36. Класична теорія як теоретична база державного невтручання в економіку

Теорія рац очікувань свідчить, що ринкові суб'єкти в економ житті поводяться раціонально. Вони збирають і осмислюють інформацію при формуванні очікувань щодо предметів, яка стосується їхніх економ інтересів. Прихильники даної теорії припускають, що бізнесмени, споживачі не тільки обізнані в макроеконом, з якою безпосередньо мають справу, але також розуміють, як функціонує макроеконом, і одержують доступ до інформації, достатньої для прийняття рішень, які найкраще вписують їхні приватні інтереси в народногосподарські процеси. Люди не просто поширюють досвід минулого на майбутнє, але адекватно оцінюють, виходячи із своїх інтересів, вплив здійснюваної політики на перспективи економ. Вони вважають, ніби інформація про зміни кон'юнктури передається швидко і навіть миттєво, отже, прийняті на її основі рішення відразу ж пристосовують рівноважні ціни й обсяги вир-ва до зрушень у технологіях, різноманітних потрясінь і до змін у фіскальній і кредитно-грошовій політиці. Тому будь-яке втручання в економ недоцільно, оскільки стабілізаційні заходи будуть змінювати тільки ціни і не торкнуться реального вир-ва та зайнятості.

37. Кейнсіанська теорія як теоретична база державного регулювання економіки

Особливість кейнсіанської теорії полягає в тому, що ринок сам по собі не може забезпечити повної економ стабільності, а тому держава зобов'язана відігравати активну роль у стабілізації економіки і пом'якшенні економ спадів. Кейнсіанці підтримують концепцію фінансування державою житлового будівництва і продовольчої допомоги як засіб зниження бідності. Охорона здоров'я й освіта не підпадають під дію закону попиту і пропозиції, тому що знаходяться поза межами ринкової системи. Тому держава повинна взяти на себе вирішення цих проблем. Що стосується закону про мін з\п, то з їх точки зору він є засобом допомоги працівникам, що знаходяться внизу прибуткової піраміди.

38. Монетаристські погляди на роль держави у сучасній ринковій економіки

В основі монетаризму лежить обґрунтування достатньої конкурентності ринків і спроможності ринкової системи автоматично досягати макроеконом рівноваги. Вони вважають держ регул шкідливим для розвитку підприємництва, яке робить дестабілізуючий вплив на економ. Монетаристи розглядають грошовий обіг як єдиний чинник, що визначає рівень вир-ва, зайнятості, цін. На відміну від кейнсіанців, монетаристи заперечують фіскальну політику, вважаючи, що вона лише дестабілізує економ. Вони виступають за дотримання монетарного правила, відповідно до якого грошова маса повинна розширюватися щорічно в тому ж темпі, що і потенційний ріст реального ВНП. Монетаристи віддають перевагу забезпеченню бідних додатковим прибутком, щоб вони вирішували свої проблеми без втручання держави. На їхню думку, попит і пропозиція – найбільш потужні економ важелі і найбільш корисні. Тому державу не повинна торкатися бізнесу, а повинна дати йому "робити свою справу". Монетаристи переконані, що закон про мін з\п шкодить людям, збільшуючи безробіття, тому що він підвищує вартість роб сили, робить невигідним для багатьох фірм тримати робітників з низькою оплатою праці, – у результаті тих, хто міг би в інших умовах залишитися на роботі, звільняють.