Ключові терміни і поняття

Страхування	Обов’язкове страхування
Самострахування	Добровільне страхування
Колективні страхові фонди	Застрахований
Страховик	Страхувальник
Страхові фонди	Централізоване страхове забезпечення

Теми для підготовки доповідей та рефератів

1. Страхові фонди як матеріальна основа страхового захисту.

2. Функції та принципи страхування.

Література

[10]; [15] р. 15; [16] Тема 12; [18] р. 5; [19] р. 12;

[20] Тема 7; [21] Тема 12; [24]; [39]; [41].

Модуль V

Змістовий модуль 7. Страховий і фінансовий ринки

Семінарське заняття № 2

Тема 13: Страхування і страховий ринок

Мета заняття:

поглибити, систематизувати та узагальнити знання студентів про організацію страхової справи, галузі, форми і види страхування, зосередивши їх увагу на страхуванні майна юридичних і фізичних осіб.

План

1. Організація страхової справи.

2. Галузі, форми і види страхування.

3. Страхування майна юридичних і фізичних осіб, його види і форми.

Методичні рекомендації

Розглядаючи перше питання, треба усвідомити, що організація страхової справи засновується на виділенні суб'єктів страхування, об'єктів страхування і форм страхових відносин.

Основними суб'єктами страхування виступають страховик і страхувальник. Страховик — юридична особа — страхова компанія, яка діє на підставі відповідної ліцензії і бере на себе зобов'язання щодо створення колективного страхового фонду і виплати з нього страхового відшкодування страхувальнику або третій особі, на чию користь укладений договір, при настанні страхового випадку.

Страхувальник — юридична чи фізична особа, яка на підставі відповідної угоди зі страховиком сплачує страхові внески до страхового фонду й отримує право на відшкодування збитків у разі настання страхового випадку.

Об'єктом страхування можуть бути майно, життя і здоров'я громадян, працездатність та працевлаштування, недоотриманий прибуток при здійсненні фінансових та господарських операцій тощо.

Страхування може відбуватись в обов'язковій чи добровільній формах. Обов'язкове страхування зумовлене ризиками, пов'язаними з життям, втратою працездатності або з виникненням таких збитків, які не можуть бути відшкодовані однією особою. Законодавством визначається перелік об'єктів, які підлягають обов'язковому страхуванню, та механізм, за яким забезпечується його реалізація. Відповідальність за здійснення обов'язкового страхування покладається на державні страхові органи.

Добровільне страхування здійснюється на основі договору між страхувальником і страховиком.

Залежно від видів страхування об'єкти страхових відносин поділяють на:

• об'єкти майнового страхування;

• об'єкти особистого страхування;

• об'єкти страхування відповідальності;

• об'єкти страхування фінансових ризиків;

• об'єкти у системі соціального страхування.

Об'єктом майнового страхування є майно юридичних і фізичних осіб: будівлі, домашнє майно, транспортні засоби.

Об'єктом особистого страхування виступають життя та здоров'я громадян.

У разі страхування відповідальності об'єктом є зобов'язання застрахованої особи виплатити відшкодування за завдані збитки третім особам. Найпоширеніший вид — страхування господарської відповідальності водіїв автотранспортних засобів.

Об'єктом страхування фінансових ризиків є недоотриманий прибуток чи збиток у процесі здійснення певних господарських і фінансових операцій, яким прита­манний відчутний ризик. Це ризики з кредитних і заставних операцій, біржових угод, депозитних вкладів юридичних і фізичних осіб, втрат від коливання валютних курсів та ін.

У системі соціального страхування об'єктом страхування є працездатність та працевлаштування. Соціальне страхування — це частина грошових відносин з розподілу і перерозподілу ВВП з метою формування і використання фондів, призначених для утримання осіб, які не беруть участь у суспільній праці.

Розглядаючи друге питання, слід показати, що страхування являє собою досить розгалужену систему відносин. Воно структурується за галузями, формами і видами. Галузева класифікація страхування здійснюється за об’єктами страхування. Виділення окремих видів характеризує деталізацію об’єктів страхування. Форми організації страхування вказують на їх правову основу: обов’язкове чи добровільне.

Методичні рекомендації щодо розгляду третього питання надані в методичних рекомендаціях до самостійної роботи.