2 Сторінка «Сяйво генеральських зірок»

Учитель. Майже 30 років життя присвятив службі в органах державної безпеки наш земляк, нині генерал-майор, Мусієнко Іван Іванович.

Дитинство майбутнього генерала промайнуло у степовій Павлівці, куди сім’я переїхала з села Калабарка в 1960 році. Тут, на окраїні села з мальовничими посадками та галявинами, проводили свій вільний час хлопчаки у військових іграх та змаганнях, де Ваня завжди був у центрі подій.

На навчання та виховання хлопця позитивно впливала й сімейна атмосфера, де панував культ праці, а доброзичливість поєднувалася з вимогливістю. Його друзі знали, що до Мусієнків можна забігти погрітися, перевзути якогось «потерпілого» і навіть підобідати у завжди гостинної Марії Юхимівни, яку і зараз згадують з великою теплотою.

Навчання Вані давалося легко, тому він успішно закінчив у 1974 році Павлівську середню школу і вступив до Сумського вищого артилерійського командного училища. Думаю, що на вибір його життєвого шляху в значній мірі

151

вплинув бойовий офіцер, танкіст, його вчитель початкових класів Андрій Артемович Шаповал. Якось, переглядаючи відеозйомки святкування 50-річчя школи, мене вразив один епізод: полковник Мусієнко, який вже пройшов випробування Афганістаном, стоїть у коридорі біля стенду «Вони захищали Батьківщину» і говорить товаришу про свого вчителя: «Оце був справжній офіцер! Поглянь, на грудях два ордени Олександра Невського, орден Червоного прапора... Двічі горів у танку!»

У 1978 році І. Мусієнко, отримавши вищу освіту і звання лейтенанта, два роки служить на кордоні з Китаєм, потім – на командних і виховних посадах у Сумському військовому училищі. А в 1982 році за направленням потрапляє на дійсну службу в органи державної безпеки, а ще через рік закінчує вищі курси військової контррозвідки КДБ СРСР. Він працює на оперативних посадах у військовій контррозвідці Харківського гарнізону.

У 1986 році Івана Івановича посилають у відрядження до місту Ташкент, де він на спеціальних курсах КДБ СРСР досконало оволодів мовами фарсі та дарі. Як спеціаліст східних мов, направляється в Афганістан і виконує спецзавдання, бере участь у бойових діях. За мужність і героїзм Іван Мусієнко нагороджений орденом «Червона зірка», Грамотою Президії Верховної Ради СРСР та державними нагородами Демократичної Республіки Афганістан.

У 1988 році повертається до Харкова, де працює у військовій контррозвідці, а після проголошення незалежності України – на керівних посадах в СБУ, начальником СБУ Харкова.

У 1996 році СБУ створює навчальний заклад для підготовки юридичних кадрів, куди було направлено на науково-педагогічну роботу Івана Мусієнка. Там він проходить шлях від посади старшого викладача до Першого заступника директора Інституту, а у 2009 році його призначають на посаду начальника Інституту підготовки юридичних кадрів для СБУ, який сьогодні є найкращим підрозділом Національного юридичного університету імені Ярослава Мудрого.

Іван Іванович у 2000 році захистив дисертацію та отримав науковий ступінь кандидата військових наук, йому присвоєно вчене звання доцента. Він має більше 50 наукових праць, нагороджений понад 20-ма державними та відомчими нагородами.

Указами Президента України Івану Мусієнку в 2008 році присвоєне почесне звання «Заслужений юрист України», а 16 січня 2010 року – вище офіцерське звання – генерал-майор.

Є одна особливість у Івана Івановича: він ніколи не втрачав зв’язків зі школою, своїми вчителями. Пише листи, надсилає вітальні листівки, телефонує, привозить подарунки (від книг до мультимедійного проектора), велику допомогу надав при здійсненні інвестиційного проекту по заміні вікон на металопластикові.

Улітку 2013 року під час проходження навчально-польових зборів поблизу Світловодська група кращих курсантів та офіцерів Національного юридичного університету імені Ярослава Мудрого відвідали нашу школу. З

152

Харкова прибув і генерал. Для учнів школи – майбутніх захисників Вітчизни – це була незабутня зустріч.

Пізніше, переглядаючи подаровані курсантами світлини та інші матеріали, я побачив, як генерал разом із ними саджає дерева, бере участь у спортивних змаганнях, очолює парадний підрозділ інституту у військовому марші на Площі Свободи (м. Харків) на честь Дня Перемоги.

У 2013 році І.І. Мусієнка обрано Почесним академіком Академії вищої школи України!

Відвідуючи село, Іван Іванович завжди знаходить час зустрітися з однокласниками, поговорити з сусідами і в чомусь допомогти, заїхати до школи, бібліотеки чи Будинку культури, а учням дозволяє розглядати нагороди та військові погони. І сяйво генеральських зірок викликає захоплення у сільських хлопчаків, які мріють бути такими ж зібраними, мужніми і сміливими, як їхній відомий земляк.

(Учень виконує пісню «Комбат»).