10.4 Первинна оцінка необоротних активів

Первинна оцінка необоротних активів здійснюється при їх придбанні або одержанні в інший спосіб і полягає у визначенні їх первісної (історичної) вартості, яка включає:

• витрати на придбання (створення) необоротного активу;

• витрати на доставку активу;

• витрати на налагодження (встановлення) та приведення активу у робочий стан;

• витрати на оплату податків, зборів, реєстраційних та інших платежів, ввізного мита та інших витрат, пов’язаних з набуттям права власності на необоротні активи.

Первісна вартість окремого об'єкта необоротних активів, за які сплачена загальна сума, визначається розподілом цієї суми пропорційно справедливій вартості кожного з придбаних об'єктів.

Первісна вартість об'єктів, переведених з оборотних активів, товарів, тощо, до основних засобів, дорівнює їх собівартості.

Первісна вартість об'єкта необоротних активів, отриманого в обмін на подібний об'єкт, дорівнює залишковій вартості переданого об'єкта необоротних активів. Якщо залишкова вартість переданого об'єкта перевищує його справедливу вартість, то різниця відображається за рахунками витрат.

Первісна вартість об’єкта основних засобів або нематеріальних активів, отриманого в обмін (або частковий обмін) на неподібний об’єкт, дорівнює справедливій вартості переданого об’єкта основних засобів або нематеріальних активів, збільшеній (зменшеній) на суму грошових коштів або їх еквівалентів, що були передані (отримані) під час обміну.

Справедливою вартістю придбаних (отриманих) активів є:

• витрати на придбання (створення) необоротного активу;

• для ідентифікованих активів (земля, будівлі, машини та устаткування) – їх ринкова вартість, а за відсутності даних про ринкову вартість для машин та устаткування – відновна вартість (сучасна собівартість придбання), за вирахуванням суми зносу на дату проведення оцінки;

• для інших основних засобів – відновна вартість (сучасна собівартість придбання) за вирахуванням суми зносу на дату проведення оцінки;

• для необоротних активів, отриманих в обмін на подібний актив – їх залишкова вартість.

Облік прийнятих в оперативний лізинг необоротних активів здійснюється за вартістю, визначеною у договорі оренди (лізингу), переданих в оперативний лізинг – за балансовою вартістю.

Наданий у фінансовий лізинг об'єкт обліковується Банком у сумі мінімальних лізингових платежів і негарантованої ліквідаційної вартості за вирахуванням фінансового доходу, що підлягає одержанню, з визначенням доходу від реалізації необоротних активів. Одночасно залишкова вартість об'єкта фінансового лізингу (оренди) виключається з балансу Банку з відображенням у складі витрат від реалізації необоротних активів.

Отримані у фінансовий лізинг необоротні активи обліковуються за найменшою на початок строку лізингу оцінкою, справедливою вартістю необоротного активу або теперішньою вартістю суми мінімальних лізингових платежів. Різниця між сумою мінімальних лізингових (орендних) платежів і вартістю об'єкта фінансового лізингу відноситься на витрати відповідного звітного періоду протягом дії угоди із застосуванням лізингової процентної ставки.

Якщо Банк здійснює купівлю уже діючого банку (підприємства), то придбані активи та зобов`язання відображаються за справедливою вартістю з одночасним відображенням позитивного чи негативного гудвілу.

Облік витрат, пов’язаних із поліпшенням основних засобів та вдосконаленням нематеріальних активів, здійснюється за рахунками обліку капітальних інвестицій.

Первісна вартість необоротних активів збільшується на суму витрат, пов’язаних з поліпшенням об’єкта (модернізація, модифікація, добудова, дообладнання, реконструкція тощо) основних засобів та удосконалення нематеріальних активів.

Витрати, що здійснюються на підтримання об’єкта необоротних активів у придатному для використання стані включаються до складу витрат звітного періоду і не впливають на його залишкову вартість.