Додаткова інформація, що використовується при формуванні відповідей на питання роботи Особливості захисту населення в надзвичайних ситуаціях.

Захист населення в надзвичайних ситуаціях – це комплекс заходів, спрямованих на запобігання несприятливої дії наслідків надзвичайних ситуацій, а в разі виникнення – на максимальне послаблення ступеню їх впливу на організм людини та оточуюче середовище.

Принципи забезпечення безпеки за ознаками їх реалізації поділяються на три групи:

1. Завчасна підготовка

2. Диференційний підхід

3. Комплексні заходи

1. Завчасна підготовка – це здійснення захисних заходів на території всієї держави.

2. Диференційний підхід – це визначення характеру, об’єму та терміну проведення захисних заходів.

3. Комплексні заходи – це створення безпечних та здорових умов в будь-якій обстановці та сфері діяльності людини.

Крім цього забезпечення життєдіяльності в умовах НС – це комплекс організаційних, інженерно-технічних заходів та засобів, направлених на забезпечення життя та здоров’я людини у всіх сферах її діяльності.

Основними напрямками вирішення цих завдань є:

а) прогнозування та оцінка можливих наслідків НС,

б) планування заходів по запобіганню чи зменшенню імовірності виникнення надзвичайної ситуації, а також зменшення масштабів і наслідків,

в) забезпечення стійкості роботи об’єктів народного господарства в надзвичайних ситуаціях,

г) ліквідація наслідків НС,

д) своєчасне оповіщення населення.

Для забезпечення безпеки життєдіяльності населення і працюючих в НС особливого значення набуває завчасне здійснення ряду заходів до яких відносять:

1. Навчання населення і працюючих діям у НС,

2. Своєчасне оповіщення про загрозу та виникнення НС,

3. Захист води, продуктів харчування, технічних і виробничих приміщень, засобів виробництва від дії радіації, хімічних і біологічних засобів враження і викидів,

4. Радіаційна, хімічна і біологічна розвідки та лабораторний контроль,

5. Профілактичні протипожежні, протиепідемічні та санітарно-гігієнічні заходи,

6. Створення запасів матеріальних засобів для проведення рятувальних і інших невідкладних робіт,

7. Санітарна обробка людей і матеріальних цінностей, дезактивація, дегазація і дезинфекція матеріальних засобів, одягу та взуття, будівель та споруд,

8. Необхідний режим роботи і поведінки і зонах ризику та вогнищах ураження,

9. Евакуація із зон НС і зон ураження.

В чому полягають основи організації і проведення рятувальних і інших невідкладних робіт

Проведення рятувальних і інших невідкладних робіт (РіІНР) у вогнищах масової поразки в надзвичайних ситуаціях мирного і воєнного часу є однією з основних задач ЦО.

Метою проведення РіІНР у вогнищах масової поразки є порятунок людей і надання медичної допомоги ураженим, локалізація аварій і усунення ушкоджень, що перешкоджають веденню рятувальних робіт, створення умов для наступного проведення відбудовних робіт на об'єктах народного господарства.

Рятувальні роботи в зонах масового враження включають:

розвідку маршрутів висування формувань і ділянок (об'єктів) робіт;

локалізацію і гасіння пожеж на маршрутах висування і ділянках (об'єктах) робіт;

розшук уражених і витяг їх з ушкоджених і палаючих будинків, загазованих, затоплених і задимлених приміщень, завалів;

розкриття зруйнованих, ушкоджених і завалених захисних споруджень і порятунок людей, що знаходяться в них;

подачу повітря в завалені захисні спорудження з ушкодженою фільтровентиляційною системою;

надання першої медичної допомоги ураженим і евакуацію їх у лікувальні установи;

висновок (вивіз) населення з небезпечних зон у безпечні райони;

санітарну обробку людей, ветеринарну обробку сільськогосподарську тварин, дезактивацію і дегазацію техніки, засобів захисту й одягу, продовольства, харчової сировини, води і фуражу.

Інші невідкладні роботи включають:

прокладку колонних шляхів і пристрій проїздів (проходів) у завалах і зонах зараження;

локалізацію аварій на газових, енергетичних, водопровідних, каналізаційних і технологічних мережах з метою створення умов для проведення рятувальних робіт;

чи зміцнення обвалення конструкцій будинків і споруджень, що загрожують обвалом і перешкоджають безпечним рухом і проведенню рятувальних робіт;

ремонт і відновлення ушкоджених і зруйнованих ліній зв'язку і комунально-енергетичних мереж з метою забезпечення рятувальних робіт, а також захисних споруджень для укриття людей у випадку повторних надзвичайних ситуацій;

виявлення, знешкодження і знищення боєприпасів, що не розірвалися, у звичайному спорядженні й інших вибухонебезпечних предметах.

РіІНР проводяться безупинно, вдень і вночі, у будь-яку погоду до повного їхнього завершення.

Для організованого проведення РіІНР у вогнищах масової поразки рішенням начальника ЦО району в мирний час створюється угруповання сил і засобів ЦО.

В угруповання сил включаються об'єктові і територіальні формування міських а сільських районів, а також військові частини ЦО. Вона звичайно складається з формувань першого і другого ешелонів і, резерву. Формування, що входять до складу ешелонів, поділяються на зміни з дотриманням цілісності їхньої організаційної структури і виробничого принципу.

У перший ешелон звичайно входять військові частини ЦО, об'єктові формування підприємств, що продовжують роботу в місті, і частина територіальних формувань. Територіальні формування і військові частини ЦО, як правило, залучаються для проведення РіІНР на найбільш важливих об'єктах народного господарства за планами ЦО району (міста).

Другий ешелон створюється для нарощування зусиль першого ешелону і заміни його формувань, що втратили працездатність.

Угруповання сил ЦО об'єкта народного господарства звичайно складають: зведений чи загін одна-дві зведені команди, рятувальний чи загін рятувальна команда, формування служб.

У період приведення ЦО в готовність проводяться заходи, передбачені планом, з висновком формувань у заміську зону.

У заміській зоні формування розташовуються в заздалегідь намічених районах у населених чи пунктах на місцевості, що має природні укриття. У цих районах забезпечуються необхідні умови для розміщення, відпочинку, харчування і захисти особового складу, швидкого збору формувань, організується спостереження, зведення чи протирадіаційні укриття (ПРУ) пристосування для цієї мети наявних споруджень, підготовляються шляхи для висування формувань до об'єктів проведення РіІНР.

Угруповання сил і засобів ЦО повинні забезпечити: швидкий вхід у вогнище поразки, розгортання і проведення РіІНР у стислий термін; безперервність їхнього проведення; нарощування зусиль у міру розширення фронту робіт; маневр силами і засобами в ході їхнього виконання; своєчасну заміну формувань; широке і уміле використання прибуваючої високопродуктивної техніки з народного господарства, а також апаратури для розшуку і витягу людей з-під завалів і зруйнованих захисних споруджень; зручність у керуванні і підтримці взаємодії.

Великий обсяг робіт у вогнищах поразки неможливо провести в короткий термін без застосування різної техніки. Тільки широка механізація усіх видів робіт дозволить вчасно здійснити порятунок потерпілих. Для проведення РіІНР можуть застосовуватися всі наявні в народному господарстві типи і марки будівельних і дорожніх машин і механізмів, техніки комунального господарства району (міста). У залежності від виду проведених робіт вони підрозділяються на наступні групи:

а) машини і механізми для розкриття завалених притулків і укриттів, розбирання і розчищення завалів, підйому, переміщення і транспортування вантажів (екскаватори, трактори, бульдозери, крани, самоскиди з причепами, лебідки, блоки, домкрати);

б) пневматичний інструмент (бурильні і відбійні молотки), що використовується для утворення отворів у кам'яних, цегельних і бетонних стінах, перекриттях завалених притулків з метою подачі в них чи повітря висновку, що вкриваються з завалених притулків;

в) устаткування для різання металів (керосинорізи, бензорізи, автогенні електрозварювальні апарати);

г) механізми для відкачки води (насоси, мотопомпи, поливо-миєчні машини, пожежні й авторозливні станції );

д) засоби, що забезпечують чи транспортування переправу через водяну перешкоду основних машин і устаткування (причепи-ваговози, тягачі-трайлери, баржі, пороми, понтони і т.п.);

е) ремонтні й обслуговуючі засоби (ремонтні майстерні, станції обслуговування, бензо- і водозаправ-ні, освітлювальні станції і т, п.).

Поряд з ефективним використанням машин і механізмів успішне проведення РіІНР досягається: своєчасною організацією і безупинним веденням розвідки, добуванням нею достовірних даних до встановленого терміну; швидким уведенням формувань у вогнища поразки для виконання задач; високою виучкою і психологічною стійкістю особового складу; знанням і строгим дотриманням їм правил і мір безпеки при проведенні робіт; завчасним вивченням командирами формувань особливостей ймовірних ділянок (об'єктів) робіт, характеру їхньої забудови, наявності комунально-енергетичних і технологічних мереж, місць збереження СДОР місць розташування і характеристики захисних споруд; безупинним і твердим управлінням, чіткою організацією взаємодії сил і засобів, приваблюваних до робіт і всебічним їхнім забезпеченням.

Проведення РіІНР планується штабом ЦО об'єкта завчасно й уточнюється у відповідності зі сформованою обстановкою, наявністю і станом збережених сил і засобів і обсягом майбутніх робіт.