- •2.1.1. Визначення мас.
- •2.1.3. Стихійні і штучні маси.
- •2.1.4. Ознаки маси.
- •2.1.5. Фази існування маси.
- •2.1.6. Масифікація.
- •2.1.7. Натовп і публіка.
- •2.1.8. Масова аудиторія.
- •2.2. Настрої, думки, свідомість і поведінка мас.
- •2.2.2. Суспільна думка.
- •2.2.3. Масова свідомість.
- •2.2.4. Масова поведінка.
2.2.4. Масова поведінка.
Масова поведінка буває двох типів: звична, нормативна, передбачувана,
і незвична, ненормативна, стихійна.
Нормативна поведінка — це поведінка мас, яка не виходить за рамки уяв-
лень про людську поведінку, прийняту в певному соціумі. Ненормативна
поведінка — це відхилення від прийнятих правил поводження в соціумі. У
такій поведінці є певний елемент стихійності з точки зору людини, яка спо-
стерігає або намагається керувати масою. Виділяють дві форми найбільш яс-
кравої стихійної поведінки — масова паніка та масова агресія, проте можуть
бути й прояви соціально позитивного спрямування.
З точки зору масової комунікації, для професійних комунікантів норма-
тивна, “планована” поведінка є звичним й очікуваним результатом їхньої ро-
боти, адже завдання масової комунікації керувати поведінкою членів маси
чи мас, і вихід з-під контролю членів маси вносить непорозуміння у роботу
професіоналів. Але стихійна поведінка становить особливе професійне заці-
кавлення, оскільки паніка й агресія або масова ейфорія можуть теж провоку-
ватися комунікантами чи несподівано виникати від некоректної роботи фа-
хівців із масового спілкування.
В умовах демократичних суспільств “планована” поведінка мас не завжди
є легко отримуваним результатом роботи комунікантів. Демократичні маси
схильні до саморегуляції, вони більш стихійні, ніж штучні (бо в демократич-
них умовах індивіди більш самодостатні, раціональні, мають право вибору, а
це дозволяє їм уникати однозначного сугестивного й маніпулятивного впли-
ву, зокрема, ЗМК). Демократичні маси формуються швидше зсередини, під
упливом вироблених принципів та зразків поведінки в суспільстві, ніж під
дією професійних комунікантів. Фахівці зі спілкування тільки тоді мають ус-
піх і здатні прямо впливати на соціум, коли вони імітують демократичні фо-
рми спілкування, створюють міф вільного вибору.
Поведінка реального адресата масової комунікації, незібраної публіки,
більшою мірою віртуальна, ніж реальна, оскільки незібрана публіка є некон-
тактною. Але за особливих умов, наприклад під час виборів, незібрана пуб-
ліка починає діяти більш-менш організовано, виникає соціально-політична
поведінка.
