Тема 8. Аналіз господарської діяльності

ють розвиток окремих галузей, економічних і адміністративних районів. За даними статистико-економінного аналізу вивчаються масові явища, проводиться загальна оцінка розвитку економіки, робляться узагальнення, виявляються тенденції розвитку.

Техніко-економічний аналіз виконують економісти, інже­нерно-технічні працівники, робітники та органи управління за даними оперативної і періодичної звітності. Його метою є оцін­ка господарської діяльності, виявлення причинних взаємо­зв'язків і взаємодії різних факторів техніки та економіки, резер­вів виробництва, опрацювання заходів для раціоналізації вико­ристання ресурсів.

Техніко-економічний аналіз — це, в основному, внутріш­ньогосподарський аналіз. У процесі такого аналізу досліджуєть­ся діяльність усіх структурних підрозділів підприємства, служб, цехів, дільниць, бригад і окремих робочих місць. Джерелом ін­формації для такого аналізу є планово-нормативні дані, матеріа­ли оперативного, бухгалтерського обліку, позаоблікові дані. Техніко-економічний аналіз проводиться щоденно, за декаду, місяць, квартал, рік до складання підсумкової звітності. На під­ставі результатів аналізу приймаються важливі управлінські рі­шення.

Нині роль техніко-економічного аналізу зросла, бо основні показники, що характеризують ефективність заходів із впрова­дження нової техніки, технології, організації виробництва, під­приємства розраховують і планують самостійно. Звідси й ви­пливає потреба в ретельному аналізі та обґрунтуванні техніко-економічних показників.

Функціонально-вартісний аналіз (ФВА) відносять до най­більш ефективних видів аналізу діяльності щодо виявлення ре­зервів економії витрат матеріальних, трудових і грошових ре­сурсів на виробництво продукції.

ФВА проводиться з метою виявлення резервів зниження ви­трат за рахунок ефективніших варіантів виробництва, ліпшого співвідношення між споживчою вартістю виробу та витратами

176

Тема 8. Аналіз господарської діяльності

на його виготовлення. Він базується на пошуку способів зни­ження матеріале-, енерго- і трудомісткості продукції.

ФВА передбачає мінімізацію витрат ресурсів у процесі ви­робництва за рахунок поліпшення конструкції виробів, удоско­налення способів виготовлення деталей і вузлів, виявлення до­даткових чи зайвих витрат, раціоналізації технології та викорис­тання ефективних матеріалів. Для здійснення цього аналізу ви­користовується звітна, облікова, конструкторсько-технологічна, нормативна й позаоблікова інформація.

ФВА — це метод одночасного і взаємозв'язаного досліджен­ня функції об'єкта і вартості цих функцій. Функції і їхня вар­тість становлять об'єкт ФВА.

Під функціями розуміють споживчі властивості (якість) об'єкта. Вони поділяються на п'ять груп:

1. головні функції, що виражають призначення об'єкта;

2. основні функції, що забезпечують виконання головних;

3. допоміжні функції, що допомагають реалізувати основні;

4. зайві або непотрібні функції;

5. шкідливі функції.

ФВА виходить із засадного принципу можливості усунення зайвих чи додаткових функцій, виконуваних виробами, тобто можливості зниження праце-, матеріале- і енергомісткості, а від­так, і собівартості виробів. Зайві функції виникають унаслідок зміни призначення виробу, появи інших виробів, що виконують аналогічні функції, зміни традиційних поглядів на призначення виробу та з інших причин.

ФВА проводять групи спеціалістів. До цих груп входять економісти, конструктори й технологи. ФВА проводиться в кі­лька етапів: інформаційно-підготовчий, аналітичний, творчий, дослідний і впроваджувальний. Економісти виконують перші два етапи, серед яких дуже важливим є аналітичний, коли про­водиться аналіз функцій з погляду їхнього техніко-економічного

177