23. Характеристика виробничих фондів, їх економічна сутність і матеріально-речовий зміст.

Основні виробничі фонди (основний капітал) — це грошовий вираз знарядь праці. Вони беруть участь у процесі виробництва тривалий час, зберігаючи при цьому натурально-речову форму. Споживна вартість знарядь праці закріплюється на тривалий час у сфері виробництва, а вартість знаходиться в постійному русі, причому частина її переноситься на заново створений продукт, а інша частина, постійно зменшуючись, фіксується у засобах виробництва до завершення строку їх використання.

Специфічною особливістю сільського господарства є те, що окремі види засобів виробництва можуть докорінно (під дією людського фактора) змінювати свою функціональну роль у процесі виробництва. Тому в одному випадку їх розглядають як основні фонди, а в іншому — як оборотні.

24. Основні фонди, їх склад та структура

Основні фонди - це засоби праці, що беруть участь у процесі виробництва протягом багатьох циклів, зберігаючи при цьому свою натуральну форму і поступово, в міру зношування переносять свою вартість на вироблювану продукцію.

Залежно від призначення основні фонди поділяють на виробничі й невиробничі.

До складу виробничих основних фондів входять ті, що беруть участь у виробничих процесах, створюють умови для їх здійснення або служать для зберігання і транспортування продукції ( виробничі споруди, силові й робочі машини, вимірювальні й регулювальні прилади, пристрої й лабораторне обладнання, транспортні засоби, інструмент, виробничий і господарський інвентар)

До складу невиробничих основних фондів належать об'єкти тривалого користування, які задовольняють побутові й культурні потреби людей.

Структура основних фондів - це розподіл основних фондів за видами (групами), відображений у процентах від їх загальної вартості по підприємству, галузі або житлово-комунальному господарству в цілому. Структура основних фондів відображає особливості галузі й конкретного підприємства, рівень матеріально-технічної бази виробництва.

25. Вартісна оцінка основних фондів

Первісна вартіcть - це вартість фондів в момент їх створення або придбання. Вона визначається сукупністю витрат, пов'язаних із спорудженням або придбанням різноманітних видів основного капіталу (включаючи витрати на його доставку і встановлення).

Відновна вартість основного капіталу- це вартість його відтворення у сучасних умовах. Вона визначається у процесі переоцінки.

Залишкова вартість являє собою різницю між первісною вартістю основного капіталу і сумою його спрацювання. Розмір останнього дорівнює сумі нарахованих амортизаційних відрахувань, але не є ідентичним втраті споживної вартості основного капіталу.

26. Поняття про амортизацію основних фондів, норми амортизації

Амортизáція — процес поступового перенесення вартості основних фондів на продукт, що виготовляється з їх допомогою .Для заміщення зношеної частини основних засобів виробництва підприємства роблять амортизаційні відрахування, тобто відрахування певних грошових сум відповідно до розмірів фізичного і морального зносу засобів виробництва. Амортизаційні відрахування проводяться за встановленими нормативами А. основних засобів. Річна норма амортизаційних відрахувань визначається у % від початкової вартості об'єктів. Амортизаційні відрахування обчислюються щомісяця у розмірі 1/12 частини річних норм, зараховуються до амортизаційного фонду і включаються у собівартість продукції або витрати обігу. А.в. викор. для повного відтворювання зношених основних фондів (на реновацію), а також для їх часткового відшкодування (на капітальний ремонт і модернізацію).25 % амортизаційних відрахувань надходять до державного бюджету для фінансування структурної перебудови економіки.

Норми амортизації – розмір амортизаційних відрахувань, виражений у процентах до початкової вартості основних фондів.