2.2. Розрахунок габаритних розмірів майданчика.

Сукупність навантажувально-розвантажувальних постів в межах одного майданчика створюють фронт НРР, габаритні розміри яких визначаються довжиною фронту роботи і шириною (глибиною) , які можуть бути наближено визначені для різних способів розстановки транспортних засобів: боковий, торцевий і східчастий.

Для даного випадку найдоцільніше використовуватибоковий спосіб розтановки. Отже габаритні розміри майданчика обраховуємо за формулами :

Для даного випадку найдоцільніше використовувати східчастий спосіб роз-тновки, отже габаритні розміри майданчика обраховуємо за формулами :

Lф=Хн.р(ba+В)+В/sin а ,

де – кількість навантажувально-розвантажувальних постів, од.;

– ширина транспортних засобів, м;

а та в – відстань між транспортними засобами (а>1м та в>1,5м);

BM=(R1-R2)cos а+la sin а+ 0,7c+ 1,4z ,

та – габаритний радіус повороту автомобіля відповідно зовнішній та внутрішній, м;

– мінімальна відстань від автомобіля до стінки рампи (с0,2 м);

– захисна (безпечна) зона (мінімальна відстань від рухомого автомобіля до іншого автомобіля або межі майданчика, складає приблизно 0,5-1 м);

– кут між поздовжньою віссю автомобіля та майданчика;

La-довжина транспортних засобів,м

Lф=3*(2,5+2)+2/0,5=31(м)

Вм=(8,9-8,3)*1+6,1+0,7*0,2+1,4*1=8,24(м)

2.3. Розрахунок необхідної кількості засобів пакетування.

Розрахунок необхідної кількості піддонів, здійснюємо за формулою :

1) При забезпеченні добового обсягу перевезення у прямому сполученні:

,

де – час роботи автомобілів у наряді, год;

– тривалість оберту контейнера (піддона), (приймається враховуючи час на дорогу, час зберігання на складі, (приймаємо 1 добу) і час повернення на склад) год;

– вантажопідйомність контейнера (піддона), год;

– коефіцієнт використання вантажопідйомності контейнера (піддона).

Приймаємо, що коефіцієнт використання вантажопідємності піддона рівний 1.

Х_н = (400*2)/(1,2*1*8) = 83 (піддона);

2) При забезпеченні безперебійної роботи автомобілів у прямому сполученні:

,

де – кількість автомобілів, яка працює на маршруті, од;

– тривалість оберту контейнера (піддона), год;

– кількість контейнерів (піддонів), що одночасно встановлюються на платформі автомобіля, од.;

– час оберту транспортних засобів на маршруті, год.:

t_об. = l_об. /V_т. +t_н.р. ;

де – довжина обороту транспортних засобів;

– швидкість руху транспортних засобів;

– час, що затрачається на навантажувально-розвантажувальні роботи;

t_об. = 50/50+0,039 = 1,039 (год) – затрачається на навантаження автомобілів і рух в одну сторону ;

Для того, щоб здійснити їздку повністю автомобіль затрачає :

1,039*4 = 4,15(год) ;

На укладку вантажів на піддони – їх формування (розформування) час не затрачається, бо для розрахунків у курсовій роботі приймаємо, що вантажі вже готові до відправки .

2.4. Розрахунок параметрів складу.

При розрахунках даного розділу необхідно уважно вивчити методику, викладену в спеціальній літературі [22,23]. Площа складу визначається з урахуванням площі, отриманої раніше при визначенні параметрів вантажного фронту. Необхідно виконати розрахунок складських приміщень для збереження заданого обсягу продукції .

Розрахунок площі складського приміщення виконується наступним чином.

Загальна площа складу дорівнює:

, м²;

де – корисна площа, зайнята безпосередньо матеріалом (стелажами, штабелями, засіками та ін.);

– експлуатаційна площа, зайнята приймальними та відпускними майданчиками;

– службова площа, зайнята адміністративними, побутовими та іншими службовими приміщеннями;

– площа, зайнята стаціонарним, підйомно-транспортним та іншим обладнанням;

– допоміжна площа, зайнята проїздами та проходами.

= 266,6+1386,6+47,5+25+315 = 2040,7 (м²) ;

Корисну площу складу можна розрахувати за двома способами:

1)Виходячи із допустимого навантаження на площину підлоги (т/м²) в залежності від виду матеріалу

,

де – величина встановленого запасу відповідного виду матеріалу на складі, т.;

– середньодобове розходження матеріалу, т.;

– прийнятий термін зберігання матеріалу на складі, діб.

Дані про середнє розрахункове (допустиме) навантаження на площу підлоги складу залежить від кількості поверхів складу та його конструктивних особливостей: в одноповерхових складах т/м²; в багатоповерхових – на другому поверсі т/м²; на третьому – т/м².

= 2 доби ;

= 400 тонн ;

приймаємо рівним 3,0 (т/м²) ;

= (400*2)/3,0 = 266,6 (м²) ;

Експедиційна площа складу визначається за формулою:

;

де – площа приймально-сортувального майданчика, м² ;

– площа відпускного майданчика, м² ;

Необхідна площа приймально-сортувального майданчика:

F_прм = (q _річ.*k _над.*t _нрм.) / 250* = (q _доб.*k_над.*t _нрм.) / ;

де – надходження матеріалів на майданчик протягом року, т;

– середньодобове надходження матеріалів на майданчик, т;

– коефіцієнт нерівномірності надходження матеріалів (в межах );

– кількість днів знаходження матеріалів на приймальному майданчику ( дні);

– навантаження на 1 м² площі (приймається приблизно в залежності від вигляду розташованого матеріалу), т/м²;

Обчислимо значення F_прм , за другою формулою :

F_прм = (400*1,3*1)/(0,25*3) = 693,3 (м²);

Розмір відпускного майданчика визначається за аналогічною формулою, але варто мати на увазі, що коефіцієнт нерівномірності приймається , а замість 357 робочих днів на рік необхідно приймати у відповідності з дійсним періодом роботи складу (підприємства), тобто робочих днів на рік (в курсовій роботі приймаємо , а кількості робочих днів визначених для перевезення заданого обсягу вантажу.:

;

= 400*250 = 100000 (тонн) ;

Приймаємо, що _. = 1,3 ; =1 доба ; _. = 250 (днів) ;

= 0,25*3 = 0,75 (т/м²) ;

_. =(100000*1,3*1)/(250*0,75) = 693,3 (м²) ;

Далі обчислюємо експедиційну площу складу :

= 693,3+693,3 = 1386,6(м²) ;

Службова площа складу розраховується у залежності від призначених приміщень:

• Виходячи із числа працюючого адміністративно-керівного та обслуговуючого персоналу – при штаті 3 робітники площа приміщення приймається по 5м² на кожну людину, від 3 до 5 – по 4м², при штаті більше 5 – по 3,25м² і .т. д.;

• У відповідності з санітарними та будівельними нормативами проектування з кількістю працівників більше 15 чоловік в одну зміну повинні передбачатися побутові приміщення (гардеробні, умивальні, туалетні), майданчики яких визначаються на основі установлених норм.

Приймаємо штат 10 працівників, які організовують роботу навантажувально розвантажувального пункту,це : бухгалтерія, керівники та завідуючі відділів, допоміжні робітники, та ін. Виділяємо також 15м² на гардероб, туалети та умивальники для працівників.

Отже обчислимо службову площу складу :

= 3,25*10 +15 = 47,5 (м²) ;

Площа зайнята піднімально-транспортним та іншим стаціонарним обладнанням , розраховується виходячи із габаритів цього обладнання в плані та проходів для обслуговуючого персоналу :

= 2,5*2*5 = 25 (м²) ;

Допоміжна площа складу , зайнята проїздами та проходами, знаходиться:

,

де та – сумарна площина відповідно проїздів та проходів, м².

На розміри проїздів та проходів впливає: габарити розташованих на складі матеріалів, розміри вантажообігу; геометричні параметри підйомно-транспортних машин.

Головні проїзди, де переміщуються основні транспортні засоби, повинні розраховуватися виходячи з можливості вільного повороту в них машин, (а також електронавантажувачів, самохідних візків та ін.) за формулою:

,

де – ширина проїздів, см.;

– ширина транспортних засобів, см.;

– ширина зазору між транспортними засобами і стелажами (штабелями) по обидві сторони проїзду ().

А = 2*2,7+3*0,2 = 9 (м) ;

Ширина проходів приймається у межах 1 м між стелажами при значних розмірах складу, якщо склад невеликий то площа проходів не розраховується, тобто вона знаходиться в межах площі проїздів.

= 266,6+1386,6+47,5+25+315 = 2040,7 (м²) ;