Практичні завдання

Задача. Створити таблицю, зображену на рис. 2.

Рис. 2. Зразок розв`язування задачі

1. Запустити програму MS Excel.

2. У клітинку А3 ввести 1999.

3. Заповнити комірки А3:А12 послідовністю років до 2008. Використайте команду ПравкаЗаполнитьПрогрессия. У вікні “Прогрессия” укажіть на розміщення По столбцам, тип арифметическая, граничне значення 2008 і натисніть кнопку ОК.

4. Заповнити комірку А1 числом 12 (12% приросту річних).

5. У комірку В3 занести число 2500 (початкова сума).

6. У комірку C3 ввести формулу нарахування річних =(B3*$А$1)/100.

7. Скопіювати формулу з комірки C3 у комірки С4:С12. Продивитися формули в комірках С4:С12 за допомогою рядка формул.

8. Відмітити блок комірок D3:D12. В комірку D3 ввести формулу =B3+C3. Натиснути клавіші <Ctrl + Enter>. В усі комірки відміченого блока введуться потрібні формули.

9. Виділити блок чисел В3:D12.

10. Відформатувати числа за допомогою команди ФорматЯчейкивкладка Число. Задати кількість десяткових знаків, яка дорівнює 2. Натиснути ОК.

11. Заповнити комірки А2:D2 відповідними словами.

12. В комірки B1:D1 ввести та відцентрувати заголовок таблиці: Нарахування процентівпротягом 10 років.

13. Скопіювати створену таблицю на Лист 2 і задати режим відображення фор­мул.

14. Для слова Рік з комірки А2 змінити орієнтацію на вертикальну. Команда ФорматЯчейки вкладка Выравнивание у вікні Ориентация вказати 90⁰.

15. Задати фон комірки А1. Команда ФорматЯчейкивкладка Вид, далі вибрати колір та узор заповнення і натиснути ОК.

16. Відформатувати заголовок таблиці. Задати розмір шрифту 14 та напівжирний курсив. Команда ФорматЯчейкивкладка Шрифт (як і MS Word).

17. Рядки, що відповідають рокам 2000, 2005 взяти в рамки. Для цього використати команду ФорматЯчейкивкладка Граница, задати тип лінії, колір, рамок і вибрати вид границі в полі Все.

18. Замінити вирівнювання даних в комірках А3:А12. Для цього виділити ці комірки і виконати команду ФорматЯчейки вкладка Выравнивание і в списку по горизонтали вказати по центру.

19. Збільшити висоту першого рядка таблиці. Для цього помістити курсор миші на нижню межу рядка з номером 1 так, щоб курсор набув вигляду двонаправленої стрілки і мишею перетягнути межу рядка.

20. Змінити процент річних. Простежити як зміняться дані в таблиці.

21. Сформатувати таблицю так, щоб вона мала якомога зручніший для потреб користувача вигляд.

22. Збережіть таблицю у книжці під іменем ETN, де N – номер вашого комп`ютера.

Лабораторна робота №9 План

1. Створення вбудованої діаграми.

2. Створення діаграми на окремому листі.

3. Форматування діаграми.

4. Побудува графіка.

5. Побудува гістограми.

6. Збереження і відкриття діаграми, графіка, гістограми.

Методичні вказівки

Діаграми призначені для графічного відображення числових даних. Для відображення числових даних, уведених у комірки робочої таблиці, як правило, використовуються лінії, смуги, стовпці, сектори й інші типи маркерів. Діаграми поділяються на стандартні та нестандартні. Стандартні діаграми бувають кругові, точкові, стовпчикові тощо (всього 14 типів).

Кругова діаграма відображає один відокремлений рядок чи стовпець числових даних із таблиці у вигляді секторів. Вона демонструє співвідношення частин і цілого, де ціле відповідає 100 %.

Точкова діаграма (Х-У діаграма) призначена для побудови традиційних математичних графіків і використовується для представлення залежностей між двома або кількома величинами. Перший виділений стовпець у таблиці інтерпретується як вісь Х, інші – як значення функції Y.

Гістограма (стовпцева діаграма) показує числові дані з відокремлених стовпців таблиці у вигляді прямокутних стовпчиків. Її найчастіше використовують для ілюстрації змін у часі чи просторі.

Усі діаграми (окрім кругової) мають дві осі: горизонтальну - вісь категорій, вертикальну – вісь значень. Об`ємні діаграми мають третю вісь –вісь рядів.

Часто діаграма містить такі елементи, як сітка, заголовки і легенда. Лінії сітки є ніби продовженням засічок, відкладених по осі Y. Заголовки використовуються для пояснення окремих елементів діаграми і характеристики зображуваних на ній даних (їх можна розмістити в будь-якому місці робочого листа). Легенда допомагає розрізняти ряди даних, які зображаються на діаграмі. Легенда – це спеціальне вікно, що містить назву кожного ряду та його ключ. Вона розташована справа від області побудови діаграми. Як легенду можна використовувати назви стовпців або рядків.

Добавити діаграму в Excel можна двома способами: вбудувати їх в поточний робочий лист і створити окремий лист діаграми. Якщо необхідно на екран чи друк вивести діаграму разом з вихідними даними, то краще використати вбудовану діаграму, а якщо нас цікавить тільки сама діаграма, то краще її розмістити на окремому листку діаграм. Значення на діаграмі будуть обновлятися автоматично при довільній зміні вихідних даних у таблиці.

1. Вбудовані діаграми вставляються у створений робочий лист, тому можна одночасно переглянути діаграму і дані, на основі яких вона була створена. Для того, щоб розмістити діаграму на тому ж листі, що й дані, необхідно виконати такі дії:

1. На робочому листі виділити комірки, які містять дані, що будуть зображені у вигляді діаграм. Виділити також мітки, які будуть використовуватись для легенди діаграми.

2. Клацнути по кнопці Мастер диаграмм на стандартній панелі інструментів. Перейти в перше вікно майстра діаграм.

3. На активній вкладинці Стандартная в першому вікні майстра діаграм вибрати зі списку тип діаграми, її вигляд, зображений у правій частині вікна ( Вид). Натискаємо кнопку Далее і переходимо у друге вікно майстра діаграм.

4.У другому вікні майстра діаграм “Исходные данные” перевіряємо правильність визначення діапазонів даних. Натискаємо кнопку Далее і переходимо у третє вікно майстра діаграм.

5. У третьому вікні майстра діаграми потрібно ввести заголовок діаграми, вказати місце розміщення легенди (за замовчуванням вона розміщуються справа) і, якщо потрібно, задати на діаграмі підписи даних. Для задання підписів натискуємо праву клавішу мишки й обираємо команду Формат рядов данных, вкладку Подписи данных, на якій задаємо тип підпису (наприклад, категория и доля). Натискаємо кнопку Далее і переходимо у четверте вікно майстра діаграм.

6. У четвертому вікні вибираємо місце розташування діаграми: на окремо­му листі чи на листі таблиці даних. Натискаємо кнопку Готово. На екран виводиться створена діаграма.

7. Для визначення місця розташування діаграми на листі потрібно клацнути мишкою на діаграмі (активізувати об`єкт) і мишкою перенести її в потрібне місце листа.

2. Для того, щоб розташувати діаграму на окремому листі, потрібно виконати кроки 1 - 5 попереднього пункту. На шостому кроці потрібно вказати місце розташування – на окремому листі.

3. Готова діаграма складається з ряду елементів, які можна вибирати і змінювати. Вибраний елемент помічається маркерами.

Клацнувши на маркері правою кнопкою мишки і вибравши в контекстному меню пункт Формат, можна змінити зміст або оформлення елемента діаграми за допомогою діалогового вікна “Формат”. Наприклад:

1. Для того щоб відформатувати заголовок, потрібно встановити курсор на заголовка, викликати контекстне меню заголовка через праву клавішу мишки. Виконати команду Формат заголовка диаграммы. Переходимо в діалогове вікно, в якому задаємо потрібний фон, шрифт, вирівнювання і т.п. для заголовка діаграми.

2. Для форматування області діаграми потрібно на ній встановити курсор мишки, активізувати контекстне меню області діаграми і виконати команду Формат области диаграммы. Переходимо в діалогове вікно, в якому задаємо на вкладинці Вид рамку і фон.

4. Для побудови графіка функції (функцій) потрібно заповнити таблицю значень функції (функцій) та виконати такі дії:

1. Виділити потрібний діапазон значень функції (функцій), для якого буде будуватися графік.

2. Викликати Мастера диаграмм і в першому вікні майстра діаграм задати тип діаграми Точечная диаграмма або График і натиснути кнопку Далее.

3. У другому діалоговому вікні майстра діаграм натиснути кнопку Далее для переходу в наступне вікно.

4. У третьому діалоговому вікні задати параметри графіка: заголовок, підписи осей Х, У, відображення ліній сітки та легенди. Натиснути кнопку Далее.

5. В останньому діалоговому вікні вказати місце розташування графіка: на окремому листі чи листі таблиці і натиснути кнопку на Готово.

6 Для визначення місця розташування графіка на листі потрібно клацнути миш­кою на об`єкті й мишкою перенести його в потрібне місце листа.

5. Алгоритм побудови гістограм аналогічний алгоритму побудови графіків з тією відмінністю, що на другому кроці замість типу Точечная диаграмма або График необхідно задати тип Гистограмма.

6. Усі діаграми, графіки, гістограми зберігаються в робочій книзі. Для їх збереження потрібно виконати команду Сохранить із меню Файл або закрити вікно програми із підтвердженням збереження даних.

Для відкриття робочої книги необхідно виконати команду Открыть з меню Файл і в діалоговому вікні вибрати потрібне ім`я файла. Зауважимо, що ім`я робочої книги можна прочитати у верхньому рядку назви вікна, а список ярликів листів робочої книги – в нижньому статус рядку. Щоб активізувати потрібний лист необхідно клацнути мишкою на його ярлику.