Тема 13. Діалектика як методологія пізнання.

Діалектика як вчення про універсальні зв'язки, зміни, розвиток. Історичні форми діалектики. Метафізика, її суть та історичні форми. Принципи діалектики. Ідея розвитку. Ознаки розвитку і його форми. Об'єктивна діалектика.

Поняття закону. Основні закони діалектики. Суперечливість пізнання. Суперечливість як джерело розвитку. Діалектика єдності і боротьби протилежностей. Основні типи суперечностей. Якість і кількість. Діалектика якісних і кількісних змін. Міра. Стрибок. Еволюція і революція. Зв'язок етапів розвитку. Діалектика заперечення.

Категорії діалектики. Універсальні зв'язки: одиничне, особливе і загальне, явище і сутність. Структурні зв'язки: частина і ціле, зміст і форма. Упорядкованість буття: структура, система, елемент. Зв'язки і детермінації: причина і наслідок, випадковість і необхідність, можливість і дійсність.

Тема 14. Проблема людини в філософії.

Людина як об'єкт філософського аналізу. Людина, індивід, особистість. Потреби і інтереси. Роль соціального середовища в формуванні особистості. Поняття соціальної норми. Інтеріоризація суспільних відносин, культури, суттєвих сил людства в процесі виховання і діяльності. Життєва позиція особистості.

Особистість як об'єкт і суб'єкт суспільного життя. Особистість в ході історії. Роль суспільного поділу праці і приватної власності у формуванні особистості. Права і обов'язки особистості: теорія і реальність. Особистість у правовій державі. Соціальна роль як важливий фактор формування особистості. Проблема індивідуалізму. Об'єктивні і суб'єктивні основи конформізму. Всебічний розвиток особистості як її гуманістичний ідеал. Ціннісне орієнтування особистості. Діалектика історичної необхідності і свободи особистості в суспільному розвитку. Необхідність свободи вибору. Свобода і відповідальність. Творчість як засіб самореалізації особистості.

Філософське розуміння відчуження: причини, сутність, історичні форми. Свобода як процес знімання відчуження.

Тема 15. Соціальна філософія.

Феномен соціального. Соціальне буття людини як реальний життєвий процес. Поняття соціуму. Предметність, діяльність, спілкування - форми існування соціуму. Типи соціальної дії: афективна, традиційна, ціннісно-раціональна, цілераціональна (М.Вебер). Основні підходи до розуміння суспільства: натуралізм, матеріалізм, ідеалізм. Географічний детермінізм.

Поняття соціальної системи та її структури. Сферний підхід до аналізу соціуму. Економічна, соціальна, політична, духовна сфери суспільства. Малі та великі соціальні групи (класи, страти). Соціальна стратифікація. Соціальні ролі та статуси. Поняття соціальної мобільності. Поняття народ. Соціально-етнічні спільності людей (рід, плем'я, народність, нація).

Соціодинаміка суспільства і принцип історизму. Єдність і багатоманітність історії. Проблема типологізації історичного процесу. Теорія суспільно-економічної формації. Соціопсихологічні концепції. Поняття цивілізації. Історичний процес як множина цивілізацій. Методологічне розуміння цивілізації. Концепція локальних цивілізації А.Тойнбі. Теорія соціокультурних суперсистем П.Сорокіна. Постіндустріальний етап у розвитку суспільства. Концепції періодизації історії У.Ростоу, Д.Белла, А.Тофлера, їх методологічне значення.

Об’єктивні умови і суб’єктивні фактори розвитку суспільства. Суб'єкти суспільного розвитку. Роль особистості в історії. Ідея прогресу в історії суспільствознавству. Глобалізація суспільного життя.