- •1.1 Предмет та об`єкт вивчення соціології. Наукові дискусії навколо предмету соціології.
- •1.2 Сутність «соціального» як ключової соціологічної категорії.
- •1.3 Особливості соціологічного знання, рівні його формування.
- •1.4 Методи, якими користується соціологія. Особливості соц. Підходу до вивчення суспільства.
- •1.5Сутність понять «соц.Відносини», «соц. Явище», «соц. Процес», «соц закон», їх взаємозв`язок.
- •1.6 Соціальні закони, їх класифікація.
- •1.7 Сутність основних функцій соціології.
- •1.8. Особливості соціології , як наукової дисципліни , що вивчає людське суспільство.
- •2.1.Особливість протосоціологічного знання, його основні форми.
- •2.2 Платон та Аристотель як попередники соціологічної науки
- •2.3. Соціологічне розуміння суспільства філософами середньовіччя.
- •2.7. Методологічні основи та спрямованість позитивістської соціології а. Сен-Сімона та о. Конта.
- •2.9 Еволюціоністська теорія Спенсера
- •2.11 Марксистьска соціологія, її особливості
- •2.12Розвиток соціології Дюркгеймом
- •2.14. Теорія п.Сорокіна
- •2.15. Порівняльний аналіз концепцій “економічної людини”Тейлора і “соціальної” Мейо
- •2.16. Соціологічна концепція самогубства е.Дюркгейма.
- •2.17. Розуміюча соціологія м.Вебера.
- •2.19Емпірична соціологія(ес), зміст основних етапів її розвитку
- •2.21. Структурний функціоналізм г. Парсона
- •2.22 Основні напрямки сучасної соціології
- •2.23 Витоки української соціології, її характерні риси
- •2.24Особливості і змість основних етапів становлення соціології в Україні
- •2.27. Роль м.Грушевського у розвитку соціології
- •2.28 Проблеми розвитку сучасної укр. Соціології
- •2.30 Соціологія в. Липинського
- •3.1. Суспільство як соціальна система та соціальне явище
- •3.2. Основні ознаки суспільства і типологія суспільств
- •3.3. Характерні особливості сучасного постінд суспільства.
- •3.4 Особливості розвитку сучасного укр. Суспільства
- •3.5. Основні теоретико-методологічні підходи трактування сутності суспільства
- •3.6. Соц структура суспільства, її складові
- •3.7. Група як складова соц. Стр-ри суп-ва. Класифікація груп
- •3.8. Соц. Відносини, їх роль у формуванні соц. Стр-ри
- •3.9 Поняття соц. Інституту, його види
- •3.10. Роль та ф-ії соц. Інститутів у життєдіяльності сусп. Поняття аномії
- •3.12. Найважливіші соц. Інститути сучасного укр. Сусп., проблеми їх взаємодії
- •3.13Політика як соціальний інститут, його функції
- •3.14 Релігія як соціальний інститут, ефективність його
- •3.16. Соціологічне тлумачення соціальної організації, її структури
- •3.17. Сутність теорії соціальної стратифікації
- •3.18. Історичні типи стратифікації
- •3.19. Осн. Чинники та критерії соціальної стратифікації
- •3.20. Соціальна нерівність як основа стартифікації
- •3.21. Теорія соц. Статусу в концепції соц. Стратифікації
- •3.22. Сутність та роль середнього класу у стабілізації суспільства
- •3.23 Соціальна мобільність та її види
- •3.24. Сутність процесу маргіналізації, особливості його в Україні
- •3.25. Трансформація соц. Стр-ри укр. Сусп.
- •4.1. Сутність, спільність та відмінність понять “людина ”, “індивід”, “особистість”.
- •4.2. Особистість як об’єкт і суб’єкт соціальних відносин.
- •4.3.Соціологічні підходи до вивчення особистості та її ролі в суспільстві.
- •4.4. Соціологічна структура особистості.
- •4.5. Соціальний статус та соціальна роль особистості.
- •4.6. Проблеми соціалізації особистості в умовах ринкових відносин.
- •4.7. Соціальна спрямованість особистості у сучасному суспільстві.
- •4.8. Соціологічний зміст понять “де соціалізація” та “ресоціалізація”
- •4.9. Типологія особистості в соціології.
- •5.6.Менталітет як один із впливових елементів культури.
- •6.1, Конфлікт як соц. Явище.
- •6.2. Становлення та розвиток соціології конфлікту.
- •6.3. Структура соціального конфлікту.
- •6.4. Функції соціального конфлікту, його негативні і позитивні наслідки.
- •6.5. Об’єктивні та суб’єктивні причини конфлікту.
- •6.6. Основні стадії розвитку соціального конфлікту.
- •6.7. Типологія конфлікту.
- •7.1. Предмет та об’єкт економічної соціології її місце у системі соціального знання.
- •7.2. Взаємозв’язок економічної та соціальної сфер суспільства. Соціальні функції економіки.
- •7.3. Соціологічне тлумачення категорій “ек. Поведінка”, “ек. Культура”, “ек. Мислення”, “ек. Інтерес”
- •7.4.Економіка як соціальний інститут, його функції
- •7.5 Сутність соціального механізму економічного розвитку
- •7.6. Соціальна структура сучасної індустріальної економіки України
- •8.1 Предмет соціології праці та управління, його складові.
- •8.2 Особливості соціально-трудових відносин, їх класифікація.
- •8.3 Основні види соціальних процесів у трудовій сфері.
- •8.4 Праця, як соціальний процес, її види.
- •8.5 Соціальні функції праці
- •8.7. Проблема відчуждження праці.
- •8.6Цінності праці. Види ціннісної орієнтації у сфері праці.
- •8.8. Співввідношення понять “управління “ та “керівництво”. Методи та стилі керівництва
- •8.9 Сутність соціальних технологій, їх роль в управлінні соціальними процесами.
- •8.10. Управління та самоуправління , їх співвідношення.
- •9.1. Організаційна структура соціологічної роботи в Україні.
- •9.2 Поняття соц. Дослідження, його завдання
- •9.3. Поняття процедури, методології, методики і техніки соц. Дослідження
- •9.4. Види соц. Досліджень, їх призначення
- •9.5. Функції соц. Дослідження
- •9.6. Етапи організації соц. Дослідження
- •9.7. Програма соц. Дослідження, структура
- •9.8 Поняття пролеми, значення її правильного формулювання і обгрунтування в організації соц. Дослідження
- •9.9 Мета і завдання соц. Дослідження
- •9.10. Роль гіпотез в організації соц. Дослідження, їх види
- •9.11. Суть і призначення процедури “логічного аналізу понять”
- •9.12. Генеральна і вибіркова сукупність, порядок їх визначеня
- •9.13 Методи аналізу соціологічних документів.
- •9.14 Соціологічне спостереження, його види.
- •9.15 Експеримент, його види. Призначення соц. Експерименту
- •9.17 Запитання в анкетуванні, порядок їх формування і види.
- •9.16 Соц. Опитування. Його різновиди.
- •9.18 Анкетування, структура анкети.
- •9.19 Вимоги до анкетера.
- •9.20 Інтерв’ю, його види.
- •9.21 Експертиза, її призначення.
- •9.22 Професійна атестація як різновид соц. Експертизи, її функції.
- •9.23 Тестування, його призначення. Види тестів
- •9.26 Основна тематика сучасних досліджень інституту соціології ан України.
3.14 Релігія як соціальний інститут, ефективність його
Релігія як соціальний інститут є історично сформованим комплексом вірувань, символів, дух цінностей і заповідей, що містяться у духовних текстах, за допомогою яких організується, спрямовується і контролюється релігійна діяльність людей.
Релігія як соціальний інститут існує на двох рівнях: 1) ціннісно-нормативному, що є складною системою вірувань символів, цінностей, духовних заповідей, які містяться у релігійню текстах (у християн — Біблія, у мусульман — Коран). З них віруючі дізнаються про релігійні уявлення щодо будови світу, природи, черпають уявлення про космос, людину, суспільство. Із цих знань формуються поняття та ідеї, що справляють сильний вплив на психіку та емоції віруючих, породжуючи страх, радість, любов до Бога. Релігійні знання й вірування можна розглядати як ціннісні системи, котрі займають неабияке місце в духовній культурі суспільства, бо вони здатні змінювати поведінку людини, їхній зміст включає моральні цінності й установки, які акумулюють у собі норми і правила людського співжиття, що вироблялися протягом віків. 2) організаційному, тобто церковному. У структуру церкви входять клір (священно- і церковнослужителі) та миряни — прості віруючі.
Дюркгейм у праці «Елементарні форми релігійного життя. Тотемічна система в Австралії» аргументовано обґрунтував свій висновок, що релігія як чинник соціальної інтеграції, виконує в суспільстві певну необхідну для його існування функцію.
Функції: Інтегративна функція притаманна всім релігіям, її глибоко вивчив Дюркгейм. Прийняття певної релігії, її символів, цінностей включає людину в певну спільноту, а спільне виконання обрядів об'єднує людей, стабілізуючи цю спільноту. Релігія завдяки своєму гуманістичному спрямуванню виконує загальну стабілізуючу роль. Регулятивна функція полягає у підтримуванні й посиленні дії традиційних для спільноти норм поведінки та у здійсненні соціального контролю. Соціальний контроль соціальним інститутом релігії здійснюється як формально - через заохочування й покарання віруючих церковними організаціями, так і неформально — самими віруючими як носіями моральних норм стосовно свого оточення. Регулятивна функція релігії водночас є й ціннісно-нормативною, бо вона приписує віруючим певні стандарти поведінки, зумовлені панівними релігійними цінностями, продиктовані релігійними канонами. Канони будь-якої релігії обов 'язково містять певну частину загальнолюдських цінностей і гуманних норм. Психотерапевтична ф полягає в тіім, що різні релігійні дійства породжують поз емоції, вселядть упевненість, захищають від стресів. Комунікативна ф-ція реаліз в процесі взаємного спілкування віруючих.
3.16. Соціологічне тлумачення соціальної організації, її структури
групу інституційного характеру, яка виконує певну суспільну функцію (банк – накопичення, розподіл і впорядковане використання грошей, школа – передача знання молодому поколінню і його соціалізація, сім'я – народження дітей і їх виховання і подібне).об’єктом вивч соц є орг як соц група. Організація як соц. група орієнтується на досягнення взаємопов’язаних специфічних цілей і формування високоформалізованих структур. Дії її членів чітко скоординовані на досягнення спільних для неї результатів у певній сфері діяльності. Вн стр-ра соц. організації є високо формалізованою в тому сенсі, що правила, регламенти, розпорядок охоплюють практично всю сферу поведінки їхніх членів, є центральним ел будь-якої організації. Центральним ел будь-якої орг є соц структура. Вона репрезентується нормативною сист (структурою) і фактичним порядком (поведінською струк). До нормативної сист входять цінності, норми та ролеві очікування, до поведінської - дії, взаємодії і сантименти, що не регламентуються нормами і правилами. Дії і взаємодії членів організації багато в чому залежать від сантиментів (симпатії та антипатії, прихильність і ворожість). Загалом поведінська структура - це система відносин між людьми, що перебувають у межах нормативної структури, проте певним чином відхиляються від неї, що зумовлено їхніми особистісними почуттями. Соц структура складається із взаємозв'язаних ролей, а також упорядкованих відносин між членами організації, а насамперед — відносин влади й підпорядкування.
За мірою формалізації вирізняється формальна соціальна структура, в якій соц позиції і взаємозв'язки між ними чітко спеціалізовано й визначено незалежно від особистих х-к членів організації, що займають ці позиції, і неформальна структура, яка складається із сукупності позицій і взаємозв'язків, що формуються на підставі х-к особистості, і базується на відносинах престижу і довіри.
Надзвичайно важливими в соціальній організації є цілі, заради яких ця організація утворювалася. Ціль - це бажаний результат чи ті умови, котрих намагаються досягти, використовуючи свою активність, члени організації для вдоволення колективних потреб. Важливою складовою організації є члени організації, кожен з яких має певні якості та навички, що дають змогу займати п вні позиції в соціальній структурі і виконувати відповідні соціальні ролі. Члени організації взаємодіють відповідно до нормативної і поведінської структури.
Типи організацій: адміністративні, громадські, асоціативні, виробничі. Розрізняють добровільні та примусові. Етапи входження до організації: адаптація, актуалізація
