9.Утворення козацької держави – Запорозької Січі.

В умовах антифеодальної боротьби, протесту проти соціального і національного гніту в XV—XVIст. на півдні України зароджувалося козацтво. Слово «козак» означає «вільна людина», незалежний озброєний воїн. Основними причинами виникнення:

• посилення феодально-кріпосницького і національно-релігійного гніту з боку Литви і Польщі;

• необхідність захисту своїх земель від постійних нападів з боку Туреччини і Кримського ханства.

• Наявність вільних, незаселених земель на Середньому Подніпров'ї (Дике Поле).

Рятуючись від гніту, селяни і міщани втікали у незаселені степові землі Подніпров'я і Побужжя. Козаки займалися «уходництвом» — рибальством, мисливством, бджільництвом, землеробством та різними ремеслами. Багато з них зосереджувались біля великих міст-замків: Канева, Черкас, Корсуня, Брацлава та ін. Вони завжди були озброєні.

Захищаючи свої землі, козаки часто й самі нападали на турецькі і татарські обози, здійснювали успішні походи в Крим і Туреччину. З часом в них з'явились елементи військової організації, формування окремих загонів, обрання отамана.

Основна маса («голота», «сірома») працювали у більш заможних козаків («дуків»), які володіли великими земельними площами, отарами овець, коней та ін. Влада поступово зосереджувалась в руках заможного козацтва.

У XVI ст. утворилася Запорозька Січ- військово-політичне об'єднання з єдиним центром, організацією і озброєним військом. Тут існували свої закони, виборча система, козацька рада.

Січ являла собою укріплення, оточене глибоким ровом і десятиметровим валом з дерев'яним частоколом, кількома високими вежами з бійницями для гармат. Усередині Січі був майдан, де проходила козацька рада, там же знаходились церква, канцелярія, курені, де жили січовики, та інші господарські та ремісничі будівлі.

Козацьке військо поділялось на військові частини, курені, очолювані виборними отаманами. На загальній військовій раді козаки щорічно обирали старшину: кошового отамана, який мав найвищу владу на Січі, писаря, осавулів, обозного (командував артилерією), суддю та ін.

1572 р. король Сигізмунд II Август видав універсал про зарахування на державну службу 300 козаків, яких поіменно занесли до спеціального списку-реєстру, таких козаків називали реєстровими. Пізніше реєстр розширявся. Реєстрових козаків використовували для охорони південних кордонів Речі Посполитої. За службу вони отримували гроші, землі, користувалися самоуправлінням.

10.Причини Національно-визвольної війни в середині 17 ст. Події 1648-1649рр.

Основними причинами Національно-визвольної війни в середині XVII ст. були:

1. Релігійне гноблення - наступ католицизму на права й свободи Української православної церкви, конфіскація церковного майна та земель, насадження католицизму серед населення, впровадження обов'язкового податку для населення на утримання католицької та уніатської церкви.

2. Національне гноблення - обмеження українців у правах при зайнятті урядових посад та роботі в органах самоврядування міст, вказівки на другосортність й неповноцінність українців.

3. Соціальне гноблення:

• зростання барщини, натуральної та грошової ренти, зростання податків та відпрацювань селян на користь держави, підсилення особистої залежності селянина від польської шляхти та магнатів;

• феодальна анархія, експлуатація з боку євреїв-орендаторів;

• посилення козацтва й міщанства, нерівність у правовому та політичному становищі української православної шляхти, обмеження її інтересів з боку польських магнатів та шляхти.

За своїм характером рух був національно-визвольним, релігійним, антифеодальним.

Головною рушійною силою визвольної війни було козацтво. Серед повстанців було багато селян та міщан, а також вихідців з дрібної української православної шляхти. Підтримувало повстання й православне духівництво.

Цілями Національно-визвольної війни були:

• усунення польського домінування, створення Української держави;

• ліквідація кріпацтва, середньої та великої феодальної власності на землю;

• затвердження козацького типу господарювання на основі буржуазної власності на землю.

1648-1649-період перемог Богдана Хмельницького.