27.Функція споживання. Графік функції споживання. Недоходні фактори споживання

Ф-ція споживання – ф-ція, яка описує залежність між величиною нац доходу і величиною споживчих видатків. Графічно їй відповідає крива споживання.

Кут нахилу кривої споживання завжди менше 45° і дорівнює граничній схильності до споживання MPC. Крива зміщена вверх по осі ординат на величину автономного споживання. Автономне споживання – споживчі видатки, які не залежать від величини нац доходу. Наявність автономного споживання пояснюється тим, що навіть за відсутності доходів дом господ вимушені здійснювати споживчі видатки. Автономне споживання фінансується за рахунок заощаджень минулих періодів (фактор багатства), або за рахунок майбутніх доходів (використання кредитів).

Алгебраїчно функцію споживання можна представити так: C =C_А+MPC ·Y, де, C – споживчі витрати;C_А – автономне споживання; MPC-гранична схильність до споживання; Y- нац дохід.

Фактори, що впливають на споживання. Хоча споживання напряму залежить від розміру використовуваного доходу, на нього впливають також і інші чинники, які навіть за незмінного доходу можуть змінити обсяги споживання. Такі чинники викликають зміну положення кривої споживання. До них належать:

• майбутній очікуваний дохід. Якщо споживачі очікують гарантовано вищих доходів у майбутньому. То вони збільшать свої споживчі витрати пропорційно зростанню доходу (крива споживання зміститься угору) і навпаки;

• величина багатства. Зростання багатства домогоспод дозволяє забезпечувати більш високий рівень автономного споживання навіть при тому ж поточному доході (крива споживання зміститься угору) і навпаки;

• рівень інфляції. Впливає на реальну купівельну спроможність грошових залишків та вартість майна, тому збільшення інфляції зменшує споживання (крива споживання зміститься вниз);

• податки. Збільшення податків викликає зменшення споживання. (Збільшення автономних податків зміщує криву споживання вниз, а збільшення подоходнього – зменшує кут її нахилу).

28. Функція заощадження. Графік функції заощадження. Недоходні фактори заощадження

Ф-ція заощадження – ф-ція, яка описує залежність між величиною нац доходу і заощадженнями. Графічно їй відповідає крива заощадження.

Кут нахилу кривої заощадження завжди дорівнює граничній схильності до споживання MPS. Крива зміщена вниз по осі ординат на величину автономного споживання. Це означає, що при низьких доходах, недостатніх для забезпечення поточного споживання, воно частково фінансується за рахунок заощаджень. Тобто при низьких доходах заощадження будуть від’ємними. Це може мати наслідком зменшення багатства нації, або збільшення заборгованості, якщо споживання фінансується за рахунок майбутніх заощаджень (кредит). При певному значення нац доходу (т.В) використовуваний дохід повністю буде спрямовуватись на споживання, а заощадження будуть нульовими. Такий дохід називають пороговим доходом або точкою нульового заощадження. І якщо дохід перевищить т.В – нація почне заощаджувати, накопичувати багатство.

Алгебраїчно ф-цію заощадження можна представити так:S=-C_А + MPS ·Y, де, S – заощадження; C_А – автономне споживання; MPS ­ - гранична схильність до заощадження. Y - нац дохід.

Заощадження відіграють важливу роль в економ, оскільки саме вони є джерелом коштів для інвестицій. Заощадження здійснюють:

• домашні господарства (основна маса заощаджень). Заощадження домогосподарств називають особистими заощадженнями;

• фірми у вигляді нерозподіленого прибутку та амортизації;

• держава у випадках профіциту бюджету. Дефіцит бюджету означає від’ємні заощадження.

Особисті заощадження разом із заощадженнями підприємств називають валовими приватними заощадженнями.