Список використаних джерел

1. Коптєва Н.М. Навчи мене, ангеле, добро творити! /Н.М. Коптєва// Позакласний час. – 2010. – № 3. – С. 9

2. Куделькіна Н.М. Доброта, як сонце, завжди гріє / Н.М. Куделькіна // Позакласний час. – 2010. – № 10. – С. 45

3. Суткова Н.Г. Стежинка добра / Н.Г. Суткова // Позакласний час. – 2009. – № 23-24. – С. 12-14.

С. Л. Баранова,

учитель математики Добровеличківського району

О. А. Калашник,

заступник директора з навчально-методичної роботи

Добровеличківської спеціалізованої загальноосвітньої школи-інтернату І-ІІІ ступенів Кіровоградської обласної ради

Мораль і моральність – основні цінності етики громадянськості (урок-спілкування для учнів 5-6 класу)

Мета і завдання: виявлення впливу моралі на відносини та спілкування людей; формування в учнів загальнолюдських норм гуманістичної моралі (добра, взаєморозуміння, милосердя, віри у творчі можливості людини); усвідомлення того, що моральні цінності становлять основу правопорядку; вироблення навичок і звичок моральної поведінки, культури спілкування; виховання почуття необхідності дотримання моральних цінностей суспільства.

67

Обладнання: плакат з висловлюваннями для вправи «Власна думка» (або слайд електронної презентації), аркуші з визначенням термінів «мораль», «моральність», «совість» тощо, аркуші з прислів’ями; завдання для дидактичної гри «Незакінчене речення»; збірник творів В.О. Сухомлинського.

Хід уроку

I. Організація класу до уроку

Забезпечення емоційної готовності до уроку.

Учитель. Доброго дня, любі діти! Сьогодні школа знову гостинно відкрила двері усім своїм учням. Цей навчальний рік несе кожному з нас творчі відкриття й нові враження. А перший урок стане для нас початком шляху до цих відкриттів.

Вправа «Обмін побажаннями».

II. Актуалізація опорних знань учнів

Вправа «Мікрофон».

- Назвіть найбільші цінності українців.

(Орієнтовні відповіді учнів: земля, мова, люди, народ, Батьківщина).

- Які ви знаєте правила народної мудрості? (Орієнтовні відповіді учнів:

Живіть так, щоб батькові і матері не було соромно за тебе від людей.

Тільки в чесній праці твоя добра слава.

Контролюй вчинки своєю совістю, дбай про честь свого роду.

Мужньо борони правду, бо лише правдою сильний народ.

До людини з добром, то й від людей добро.)

Вправа «Власна думка».

Учитель. Зверніть увагу на плакат, на ньому написані слова та висловлювання. Прочитайте їх, подумайте і запропонуйте, які з них необхідно прибрати не тільки із плаката, але й з людських учинків.

Слова: друг; перепрошую; ледар; брехня; повага; не твоє діло; милосердя; правдивий; допомагати; злодій; щоб ти подавився; не мели дурниць; честь; вибачте; даруйте на слові; скромність; зазнайство; вихованість; працьовитість; заздрість; мудрість; тобі що, повилазило?; по-дружньому; співчуття; щедрість; не сунь свого носа; всього Вам доброго; ей, ти; любов до ближнього; куди прешся?; тактовність; порядність.

III. Основна частина

Учитель. У суспільстві склалося негативне ставлення до виразу «читати мораль». У своєму житті ви, напевно, досить часто говорили або чули роздратоване: «Обійдемося без моралі». Поясніть, що, по-вашому, означає «читати мораль». (Учні пояснюють: це означає соромити, дорікати, сварити за щось тощо.)

Звичайно, ці твердження неправильні. Сьогоднішній урок присвячений тому, щоб зрозуміти, що ж таке мораль і моральність та наскільки це потрібно людині. Знайдіть і прочитайте пояснення:

Мораль – сукупність певних правил і норм поведінки людини в суспільстві, що склалися історично.

68

Моральність – сукупність навичок і звичок людини, пов’язаних з дотриманням правил та норм моралі.

Мораль містить у собі ідеали, цінності та категорії. Ідеал – це уявлення про краще, цінне і величне. Цінності – це те, що святе для людей. На основі цінностей, які панують в суспільстві, люди будують відносини та визначають пріоритети. Моральні категорії носять біполярний характер. Прикладом цього слугують такі поняття, як «добро» і «зло», «совісність» і «безсовісність», «честь» і «безчестя», «справедливість» і «несправедливість», «милосердя» і «жорстокість» тощо. Категорія добро служить початком моральних понять. Етична традиція говорить: усе, що вважається моральним, є добром. Совість – це здатність людини керуватися моральними цінностями у всіх життєвих ситуаціях. Совість – це «внутрішній суд», який людина вершить над самою собою. Не менш важливою категорією моралі є чесність. Чесна людина – сумлінна, щира, заслуговує на повагу.

Які ж етичні норми найбільше шанувалися українським народом?

Учень 1. Передусім, шанувалося почуття любові до батьків. Ця етична вимога відповідає Божій заповіді «Шануй батька і матір свою». Моральним обов’язком дітей була допомога батькам по господарству, догляд за ними в разі хвороби, немічності, вияв повсякчасної уваги, шанування і турботи. Ображати, не слухатись, не шанувати і, що найстрашніше, зректись своїх батьків – це великий гріх, адже вони дали нам життя. Суворо засуджувалась народною мораллю сімейна ворожнеча.

Учитель. Давайте поміркуємо разом, що значить шанувати батьків своїх, у чому це має виявитись.

(Орієнтовне узагальнення сказаного учнями.

Шанувати батька і матір – це значить бути з ними ввічливими, не вживати грубих слів; шанувати працю батьків; бути уважними до них; допомагати їм; навчатися так, щоб батьки пишалися нами; із вдячністю слухати їх поради та настанови; не засмучувати батьків своєю поганою поведінкою.)

Учень 2. Однією з найважливіших вимог народної моралі була діяльна любов до людей, що, перш за все, мала виявлятися у наданні допомоги ближньому. Головним моральним обов’язком була, передусім, поміч тій людині, яку спіткало нещастя. Хворим носили їжу, допомагали по господарству, погорільцям надавали притулок, годували їх, дарували одяг, відбудовували хату. Особливо піклувалися про сиріт, носили їм гостинці, призначали їм опікунів. Велика моральна відповідальність за їх виховання лягала на хресних батьків.

Однак, що потрібно зробити для того, щоб ці згадані добрі звички і традиції, оте всенародне милосердя, яке здавна було властиве нашому народові, зберегти навіки? Напевно, треба менше говорити про добро, а просто проявляти милосердя до тих, хто потребує підтримки.

Учень 3.

Прибіг щодуху син додому й до тата голосно гука: А я провідав у лікарні свого товариша-дружка. Тож правда, тату, я чутливий і маю серце золоте.

69

Замисливсь тато на хвилину і так йому сказав на те:

Коли тебе в тяжку хвилину людина виручить з біди,

Про це добро аж поки віку ти, синку, пам’ятай завжди.

Коли ж людині ненароком ти зробиш сам добро колись,

Про це забудь, аж поки віку мовчи й нікому не хвались.

Учитель. У сьогоднішніх скрутних реаліях усім нам живеться нелегко. Проте варто пам’ятати, що поруч з нами знаходяться люди, яким ще важче. Тож ми не повинні залишатися осторонь чужої біди та «закривати очі» на нещастя інших. Упевнена, що кожен із нас зможе допомогти ближньому та покращити його життя. Нині досить актуально звучать слова Олеся Гончара: «Будь добрим! Зроби людині, хоча і незнайомій, бодай маленьке добро і відчуєш, як стане легше і світліше на душі, у ній запанують людяність і чистота».

Учень 4. Делікатністю, мовною красою відзначалося спілкування українців. Велике значення надавалося привітанню. У селі існував звичай вітатися з усіма, не залежно від того, чи знайома ця людина. Молодший мав вітатися першим – інакше будь-хто зі старших зупиняв його і присоромлював. За правилами спілкування, починаючи розмову, годилося поцікавитись здоров’ям, самопочуттям.

При зустрічі тактовна людина не ставила прямих питань, наприклад, «Куди йдете?». Делікатний чоловік натомість запитував: «Чи далеко зібралися?», «Чи далеченько ходили, чи натомились?». У випадку сумніву щодо доречності сказаного перепрошували: «Перепрошую за слово», «Пробачте за слово».

Абсолютно некультурним вважалося не вибачити людині, якщо та перепрошує і хоче помиритися.

Розмовляючи з людиною, не годилося перебивати, треба було належно вислухати й відповісти з чемністю. Казали, що добра людина лагідно відповідає і дивиться в очі.

Учитель. Поміркуйте, що мав на увазі Дейл Карнегі, говорячи такі слова: «Вона нічого не варта, але багато дає; вона збагачує тих, хто її одержує, не збіднюючи при цьому тих, хто її дарує; вона триває мить, а в пам’яті залишається інколи назавжди; ніхто не багатий настільки, щоб обійтися без неї, і немає такого бідняка, який не став би від неї багатшим; вона створює щастя в домі, породжує атмосферу доброзичливості в ділових стосунках і служить паролем для друзів; вона – відпочинок для втомлених, денне сяйво для тих, хто впав духом, сонячний зайчик для засмучених. А також найліпша протиотрута, створена природою від неприємностей».

Так, дійсно, він мав на увазі усмішку, її ціна дуже висока.

Увічливою та вихованою людиною не народжуються, а стають. Для того, щоб навчитися цим чеснотам, потрібне уміння стежити за своєю поведінкою в різних життєвих ситуаціях, критично ставитися до себе та намагатися виправити погане в своєму характері. Пам’ятайте, що вихована людина навіть у темряві і на самоті залишається вихованою!

70

Гра «Ввічливі слова». Давайте об’єднаємося у дві групи. Вам потрібно по черзі виходити до дошки і записувати слова: І група – привітання, ІІ група – побажання.

Орієнтовні записи: