27. Національний рух на західноукраїнських землях в 1 половині хіх ст.

Центром першої хвилі національного відродження став Перемишль, де навколо єпископа І. Снігурського у 20-30-х згуртувалося коло національно свідомих інтелігентів – І. Могильницький, Й. Левицький, Й. Лозинський, І. Лаврівський. Які допомагають створювати початкові школи для місцевого населення; з’являються перші граматики укр мови, виходять друком перші збірки народної творчості. На початку 30-х починає діяльність «Руська трійця» - М. Шашкевич, Я. Головацький та І. Василевич. Вони прагнули внести революційні зміни в тогочасну літературу шляхом упровадження в неї народної мови. Свій політичний ідеал вони вбачали в Слов’янській федерації. 1834 «Р.т.» підготували рукописний збірник «Зоря», але його заборонила цензура. 1837 вони видали збірку «Русалка Дністрова», де була введена мова галицьких русинів. Через видання «Русалки Дністрової» автори зазнали покарань. У 1846 розпочалось польс повстання проти Австрії. Але польс рух не мав підтримки в Галичині. 16 квітня у Галичині була скасована панщина. 2 травня 1648 у Львові була утворена перша укр політична організація - Головна руська рада (керівники - Якимович, пізніше О. Куземський). Головна вимога - поділ Галичини на укр і польс провінції з окремими адміністраціями. Укр національний рух швидко поширився по всьому краю, було утворено 50 місцевих рад, почалося формування загонів національної самооборони. Відновлено герб галицько-волинських князів (золотий лев на і блакитному тлі) і прийнято синьо-жовтий прапор як національний стяг укр. народу. Головна руська рада отримала підтримку з боку австрійського уряду, який хотів опертися на українців у боротьбі прсгги поляків. Однак віденська мала не задовольнила політичних вимог українців, тому основні досягнення українського руху обмежилися культурною галуззю. У Львівському університеті була відкрита кафедра укр мови та літератури, заснована газета «Зоря галицька». Розправившись з польс pуxoм австр уряд перестав підтримувати укр організації, які ослабли або й припинили своє існування. Діяльність Головної руської ради мала велике значення для формування ідеології укр національного руху в Галичині. З цього часу вимога поділу Галичини на 2 частини і утворення з укр земель окремої провінції розглядалася як мінімальна програма галицьких українців аж до розпаду Австрійської імперії в 1918.

28. Національний рух на західноукраїнських землях в 2 половині хіх ст.

Після поразки 1848 у суспільно-політичному житті Австрійської імперії був період реакції. Намісник у Галичині А. Глухівський поховав плани поділу Галичини на східну і західну, спробував перевести укр мову на латинську абетку. Невдачі Габсбурзької монархії призвели до змін. 1861 розпочав діяльність галицький сейм. 1867 Галичина і Буковина відійшли до складу австрійської частини імперії, Закарпаття – до угорської.. Права поляків в розширювалися. 1873 австрійський уряд визначив компетенцію галицького сейму, який мав право вирішувати питання аграрного ладу. Посилення полс позицій у Галичині супроводжувалося розколом в укр таборі. Руська інтелігенція шукала нові аргументи на користь своїх національних прав, прагнула довести, що вона має такі ж старі політичні та культурні традиції як і поляки. Москвофіли (заперечували існування окремого укр народу) шукали порятунку в орієнтації на Російську імперію. Зростання національної свідомості галичан відбулося під впливом укр руху на Наддніпрянщині і поширення поезії Т. Шевченка. На початку 60-х зароджується народницький рух. 1862-1866 – у Львові виходять часописи «Вечорниці», «Мета», «Нива», «Руслан». 1868 у Львові народовці створили «Просвіту», яка видавала укр книжки, відкривала читальні. 1973 у Львові створено літературно-наукове товариство імені Т. Шевченка (НТШ). З 1880 виходить укр газета «Діло», з 1883 - журнал «Зоря», 1879 – «Батьківщина». 1875 народовці заснували політичне товариство «Народна рада» на чолі з Ю. Романчуком. Народовці пішли на компроміс з греко-католицькою церквою, ставши консервативнішими. В середині 70-х з’являється інтелігенція, яка хотіла надати укр рухові європейського характеру (І. Франко, М. Павлик, О. Терлецький), вони звернулись до соціалізму. Вже 1877-1878 над нами відбувся перший Львівський судовий процес. На Буковині національні організації «Руська бесіда» (1869), «Руська рада» (1870) мали староруський та москвофільський характер, але в 80-х переходять на укр позиції. На Закарпатті закривалися парафіяльні школи, греко-католицька церква стала інструментом лютеризації під тиском угорців; тут панівною була москвофільська течія.