13. 3. Обґрунтуйте дії при проведенні запобіжних заходів, рятувальних робіт, ліквідації наслідків нс при зсувах.

Природні стихійні явища, що руйнують гори - вітер, вода, коливання температури, породжують - обвали і зсуви, котрі істотно змінюють природний вигляд того чи іншого району.

Обвали і зсуви відбуваються за короткі відрізки часу ( хвилини, секунди). Вони бувають на крутих чи обривистих схилах, переважно весною. Зсуви сходять з менш крутих схилів. Рухаються плавно, спокійно протягом годин, днів, місяців і навіть років.

Зсуви виникають тоді коли порушується рівновага земляних мас, яка може викликатися різноманітними причинами.

Найбільші вогнища зсувів на території України зафіксовані по правобережжю Дніпра, на чорноморському узбережжі (район Одеси), в деяких Південного Криму, в Закарпатті та Чернівецькій області

Зсуви формуються переважно на ділянках зложених водостійкими та водоносними породами ґрунтів, коли сила тяжіння накопичених на схилах продуктів руйнування гірських порід, переваж-но в умовах зволоження, перевищує сили зчеплення ґрунтів.

Зсуви можуть руйнувати населені пункти, пошкоджувати транспортні комунікації, трубопроводи, лінії зв'язку та електропередач, гідротехнічні споруди. Можуть перекрити долину та утворити завальне озеро чи спричинити повені.

Зсуви - це зміщення вниз по укосу під дією сил тяжіння великих ґрунтових мас, що формують схили гір. річок, озерних та морських терас.

Цей процес складається з зсувів, видавлювання, в'язкопластичних зсу­вів, гідродинамічного виносу раптово розріджених мас та зсувів складного механізму.

Зсуви обумовлюються геологічними, геоморфологічними, гідрогеологічними , сейсмотектонічними, кліматичними та гідрометеорологічними особливостями території країни.

Причинами зсувів є: підмив порід водою, послаблення їх міцності внаслідок перезволоження опадами та підземними водами , систематичні силові чи/ ударні дії, нерозумна господарська діяльність і т. ін..

Основний вражаючий чинник при зсувах - це раптове зміщення по схилах великих мас ґрунтів, що може призвести до жертв, руйнування будівель споруд, комунікацій, перекриттю русел річок, порушення землекористування і т. ін..

Найбільш негативні наслідки зсувів спостерігаються в населених пунктах та при перекритті русел річок, що обумовлює затоплення великих територій.

Інтенсивність зсувів обумовлюється активністю збудників цих процесів: природних землетрусів, вулканічної діяльності, опадів, поверхневого стоку і ін.; антропогенних - нераціонального природокористування, вирубки лісів на схилах, будівництва гідротехнічних та портових споруд, гірських розробок і ін.

Найважливішою характеристикою зсуву є відстань яку він проходить до повної зупинки. Ця відстань залежить від механізму процесу, глибини залягання ковзання, потужності та розмірів зсуву, а також швидкості його руху.

Залежно від кількості опадів і поверхневого стоку матеріал зсуву може трансформуватися у рідку масу, що суттєво змінює його структуру та збільшує відстань його просування. В насиченому водою поверхневому шарі можуть переважати грязьові потоки, які пересуваються залежно від характеру, висоти та матеріалу схилу на десятки кілометрів.

Частота утворення та сходу зсувів буде залежати від часу необхідного для накопичення рихлого ґрунту чи скельних порід та сили, яка перевищує міцність матеріалу чи стає більшою за його опір зсуву (сколюванню).

Сходження зсувів може тривати від декількох секунд (обвал) до декількох років і залежить: від рельєфу, крутизни, висоти та експозиції схилів, типу, характеру та сили початкового зміщення, виду, щільності та водонасиченості породоутворюючого матеріалу, гідрогеологічних та гідрометеорологічних умов, а головне від швидкості зміщення.

Прогнози сходження зсувів можуть бути довгостроковими, на найближчий рік, короткостроковими та екстреними.

Найбільше достовірними є екстрені та короткострокові прогнози сходу зсувів. Екстерні прогнози називають ще екстреним оповіщенням. Воно робиться за декілька годин чи навіть хвилин до початку сходу зсуву для того, щоб уникнути людських жертв, аварій чи катастроф.

Прогнозування зсувів - це дуже складний процес навіть при постійному гео­дезичному спостереженні, яке десятки років проводиться в Карпатах на трасі роз­ташування нафтопроводу "Дружба". Ці спостереження не дають можливості з достатньою ймовірністю визначити на якій власне стадії може виникнути приско­рення руху зсувної маси до критичного рівня. До того часу, коли настає ця стадія, вже пізно буває впливати на розвиток процесу.

Прогнозування повинно базуватися на даних спостережень за цілим рядом параметрів: напругами в ґрунті на глибинах, змінами маси та щільності ґрунтів і т. ін..

Вибір профілактичних заходів впливу на зсуви залежить від топографії зсувної ділянки, її доступності, наявних матеріалів та обладнання, а також місця на якому можна проводити роботи по закріпленню схилів.

Профілактичні заходи умовно можна поділити на дві групи: пасивні та активні.

До першої групи відносять роботи охоронно-обмежувального виду: заборона підрізки чи підсипки зсувних схилів, будівництва на схилах споруд, ставків, водойм, проведення вибухових робіт та гірських розробок, охорону дерево-чагарникової та іншої рослинності і т. ін..

До другої групи відносять заходи, що пов'язані з влаштуванням інженерних споруд підпірних конструкції, стін, пальових рядів і т. ін..

Для вимушеного розміщення об'єктів великої маси в потенційно небезпеч­них зсувних зонах проектуються та розробляються захисні заходи. Ці заходи зводяться до того, щоб за допомогою протизсувних споруд значно підвищити ко­ефіцієнт стійкості, усунути чи зменшити можливу небезпеку.

З виникненням небезпеки здійснюють рятувальні заходи. Вони складаються з оповіщення засобів масової інформації, місцевих органів влади, адміністрації підприємств, евакуації населення, підготовки та оснащення рятуваль­них формувань, надання медичної допомоги потерпілим і т. ін..

Ефективність рятувальних заходів залежить від розвитку подій та кількос­ті часу, який мають в своєму розпорядженні рятувальні формування.

При зсувних процесах можливі випадки завалювання людей ґрунтовими масами, нанесення їм ударів та травмування предметами, що падають, будівельними конструкціями, деревами і т. ін.. В цих випадках необхідно надати потерпілим першу долікарняну допомогу.

При наявності часу до початку зсуву, населення з небезпечних районів повинно бути евакуйованим в безпечні місця. Евакуація здійснюється будь-яким чином, пішки чи з використанням транспортних засобів. Разом з населенням ева­куації підлягаються матеріальні цінності, відгон сільськогосподарських тварин і т. ін..

При отриманні повідомлення про зсуви або перших ознаках його прояву необхідно терміново покинути приміщення, попередити про небезпеку оточую­чих та вийти в безпечне місце. Перед тим як покинути приміщення необхідно загасити в печах вогонь, перекрити газові крани та виключити світло чи електроприлади. Ці заходи перестороги дозволяють уникнути пожежі.