Історія держави і права_Тацій В.Я. Том 2

221

Розділ 4. Держава і право України в умовах непу

§ 4. Перебудова державною апарату УСРР у ув'язку з утворенням СРСР

вони збиралися не щорічно, а один раз на два роки. X Всеукраїнський з'їзд Рад (квітень 1927 р.) приділив увагу розвитку сільського господарства, необхідним змінам у Конституції УСРР, політиці пожвавлення роботи Рад та ін. І Всеукраїнська конференція КП(б)У (жовтень 1926 р.), виходячи з рішень XIV з'їзду ВКП(б), накреслила низку заходів щодо прискорення темпів індустріалізації і підвищення частки важкої промисловості в народному господарстві республіки. X Всеукраїнський з'їзд Рад, виконуючи ці партійні директиви, повинен був конкретизувати їх і надати їм державноправової форми.

XI з'їзд Рад у травні 1929 р. вже мав змогу підбити підсумки індустріалізації й затвердити перший п'ятирічний план розвитку народного господарства УСРР. На цьому ж з'їзді було прийнято нову Конституцію Української СРР.

Всеукраїнський Центральний Виконавчий Комітет як вищий орган державної влади УСРР у період між Всеукраїнськими з'їздами Рад у цей час відігравав важливу роль.

Узв'язку з остаточним затвердженням у січні 1924 р. Конституції СРСР необхідно було внести відповідні зміни в повноваження найвищих органів державної влади союзних

республік. В Україні для вирішення такого завдання важливе значення мало Положення про ВУЦВК від 12 жовтня 1924 р.1 Воно визначало порядок обрання ВУЦВК, строк повноважень, періодичність скликання сесій (не менше трьох разів на рік), основні принципи організації і діяльності Президії ВУЦВК. Цей законодавчий акт вперше прямо вказував, що Президія ВУЦВК в період між сесіями ВУЦВК с вищим законодавчим, виконавчим та розпорядчим органом влади УСРР.

Важливе місце посідав також затверджений постановою ВУЦВК у липні 1926 р. Наказ про порядок роботи Президії ВУЦВК, який визначав її склад і регламентував порядок скликання і ведення засідань тощо. Один з розділів Наказу присвячувався Малій Президії ВУЦВК, що відігравала роль внутрішнього допоміжного і підготовчого органу.

У1926—1929 рр. ВУЦВК, як і Всеукраїнський з'їзд Рад, чимало уваги приділяв розвитку промисловості (курсу на індустріалізацію), сільському господарству, культурному будівництву. Так, 23 листопада 1926 р. ВУЦВК своєю постановою доручив уряду УСРР вжити необхідних заходів до повного здійснення загальної освіти дітей віком 8—11 років. Багато уваги ВУЦВК приділяв питанням державного будівництва, удосконаленню роботи місцевих

органів влади. ВУЦВК заслуховував на своїх сесіях звітні доповіді окружних виконкомів, райвиконкомів та окремих сільрад.

Утворення СРСР і «затвердження його Конституції» призвели зо суттєвих змін у системі органів державного управління Української СРР, визначили статус Ради Народних Комісарів і народних комісаріатів УСРР.

12жовтня 1924 р. було затверджено нове Положення про Радварком УСРР1, згідно з яким він визнавався виконавчим і розпо-

.чим органом державної влади України. До складу Раднаркому УСРР входили: голова РНК, його заступники, наркоми (землеробства, фінансів, внутрішньої торгівлі, праці, внутрішніх справ, юсти-та прокуратури республіки, робітничо-селянської інспекції, освіти, охорони здоров'я, соціального забезпечення), голова ВРНГ, уповноважені наркоматів СРСР при УСРР. Визначалося коло осіб, шотрі могли брати участь у роботі Раднаркому УСРР із правом дорадчого голосу. Зауважимо, що Положення 1924 р. уперше так докладно визначило склад Раднаркому УСРР. Чітко були означені і шредмети відання Раднаркому УСРР.

Значно розширилась нормотворча робота Раднаркому УСРР у 1926—1929 рр. За цей період він видав велику кількість важливих ■останов як самостійно, так і спільно з ВУЦВК.

Уряд України повинен був звітувати перед союзними органа-■ж Президія ЦВК СРСР мала право скасовувати рішення українських установ. Траплялися випадки, коли республіка опротестовувала перед ЦВК СРСР рішення союзних органів, які порушували суверенні права УСРР.

13утворенням СРСР виникла необхідність внести зміни до си

німи органів галузевого управління всіх союзних республік, у то- жу числі й УСРР. У цей час наркомати Союзу РСР поділялися на зт групи: загальносоюзні (злиті) — єдині для всього Союзу й об'сдшяі (директивні), органами яких у союзних республіках були од- ■вйменні наркомати. До загальносоюзних належали наркомати: зашордонних справ, військових і морських справ, зовнішньої торгівлі,

сів сполучення, пошт і телеграфів. Другу групу об'єднаних латів становили: Вища рада народного господарства, нарко-продовольства, праці, фінансів,

робітничо-селянська інспекція РС1).

Республіканськими залишались наркомати земельних справ, т рони здоров'я; п , ший мбМПеЧВЯЯЯ, ОСВІТИ, іінутршіїнх СПрЯЯ, шгпшіі

1 ЗУ УСРР. — 1924. — М 45. — Ст 276

усРР — 1924. — № 45. — Ст. 277.