Добавил:
Upload Опубликованный материал нарушает ваши авторские права? Сообщите нам.
Вуз: Предмет: Файл:
Лекції -готово3й курс. Експлуатація.doc
Скачиваний:
305
Добавлен:
29.10.2018
Размер:
12 Мб
Скачать
☆

8. Деякі особливості використання газоаналізаторів

Як прилади для аналізу газових сумішей, використовуваних у харчовій промисловості, застосовуються майже винятково газоаналізатори загальнопромислового призначення або газоаналізатори, розроблені для деяких спеціальних хімічних виробництв. Прилади, призначені спеціально для харчових виробництв, відсутні, і мабуть, потреба в таких приладах незначна. При виборі конкретних приладів , для аналізу складу газів повинні в першу чергу враховуватися, вимоги вибірковості, точності й надійності виміру, а також умови стану вимірюваних газових середовищ (температура, тиск, запиленість і т.п.). У ряді випадків не слід прагнути до підвищення точності аналізу шляхом вибору більше складних приладів, особливо коли газовий аналіз не грає основної ролі в контролі технологічних параметрів харчових виробництв.

Газоаналізатори широко застосовуються для контролю спалювання палива в топках, тому що зменшення подачі повітря приводить до росту втрат від хімічної неповноти згорання внаслідок недоліку кисню, а збільшення витрати повітря викликає ріст втрат теплоти з газами, що йдуть.

Досить широкі перспективи використання газоаналізаторів у бродильних виробництвах, де по змісту окремих компонентів газового середовища в технологічних ємностях можна точно й ефективно вести виробничий процес на оптимальних параметрах.

Розділ 6. Ремонт, наладка, повірка та експлуатація електричних регуляторів.

Лекція №22

Тема 6.1 Технічне та метрологічне забезпечення

лабораторії для повірки електричних регуляторів.

Вимоги до приміщення лабораторії.

[3]c. 211 -218

[Конспект]

1. Метрологічне забезпечення виробництва

2.Перевірка засобів вимірів

3. Техніка безпеки при експлуатації засобів та систем автоматизації

1. Метрологічне забезпечення виробництва

Метрологічне забезпечення підготовки виробництва - це комплекс організаційно-технічних заходів, що забезпечують визначення про необхідну точність характеристик виробів, технологічних процесів і встаткування, необхідних: у виробництві виробів. Науковою основою метрологічного забезпечення є метрологія - наука про виміри, методи й засоби забезпечення їхньої єдності та способах досягнення необхідної точності. Організаційною основою метрологічного забезпечення є метрологічна служба, що складається з державної й відомчих метрологічних служб.

Метрологічні забезпечення підготовки виробництва здійснюється на основі широкого впровадження положень державної системи забезпечення єдності вимірів.

Державна система забезпечення єдності вимірів – це комплекс установлених стандартами взаємопов'язаних правил, положень, вимог і норм, що визначають організацію й методику проведення робіт з оцінки й забезпечення точності вимірів.

Основними цілями метрологічного забезпечення є: підвищення якості продукції, ефективності керування виробництвом і рівня автоматизації виробничих процесів; забезпечення взаємозамінності деталей, вузлів і агрегатів, створення необхідних умов для кооперування виробництва й розвитку спеціалізації; підвищення ефективності науково–дослідних, дослідно-конструкторських робіт, експериментів і випробувань; забезпечення достовірного обліку й підвищення ефективності використання матеріальних цінностей і енергетичних ресурсів; підвищення ефективності заходів щодо профілактики, діагностики та лікуванню хвороб, нормуванню й контролю умов праці й побуту людей, охороні навколишнього середовища, оцінці й раціональному використанню природних ресурсів; підвищення рівня автоматизації керування транспортом і безпеки його руху; забезпечення високої якості й надійності зв'язку.

Виконуючи поставлені цілі, необхідно здійснювати рішення наступних основних завдань метрологічного забезпечення на підприємстві: проведення аналізу стану вимірів на підприємстві, розробка на його основі й здійснення заходів щодо вдосконалювання метрологічного забезпечення на підприємстві, участь у розробці й виконанні завдань, передбачених програмами метрологічного забезпечення галузі; установлення раціональної номенклатури вимірюваних параметрів і оптимальних норм точності вимірів на підприємстві; проведення робіт зі створення й впровадження сучасних методик виконання вимірів та засобів вимірів, випробувань і контролю, установленню раціональної номенклатури застосовуваних на підприємстві засобів вимірів і засобів перевірки; впровадження державних і галузевих стандартів; проведення метрологічної експертизи проектів нормативно-технічної, конструкторської й технологічної документації; перевірка та метрологічна атестація засобів вимірів, застосовуваних на підприємствах; атестація методик виконання вимірів; контроль за виробництвом, станом, застосуванням і ремонтом засобів вимірів та дотриманням метрологічних правил, вимог і норм на підприємстві.

Рішення завдань метрологічного забезпечення на підприємстві здійснюють підрозділи й служби підприємства під методичним керівництвом і при особистій участі в роботах метрологічної служби. Відповідальність за стан метрологічного забезпечення на підприємстві несе керівник підприємства.

Однієї з найважливіших завдань метрологічного забезпечення є організація й порядок проведення перевірки, ревізії та експертизи засобів вимірів, тобто метрологічний нагляд.

Метрологічний нагляд проводиться за засобами вимірів, що випускаються з виробництва й ремонту, що поставляються по імпорті, та які знаходяться в обігу в країні.

Система метрологічного нагляду включає комплекс правил, положень і вимог технічного, економічного та правового характеру, що визначають організацію й порядок проведення робіт по перевірці засобів вимірів, метрологічній ревізії та метрологічній експертизі.

Метрологічний нагляд здійснюється з метою: забезпечення єдності й вірогідності вимірів в країні; систематичного вдосконалювання парку засобів вимірів, застосовуваних у всіх галузях народного господарства, шляхом впровадження нової вимірювальної техніки, що відповідає вимогам науково-технічного прогресу та підвищення ефективності наукових досліджень і виробництва; підтримки засобів вимірів у постійній готовності до виконання вимірів.

До експлуатації допускаються засоби вимірів, визнані за результатами метрологічного нагляду придатними до застосування.

За належний стан і справність засобів вимірів, правильність вироблених вимірів, організацію і якість відомчого метрологічного нагляду відповідальність несе керівник підприємства. Форми метрологічного нагляду можуть здійснюватися шляхом проведення перевірки засобів вимірів, метрологічної ревізії та метрологічної експертизи.