- •1. Найдавніше населення на території України
- •2. Населення трипільської культури
- •3. Рабовласницькі держави на території України
- •4. Давні слов'яни.
- •5. Утворення середньовічної держави на Русі (іхх – кінець х ст.)
- •6. Розквіт Київської держави (кінець х – перш. Пол. Хі ст)
- •7. Причини та початок роздробленості Київської Русі (друга пол. Хі – перш. Пол. Хіі ст.)
- •8. Політичний лад та економічний розвиток Київської Русі
- •9. Утворення та розквіт Галицько-Волинської держави
- •10. Українські землі під владою Великого князівства Литовського і Польщі. Унії та їх наслідки
- •11. Виникненнята військовий устрій українського козацтва
- •12. Запорізька Січ – вільна козацька республіка
- •13. Причини, характер, рушійні сили та початок національно-визвольноївійни під проводом б. Хмельницького
- •14. Воєнні дії національно-визвольної війни у 1649 – 1653 рр.
- •15. Формування і розвиток укр. Державності в ході нац.-визвольної війни 1648-1650 рр.
- •16. Характер Переяславської угоди. «Березневі статті» 1654 р.: умови і правове значення
- •17. Конституція Пилипа Орлика
- •18. Політика Петра і щодо України в першій чверті 18 ст.
- •19. Розвиток сільського господарства України в другій половині XVIII ст.
- •20. Юридичне оформлення кріпосного права вУкраїні в 2 половині хvііі ст.
- •21. Розвиток промисловості і торгівлі України в 2 половині хvііі ст.
- •22. Ліквідація автономного устрою України Катериною іі
- •23. Соціально-економічний розвиток українських земель у складі Росії в 1 половині хіх ст.
- •24. Соціально-економічний розвиток українських земель у складі Росії в 2 половині хіх ст.
- •25. Кирило-Мефодіївське товариство
- •26. Український національний рух 60-80-х рр. Хіх ст.
- •27. Національний рух на західноукраїнських землях в 1 половині хіх ст.
- •28. Національний рух на західноукраїнських землях в 2 половині хіх ст.
- •29. Виникнення українських політичних партій на рубежі хіх – хх ст.
- •30. Національний рух в роки революції 1905 – 1907 рр. Та в період столипінської реакції
- •31. Початок Першої світової війни. Українська проблема на міжнародній арені
- •32. Лютнева революція. Створення цр. Проголошення автономії України
- •33. Ііі Універсал цр. Проголошення унр.
- •34. IV (4) Універса цр: історичні умови прийняття та його значення
- •35. Внутрішня і зовнішня політика уряду п.Скоропадського
- •36. Директорія унр: внутрішня та зовнішня політика
- •37. Зунр: історичні умови створення, її внутрішня і зовнішня політика
- •38. Причина поразки та історичне значення укр. Національно-демократичної революції 1917-1920 рр.
- •39. Радянська Україна в добу непу (1921 – 1929 рр.) економічне та політичне становище
- •40. Політика коренизації та культурне відродження в Україні в 20-30 рр. Хх ст.
- •41. Колективізація та голод 1932-1933 рр. В Україні
- •42. Сталінські репресії в Україні в 30-х рр. Хх ст.
- •43. Початок Другої світової війни. Поразка радянських військ на території України
- •44. Фашистський окупаційний режим на території України
- •45. Рух Опору в роки Другої світової війни на території України
- •46. Визволення України від фашистських загарбників і відновлення радянської влади
- •47. Відбудова народного господарства України в повоєнний період
- •48. Операція «Вісла». Рух Опору на західноукраїнських землях в 2 половині 40-х – 1 половині 50-х рр. Хх ст
- •49. Радянізація західних областей України у повоєнний період
- •50. Зміни в політичній сфері в період хрущовської «відлиги»,
- •51. Реформи в економіці України в період Хрущовської «відлиги»
- •52. Дисидентський рух в Україні в 2 половині хх (20) ст.
- •53. Повсякденне життя українців в 1965-1985 рр
- •54. «Косигінські реформи» та їх наслідки для України
- •55. Політична ситуація в Україні в 1985-1991 рр
- •56. Державотворчі процеси в Україні в 90-х роках хх – на початку ххі ст.
- •57. Історичні умови проголошення Незалежності України
- •58. Конституційний процес в Україні. Прийняття Конституції України 1996 р.
36. Директорія унр: внутрішня та зовнішня політика
14 листопада 1918 українські політичні партії сформували опозиційний до уряду Скоропадського — Директорію. 14 грудня 1918 гетьман Скоропадський зрікся влади і Директорія в'їхала до Києва. Це знаменовало початок третього періоду української революції. Директорія складалася з 5 чоловік: Андрієвський, Винниченко, Макаренко, Петлюра, Швець. Вищий законодавчий орган — Трудовий конгрес, який складався з 528 делегатів. Уряд – Рада Міністрів. На місцях влада належала трудовим радам робітників, селян та інтелігенції. Внутрішня політика: 1) Відновлено УНР, але без влади Центральної Ради; 2) Ліквідація приватної власності на землю та проведення аграрної реформи; 3) Запровадження державного контролю над виробництвом і розподілом продукції; 4) Встановлення 8-годинного робочого дня; 5) Дозволена діяльність профспілок і проведення страйків; 6) Відновлено національно-персональну автономію національних меншин в Україні. Зовнішня політика: Директорія розширила міжнародні зв’язки УНР, Україну визнали Чехословаччина, Угорщина, Голландія, Італія, Ватикан, але не були налагоджені стосунки з Радянською Росією. Директорія орієнтувалася на країни Антанти. Антанта відмовилась визнати Директорію, підтримала білогвардійський рух і розпочата інтервенцію на півдні України. УНР опинилася в так званому "трикутнику смерті". З північного сходу наступали більшовицькі війська, на півдні знаходилися армія Денікіна та війська Антанти. На заході активізувалися поляки. В середині самої Директорії єдності не було. Існували розбіжності в питаннях зовнішньої і внутрішньої політики. Суперництво між Петлюрою і Винниченком. Реалізація законів Директорії в умовах війни була неможливою. Реальна влада зосереджувалась у виборних отаманів військових загонів, з яких практично складалися збройні сили УНР. Отамани відмовлялися визнавати центральну владу, що призвело до руйнування УНР. Великою подією було об’єднання (акт злуки) 22 січня 1919 УНР та ЗУНР. Але Директорія не відстояла незалежність УНР. Причини поразки Директорії: 1) відсутність єдиної політичної думки, неузгодженості в самій Директорії; 2) не виваженість внутрішньої і зовнішньої політики; 3) відсутність боєздатної дисциплінованої армії; 4) відсутність в укр. селян загальнонаціональних інтересів в той час; 5) не було запропоновано програму реформ, яка б задовольнила більшу частину населення України; 6) не враховано помилки Центральної Ради.
37. Зунр: історичні умови створення, її внутрішня і зовнішня політика
В жовтні-листопаді 1918 під впливом поразки в І світ. війні Австро-угорська імп. почала розпадатися. 18 жовтня 1918 у Львові представники зах-укр політичних партій створили українську Народну Раду. 19 жовтня 1918 Національна Рада проголосила створення на західних землях України ЗУНР. Президентом став Євген Петрушевич. В цей час поляки готувалися відновити Річ Посполиту в межах 1772 року, включивши до її складу і східну Галичину. 3 листопада 1918 вони захопили вокзал у Львові. Народна революція переросла у війну за незалежність республіки.
Внутрішня політика: 5 листопада 1918 Національна Рада видала маніфест, де проголошувалося загальне виборче право, рівність громадян, 8-годинний робочий день, соціальний захист, охорона праці і громадського спокою, проведення аграрної реформи. 9 листопада 1918 сформовано уряд – Тимчасовий Державний Секретаріат на чолі з Костянтином Левицьким. 13 листопада 1918 проголошено Тимчасовий закон про державну самостійність. Положення закону: 1) визначалися кордони держави – майже 70 тис км2 з населенням 4 млн чол.; 2) визначався державний устрій, прапор, герб; 3) затверджувалась державність укр мови.
Для виведення країни з кризи розроблено програму заходів: 1) монополізація продажу с/г продукції; 2) відновлення роботи залізничного транспорту; 3) введена в обіг валюта – гривня і карбованець; 4) 4 квітня1919 прийнято закон про землю – передбачалась ліквідація великого землеволодіння та передача землі малоземельним і безземельним селянам.
Зроблені кроки створення жандармерії і укр галицької армії. Створити регулярну армію не вдалося. Уряд ЗУНР не зміг взяти під контроль нафтовидобувну промисловість, зyпинити інфляцію і реалізувати трудове законодавство.
Зовнішня політика: зовнішня політика була складною. З перших днів існування ЗУНР опинилась в стані війни з Польщею. Невдалі спроби добитися міжнародного визнання ЗУНР. Під тиском польських військ в кін травня 1919 уряд ЗУНР переїхав до Тернополя, потім до Станіславова, згодом змушений піти в напрямку до р. Збруч. 16 липня 1919 президент Петрушевич дав наказ своїй армії перейти Збруч і з*єднатися з військами Директорії. Так ЗУНР була ліквідована, народ опинився в польській неволі. Висновок: проголошення ЗУНР відкривало широкі можливості, програма керівництва ЗУНР була демократичного характеру, але через складні зовнішньополітичні обставини не була реалізована.