17. 3. Обґрунтуйте дії по проведенню запобіжних заходів, рятувальних робіт, ліквідації наслідків нс при ураженні блискавкою.

Бурі, які супроводжуються винятково, сильними спалахами блискавки часто приносять велике лихо людині, спалюючи житло, діброви, вбиваючи людей.

Кожної миті на Землі буває в середньому 1800 гроз і спалахують сотні блискавок. За добу на планеті відбувається понад 40000 гроз, а за рік – понад 16 мільйонів. В горах грози бувають частіше ніж на рівнинах, а найбільш „грозонебезпечні” райони – тропіки й екваторіальна область. Найбільш „грозове” місце на нашій планеті – це район Бютензорга на острові Ява, де блискавки спалахують без упину 322 дні на рік.

Спалахи небесного вогню, сильні удари грому завжди мали сильний емоційний вплив на людину. Незважаючи на короткочасність, блискавка має велику руйнівну силу.

Щоб захистити себе від блискавки потрібна дотримуватися певних застережних заходів. Коли починається гроза необхідно зачинити вікна, двері, димоходи, бути подалі від вікон, печей, проводів, масивних металевих виробів. Не розмовляти по телефону, вимкнути радіоприймачі, з'єднані з антеною, встановленою на даху.

Якщо гроза застане в лісі, не ховайтеся від дощу під високими чи поодинокими деревами. Помічено, що блискавка найчастіше б'є в дуб, друге місце посідають інші листяні породи дерев, а третє - шпилькові - ялина й сосна.

На відкритому місці не можна ховатися в поодиноких необжитих будівлях, а також у стогах сіна, снопах. Сядьте на землю і спокійно переждіть грозу. Важливо " не панікувати. Треба знати, що поблизу удару блискавки утворюється "воронка напруг" - електричне поле, деякий час воно зберігається на місцевості і являє собою велику небезпеку для людей та тварин.

Для захисту від блискавок застосовуються громовідводи, що враховують специфіку об’єктів та споруд, різних комунікацій.

При виникненні пожеж, вибухів та інших видів руйнувань - використовують дії по їх ліквідації, надається до лікарська та лікарська допомога, яка включає в себе заходи подібні до заходів, що використовуються при враженні електричним струмом, та допомога і дії, що виконуються при пожежах і вибухах.

18. 3. Обґрунтуйте дії при проведенні запобіжних заходів, рятувальних робіт, ліквідації наслідків нс при пожежі в лісі та на торф’янищі.

Лісові пожежі виникають при застосуванні засобів враження військового характеру – зброї ядерної та звичайної, в результаті стихійних чинників – блискавок, та головним чином з вини людей – спалювання відходів поблизу лісового масиву чи у ньому, розпалювання багать, недопалків, сірників, залишання металевих та скляних предметів у лісі, які можуть зфокусувати сонячне проміння і призвести до підпалу.

Найбільш небезпечними є жаркі та сухі літні дні з відносною вологістю повітря 30–40 %, це в липні та серпні, а іноді і весною в квітні та травні.

Залежно від характеру горіння, швидкості розповсюдження вогню та розмірів пошкодження лісу розрізнять чотири категорії лісових пожеж:

1. низові, 2. верхові , 3. підземні (горіння коріння та торфу), 4. пожежі дуплистих дерев.

Низові пожежі виникають при горінні сухого трав’янистого покриву, підстилки, підростку та підліску. Полум’я поширюється від ґрунту до 50 см та на невеликій висоті – до 1,5-2,0м. Вогонь розповсюджується зі швидкістю 100 – 200 м/год, іноді при вітрах до 0,5 – 1,5 км/год на рівнині і на схилах – коли іде в гору 1 – 3 км/год.

Низові пожежі бувають швидкі і суцільні.

Швидкі – горить низ – підстилка, сушняк, кущі – швидкість – від кількох сотень метрів до кількох кілометрів за годину. Ці пожежі характерні для весни.

Суцільні – висота горіння досягає 2 м – характерні для літнього періоду.

Верхові пожежі теж діляться на швидкі і суцільні. При швидких верхових – вогонь розповсюджується стрибками зі швидкістю 0,2 – 0,6 км/год, а при сильному вітрі 5 – 25 км/год.

Суцільні верхові пожежі характерні тим, що вогонь рухається стіною від надґрунтового покриву до крон дерев. Висота полум’я досягає 100 м і більше. При цьому полум’я швидко перекидається на значні відстані (інколи до кількох кілометрів) з утворенням завихрень.

Торфові (ґрунтові або підземні) пожежі виникають частіше наприкінці літа, як продовження низових або верхових пожеж. Заглиблення низової пожежі починається біля стовбурів дере – по їх коренях зі швидкістю від кількох сантиметрів до кількох метрів на добу. Такі пожежі виникають на ділянках з торф’янистими ґрунтами та ділянках з шаром підстилки 20 см і більше.

Торфові пожежі можуть виникати і в районах торфорозробок і торф’яних боліт. Заглибленню вогню у торфі дає коріння яке вигорає в першу чергу і запалює торф на значній глибині. При цьому можуть утворюватися жаронесучі порожнини, куди можуть провалюватися тварини, люди, техніка, споруди.

До основних упереджувальних заходів, які не дають виникнути пожежам і забезпечують їх швидке гасіння, відносяться:

1. Створення протипожежних бар’єрів, смуг чистих від залишків – зораних смуг – до 4 метрів.

2. Насадження на узліссі дерев листяних порід шириною 25 – 50 м.

3. На торф’янищах – риють канали шириною дна до 1 м і глибиною до мінерального шару або 0,5 м нижче залягання ґрунтових вод.

4. Підготовка природних водойм, заглиблень або створення загат, майданчиків для пожежних насосів, прокладання шляхів до них.

5. Санітарна рубка, притирання сушняку, буреломів, тощо.

6. Заглиблення у землю або обвалування ємностей з ПММ, правильне розміщення заправок, транспортних засобів ПММ, і бажано в спеціальних укриттях.

7. Наземне і повітряне патрулювання (контроль) лісових масивів.

8. Оснащення сучасного технікою пожежегасіння.

9. Підвищення відповідальності за пожежну безпеку.

До основних заходів гасіння пожеж у лісі та на торф’янищах відносять:

у лісі:

1. захльостування або закидання ґрунтом кромки пожежі (захльостування – гіллям листяних порід довжиною до 1 – 2 м, або невеликими деревцями)

2. улаштування загороджувальних і мінералізованих смуг – зораних ділянок.

3. нарізання на смугах каналів із заповненням їх водою

4. гасіння пожежі водою або розчинами вогнегасних хімікатів - за допомогою насосів із каналів, водойм, пожежних машин, літаків, вертольотів (додають пінячі і миючі засоби)

5. засипання ґрунтом – розкидачами, канавокопачами, скреперами, бульдозерами, при допомозі наземних вибухів та бомбардування

6. зустрічного пилу

на торф’янищі:

1. по периметру, на різну глибину закачують воду та гасячі засоби.

2. риють канави до мінеральної підстилки – до 1 м внизу, або до 0,5 м нижче залягання ґрунтових вод.