Ключові терміни і поняття

Міжнародні фінанси	Міжнародний валютний фонд
Світова фінансова система	Група Всесвітнього банку
Світовий фінансовий ринок	Міжнародний грошовий ринок
Міжнародні фінансові організації	Міжнародна асоціація розвитку
Ф’ючерсний ринок	Андерайтинг
Міжнародна асоціація розвитку	Міжнародний банк реконструкції та розвитку

Теми для підготовки доповідей та рефератів

1. Особливості організації та функціонування Міжнародного банку реконструкції та розвитку (МБРР).

2. Особливості організації та функціонування Багатостороннього агентства гарантування інвестицій (БАГІ).

Література

[15] р. 20; [16] Тема 14; [17] р. 6, Тема 15;

[18] р. 7; [19] р. 14; [20] Тема 13; [21] Тема 14;

[22]; [27]; [41]

Модуль V

Змістовий модуль 9. Фінансова безпека держави і міжнародні фінанси

Семінарське заняття № 11

Тема 17: Фінансова безпека держави

Мета роботи:

засвоїти, закріпити, поглибити та систематизувати знання студентів про фінансову безпеку держави, показники, що її визначають, зосередивши їх увагу на оптимальний розмір боргів держави.

План

1. Поняття фінансової безпеки держави.

2. Показники, що визначають фінансову безпеку держави.

3. Оптимальний розмір боргів держави.

Методичні рекомендації

Розгляд першого питання слід почати з визначення фінансової безпеки держави. Фінансова безпека держави (ФБ) - це захищеність інтересу держави у фінансовій сфері, або такий стан бюджетної, податкової та грошово-кредитної систем, що гарантує спроможність держави ефективно формувати, зберігати від надмірного знецінення та раціонально використовувати фінансові ресурси країни для забезпечення її соціально-економічного розвитку і обслуговування фінансових зобов'язань.

Далі необхідно показати, що фінансова безпека держави є багатоаспектним явищем. Проте, воно є також явищем, що динамічно розвивається, і тому потрібно здійснювати ретельний моніторинг традиційних проблем, а також вивчати проблеми, що виникають через посилення процесів реформування національної економіки, регіоналізації і глобалізації світової економіки, інтернаціоналізації фінансових потоків тощо.

Студенти повинні знати, що основними загрозами фінансовій безпеці держави є:

• недосконалість бюджетної політики і нецільове використання коштів бюджету;

• переважно фіскальний характер системи оподаткування;

• значні розміри державного та гарантованого державою боргу, проблеми з його обслуговуванням;

• різкі зміни рівня цін та курсу національної валюти;

• невисокий рівень капіталізації банківської системи, невеликі обсяги довгострокового банківського кредитування та значний рівень відсоткових ставок по кредитах;

• неспроможність банків до акумулювання коштів і довгострокового кредитування;

• криміналізація та масштабний відплив капіталу у "тінь" і за кордон.

Неадекватне реагування на зазначені загрози призводить до фінансової кризи, котра виявляється у різкому падінні ВВП, порушенні процесу формування і розподілу централізованих фондів держави, дестабілізації банківської системи, знеціненні національної валюти та дефолті з суверенних боргів. Підвищення рівня фінансової безпеки здійснює держава в рамках фінансової політики (бюджетної, в т.ч. боргової, податкової) і грошово-кредитної політики (в т. ч. валютно – курсової).

Студенти повинні показати сутність бюджетної безпеки, визначити критерії ефективності бюджетної політики, звернути увагу на бюджетне і податкове регулювання. Далі слід зупинитися на сутності податкової політики на сучасному етапі економічних реформ.

Методичні рекомендації до розгляду другого питання надані в методичних рекомендаціях до самостійної роботи.

При розгляді третього питання перш за все слід згадати що собою являє державний борг і який він буває.

Далі слід згадати способи управління боргом, такі як конверсія, консолідація, уніфікація, відстрочка погашення, анулювання, обмін за регресивним співвідношенням.

Необхідно показати структуру заборгованості України і напрямки використання коштів і проаналізувати чи ефективно використовувалися позичені кошти.

Ухвалення Маастрихтського договору та запровадження критеріїв євроконвергенції для країн - учасниць Європейського валютного союзу передбачає застосування обмежень на зростання бюджетного дефіциту в межах 3% ВВП та державного боргу - 60% ВВП.

Хоча Україна вкладається у "норматив", слід зважити, чи справді є "безпечним" цей обсяг боргу з точки зору ФБ?

Студенти повинні знати, що про проблеми з обслуговуванням зовнішніх боргів також свідчать численні їхні реструктуризації через обмін боргів на облігації, змінення умов виплати боргів, взаємозалік. З останніх реструктуризацій слід відзначити перенесення виплат членам Паризького клубу кредиторів. Численні реструктуризації боргів вказують на невисокий рівень зовнішньої платоспроможності України.

Внаслідок реструктуризації борги і відсотки на них переносяться у майбутнє, а також додаються нові відсотки як сплата за реструктуризацію.

Боргове законодавство повинно розглядати весь зовнішній борг, включаючи борги окремих резидентів. В законодавстві мають бути передбачені такі основні положення:

• узгодження запозичень з платоспроможністю держави та її резидентів (нерегульоване зовнішнє позичання резидентів створює додаткове навантаження на фінансові ринки держави);

• розробку варіантів стратегії зовнішнього позичання;

• забезпечення повноти інформації щодо обсягів та структури зовнішніх позик, платоспроможності позичальника, стану виконання боргових зобов'язань;

• встановлення граничних обсягів зовнішніх позик;

• контроль за обсягом і структурою зовнішніх позик;

• забезпечення вчасної і повної оплати боргів чи їхньої реструктуризації.

Студенти повинні також проаналізувати ситуацію з внутрішнім державним боргом.

Взагалі інтенсивністю ринок ОВДП не відзначається. Це підвищує рівень поточної "безпеки" внутрішнього державного боргу, проте не відповідає перспективним потребам. Нинішня ситуація вимагає втілення довгострокової програми розвитку ринку ОВДП та відновлення довіри до них.

Поряд з невисоким рівнем зовнішньої платоспроможності Україна має також і невисокий рівень внутрішньої платоспроможності. Причина, насамперед, в обмежених можливостях держбюджету.

Загрозою, пов'язаною із зростанням державних боргів, є те, що від реальної економіки відволікаються значні кошти, які спрямовуються на обслуговування і погашення цих боргів. До того ж позики використовуються на підтримку бюджету замість спрямування їх на розвиток економіки.

Державне позичання має бути узгоджене із стратегією економічного розвитку, прогнозом ВВП, напрямами структурно-інвестиційної, бюджетної, податкової та зовнішньоекономічної політики, прогнозом платіжного балансу і резервів НБУ.