнітна сприйнятливість та магнітна проникність
- •Зв’язок енергії електро статичного поля з пондеромоторними силами. Абсолютний вольтметр
- •Закон Біо-Савара-Лапласа в інтегральній і диференціальній формах.
- •Формула Річардсона-Дешмана
- •Формула Клаузіуса-Моссотті. Поляризаційна катастрофа.
- •Самостійний і несамостійний газовий розряд. Основні типи самостійного газового розряду.
- •Електричний диполь. Поле диполя
- •Теорема про циркуляцію вектора напруженості магнітного поля по замкнутому контуру в інтегральній і диференціальній формі.
- •Сегнетоелектрики. Сегнетоелектричні Домени.
- •Знаходження розподілу потенціалу методом електричних зображень.
- •Умови для векторів напруженості магнітного поля і магнітної індукції на межі двох магнетиків.
- •Диференціальна форма запису теореми Остроградського-Гаусса.
- •П’єзоелектричний ефект
- •Вектор електричного зміщення . Диференціальне формулювання теореми Остроградського - Гауса для поля в діелектриках .
- •Діаграма направленості диполя Герца . Залежність потужності випромінювання від частоти .
- •Інваріантність рівнянь Максвелла відносно перетворень Лоренца.
- •Енергія електростатичного поля , її локалізація за наявності розподіленого заряду.
- •Тиск електромагнітних хвиль.
- •Природа носіїв заряду в металах. Досліди Рікке та Томлена і Стюарта.
- •Потенціальний характер електростатичного поля. Інтегральне та диференціальне формулювання потенціальності електростатичного поля.
- •Імпульс електромагнітної хвилі.
- •Вектор електричного зміщення. Диференціальне формулювання теореми Остроградського-Гаусса для поля в діелектриках. © kot
- •Діаграма направленості диполя Герца. Залежність потужності випромінювання від частоти. © kot
- •Електроємність. Конденсатори. Послідовне і паралельне з’єднання конденсаторів.
- •Абсолютна електромагнітна система одиниць та її зв’язок с абсолютною електростатичною системою одиниць. Електродинамічна стала.
- •Швидкість розповсюдження електромагнітної хвилі.
- •Енергія електростатичного поля, її локалізація за рахунок поля.
- •Струм зміщення.
- •Закон Ома в інтегральній і диференциальной формі.
- •Відносний характер електричних і магнітних полів
- •Поляризація густи газів, рідин та твердих тіл. Поле Лоренца. Формула Лоренц-Лоренца.
- •Класична теорія парамагнетизму. Формула Ланжевена і закон Кюрі.
- •Закон Ома в класичній електронній теорії металів Друде-Лоренца
- •Вплив форми та розміру тіла на його магнітні властивості. Поле розмагнічування.
- •Сила Лоренца. Рух заряду в електричному та магнітному полі. Ефект Холла
- •Повна енергія випромінювання диполя Герца. Опір випромінювання
Довести поперечність електромагнітної хвилі
Випишемо ще раз систему рівнянь Максвелла в диференційній формі разом з матеріальними рівняннями:
П
риведемо
систему р-нь для однорідного ( ε = const, μ
= const), нейтрального (ρ = 0), непровідного
(σ = 0) середовища. Рівняння Максвела
приймуть наступний вигляд:


Наша задача отримати хвильові рівняння для векторів, рішеннями котрих будуть рівняння електромагнітної хвилі E(r,t), H(r,t)/
Задамо напрямок осі Х перпендикулярно хвильовим поверхням, тоді:
![]()
Від координат X і Z в плоскій хвилі E i H не залежать. З математичних міркувань:

Враховуючи, що E не залежить від y i z з першого рівняння першої пари отримаємо три скалярних рівняння:

Друге рівняння першої пари дасть:

Аналогічно із другої пари рівнянь Максвелла отримаємо:

Рівняння (1) і (4),
(5) і (8) стверджують, що
не залежать
від часу та координати х,
тобто являються однорідними постійними
полями. Таким чином, змінне поле
електромагнітної хвилі не має складової
вздовж осі х,
у напрямку котрої розповсюджується
хвиля. Це означає, що електромагнітна
хвиля поперечна, тобто вектори E
і H
перпендикулярні
напрямку її розповсюдження.
Взаємна енергія двох диполів.
В
важатимемо,
щоp1
створює поле E1,
а другий
диполь p2
з цим полем взаємодіє, тоді
W12=-(p2E)
де
.
Звідси
=
.
Wвз=2W12
Розглянемо частинні випадки орієнтації диполів:
Диполі антипаралельні
![]()
Диполі перпендикулярні (не на одній прямій)
![]()
Диполі паралельні, дивляться в одному напрямку
![]()
Це найбільш вигідний варіант з енергетичної точки зору; намагається стати саме так.
Вплив форми та розміру тіла ан його магнітні властивості. Поле розмагнічування.
У вакуумі всередині
соленоїду:
де
—
сила струму в обмотці,
—
число витків на одиницю довжини. Тепер
заповнимо простір всередині соленоїду
або тороїду однорідним магнетиком. По
поверхні нескінченого стрижня з магнетику
або тороїдального осердя протікатимуть
поверхневі молекулярні струми з лінійною
густиною
,
які наче створюють додаткову обмотку
зі струмом на одиницю довжини
,
тому:
В
результаті вектор
збільшиться
в
разів
(для пара- і феромагнетиків). Величина
при
цьому не зміниться. Дійсно за
визначенням:
Візьмемо
дивергенцію від правої і лівої частин
цієї рівності:
Але
завжди,
а якщо магнетик однорідний, то
не
залежить від координат:
В
результаті
,
.
Для вакууму ми мали точно таку ж систему
рівнянь для
.
Якщо струми провідності однакові в цих
двох випадках, то будуть тотожні і
рішення цих систем,
.
Тому іноді говорять, що
—
намагнічуюче поле. Однак, це твердження
справедливе тільки тоді, коли
.
Нехай магнетик неоднорідний,
.
Тоді:
,
але
,
тому:
,
Вектор
,
а отже і вектор намагніченості
будуть
залежати від форми магнетика. Будемо,
як і раніше, розглядати магнетик у формі
нескінченно довгого стрижня з пара- або
феромагнетику, який вставлено всередину
такого ж соленоїду. В цьому випадку:
,
де
—
поле молекулярних струмів на поверхні
стрижня. В той же час
.
Тепер скоротимо стрижень, зробивши його
скінчених розмірів. При цьому разом з
речовиною магнетика відкинемо частину
молекулярних струмів, а це приведе до
зменшення вектору
.
Це еквівалентно тому, що ми начебто
замінили нескінченно довгий соленоїд,
утворений струмами по поверхні магнетика,
скінченим соленоїдом. Вважаємо, що
магнітна проникність
—
константа речовини, тому зменшення
означає,
що зменшилося магнітне поле
.
Тепер
,
можемо написати
,
тут
—
поле в магнетику,
—
зовнішнє намагнічуюче поле,
—
так зване розмагнічуюче поле. Поле
враховує
вплив розмірів і форми магнетика на
магнітне поле
всередині
магнетику. В розглянутому прикладі
зменшення
при
скороченні стрижня залежить від
намагніченості
речовини,
тому
.
Це загальна властивість поля
розмагнічування,
,
де
—
фактор розмагнічування, залежний від
геометрії магнетику. Оскільки
,
де
—
поле в магнетику, то з
випливає:
,
![]()
Тепер видно, що
для пара- і феромагнетиків з того, що
,
випливає, що
.
Для парамагнетиків
,
тому
.
Для феромагнетиків у визначеній області
,
,
,
але насправді
може
досягати насичення. Для діамагнетиків
(в тому числі і для надпровідників)
і
.Внутрішнє
магнітне поле
для
магнетиків довільної форми неоднорідне,
що утруднює знаходження
і
.
Для тонкого довгого стрижня (або тонкий
тороїд з обмоткою)., поле
направлене
вздовж осі. Тоді
,
,
.
