- •1. Поняття підприємства як самостійної ланки економіки України
- •2. Місія і цілі діяльності підприємства
- •3.Головні напрями діяльності підприємства.
- •4.Правові основи функціонування підприємства
- •5.Сутність і функції процесу управління
- •6. Методи управління діяльністю підприємства
- •7. Організаційні структури управління підприємства
- •8. Професійно-кваліфікаційний рівень персоналу
- •10. Загальні положення та облікова кількість працівників
- •9. Особливості структури персоналу різних типів підприємств
- •12. Баланс робочого часу
- •13. Загальні методичні положення визначення чисельності працівників
- •14.Методика визначення чисельності основних працівників
- •15. Методика визначення чисельності інших працівників
- •16. Трудовий потенціал підприємства і його оцінка
- •17. Явочна, облікова і середньооблікова чисельність працівників
- •18. Сутність, чинники та вимірювання продуктивності праці
- •19. Поняття та функції заробітної плати
- •20. Тарифно-посадова система оплати праці персоналу підприємства
- •21. Форми і системи оплати праці
- •22.Система доплат, надбавок та преміювання працівників
- •23. Характеристика виробничих фондів, їх економічна сутність і матеріально-речовий зміст.
- •24. Основні фонди, їх склад та структура
- •25. Вартісна оцінка основних фондів
- •26. Поняття про амортизацію основних фондів, норми амортизації
- •27. Традиційний і нові методи амортизації
- •28. Система показників відтворення основних фондів
- •29. Система показників використання основних фондів
- •30. Шляхи поліпшення використання основних фондів
- •31. Поняття і види нематеріальних ресурсів
- •32. Загальна характеристика об’єктів промислової вартості
- •33. Склад і структура оборотних фондів підприємства
- •34. Нормування витрат оборотних фондів
- •35. Показники ефективності використання оборотних фондів
- •36. Склад і структура оборотних коштів
- •37. Методи нормування оборотних коштів.
- •38. Показники рівня ефективності використання оборотних коштів
- •39. Шляхи підвищення ефективності використання оборотних коштів
- •40. Сутнісна характеристика інвестицій. Їх склад та структура
- •41. Розрахунки обсягів виробничих інвестицій
- •42. Обґрунтування джерел фінансування капіталовкладень.
- •43. Методологія визначення ефективності інвестицій
- •44. Характеристика інвестицій
- •45. Виробничі інвестиції ті оцінка їх ефективності за умов ринкових відносин
- •46. Фінансові інвестиції(цінні папери), їх види, порядок випуску
- •47. Інноваційні процеси та їх класифікація
- •48. Оцінка ефективності технічних та організаційних нововведень
- •49. Суть,мета, значення й об’єкти прогнозування
- •50.Принципи і методи економічного прогнозування
- •51. Методичні основи планування і система планів
- •52. Стратегічне, технічне і поточне планування
- •53. Бізнес-планування господарської діяльності
27. Традиційний і нові методи амортизації
1) Прямолінійний - річна сума амортизації визначається діленням вартості, яка амортизується, на строк корисного використання об'єкта основних засобів
А = Вa : T
A – річна сума амортизації;
Ва – амортизована вартість об’єкта ОЗ;
Т – термін корисного використання об’єкта ОЗ (років).
2) Зменшення залишкової вартості -річна сума амортизації визначається як добуток залишкової вартості об'єкта на початок звітного року або первісної вартості на дату початку нарахування амортизації та річної норми амортизації. Річна норма амортизації (у відсотках) обчислюється як різниця між одиницею та результатом кореня ступеня кількості років корисного використання об'єкта з результату від ділення ліквідаційної вартості об'єкта на його первісну вартість.
А = Вз х (1 – (Вл : Вп)1/т
Вз – залишкова або первісна вартість об’єкта ОЗ на дату початку нарахування амортизації;
Вл – ліквідаційна вартість об’єкта ОЗ;
Вп – первісна вартість об’єкта ОЗ;
Т – термін корисного використання об’єкта ОЗ (років).
3) Прискореного зменшення залишкової вартості -річна сума амортизації визначається як добуток залишкової вартості об'єкта на початок звітного року або первісної вартості на дату початку нарахування амортизації та річної норми амортизації, яка обчислюється, виходячи із строку корисного використання об'єкта, і подвоюється.
А = 2Вз : Т
Вз – залишкова вартість об’єкта ОЗ або первісна вартість на дату початку нарахування амортизації;
Т – термін корисного використання об’єкта ОЗ (років).
4) Кумулятивний -річна сума амортизації визначається як добуток вартості, яка амортизується, та кумулятивного коефіцієнта. Кумулятивний коефіцієнт розраховується діленням кількості років, що залишаються до кінця строку корисного використання об'єкта основних засобів, на суму числа років його корисного використання
А = (Вп – Вл) х (Рк : Кр)
Вп – первісна вартість об’єкта ОЗ;
Вл – ліквідаційна вартість об’єкта ОЗ;
Рк – кількість років, що залишаються до кінця строку корисного використання об'єкта ОЗ;
Кр – сума числа років корисного використання об'єкта ОЗ. Наприклад, для терміну корисного використання об’єкта у 4 років сума чисел років буде складати – 1+2+3+4=10, а кумулятивний коефіцієнт у перший рік експлуатації становитиме 4/10.
5) Виробничий -місячна сума амортизації визначається як добуток фактичного місячного обсягу продукції (робіт, послуг) та виробничої ставки амортизації. Виробнича ставка амортизації обчислюється діленням вартості, яка амортизується, на загальний обсяг продукції (робіт, послуг), який підприємство очікує виробити (виконати) з використанням об'єкта основних засобів
А = Ом х (Вп – Вл) : Оз
Ом – фактичний місячний обсяг продукції (робіт, послуг);
Вп – первісна вартість об’єкта ОЗ;
Вл – ліквідаційна вартість.
28. Система показників відтворення основних фондів
Підвищення ефективності відтворення основних фондів є наслідком інтенсивного відтворення та використання діючих основних фондів підприємства. Ці процеси сприяють постійному підтримуванню належного технічного рівня кожного підприємства та дають змогу збільшувати обсяг виробництва продукції без додаткових інвестиційних ресурсів, знижувати собівартість виробів за рахунок скорочення питомої амортизації й витрат на обслуговування виробництва та його управління, підвищувати фондовіддачу і прибутковість.
Коефіцієнт вибуття – показник, який відображає величину основних фондів, яка вибула з кругообігу коштів підприємства до загальної кількості основних фондів на цьому підприємстві
Коефіцієнт оновлення – показник, який відображає величину основних фондів, яка добавились до кругообігу коштів підприємства до загальної кількості основних фондів на цьому підприємстві
форми оновлення основних фондів :
1)Екстенсивне оновлення характеризує темпи збільшення обсягу експлуатованих основних фондів.
2)Інтенсивне оновлення передбачає заміну діючих основних фондів новими, більш ефективними.
коефіцієнт інтенсивного оновлення - співвідношення обсягів вибуття і введення в дію осн. ф-в за певний період; коефіцієнт оптимальності вибуття основних фондів - відношення фактичного коефіцієнта вибуття до нормативного.
Фондовіддача основних фондів - визначається відношенням обсягу виготовленої продукції до середньорічної вартості основних фондів. Фондовіддача показує загальну ефективність цього вкладення коштів.
Фондомісткість – показник, обернений до фондовіддачі, який визначається відношенням середньорічної вартості основних фондів до обсягу виготовленої продукці.
