43. Попит на грошовому ринку

Попит на гроші – потреба у певній к-сті грошового активу на даний момент часу. (Під грош активами у сучасній економ розуміють ті активи, які відповідають агрегату М₂). Попит на гроші визначається їх ф-ціями. Оскільки для ф-ції міри вартості реальні гроші непотрібні, то попит на гроші формується у двох різновидностях:

-попит на гроші як засіб обігу (транзакційний попит);

-попит на гроші як засіб заощадження (попит на гроші як актив).

Транзакційний попит на гроші – потреба у певній к-сті грошей для обслуговування угод купівлі-продажу. Величина цього попиту визначається вартістю усіх угод (P∙Y) та швидкістю обігу грошей (V). Транзакційний попит на гроші () прямо пропорційний вартості угод і обернено пропорційний швидкості обігу грошей і описується кількісним рівнянням грошового обігу:

Транзакційний попит на гроші визнач цінами тов та їх к-стю й не залежить від ціни грошей (% ставки). Тому графічно транзакційний попит можна зобразити вертикал прямою.

Попит на гроші як актив ­– потреба у грошах як різновидності майна у яке можна вкладати і нагромаджувати свої доходи. Гроші наряду з нерухомістю, акціями, облігаціями, коштовностями й т.п. є засобом нагромадження багатства. Проте, на відміну від інших активів, гроші є найбільш ліквідним активом. Формуючи попит на гроші як актив, економічні суб’єкти керуються двома мотивами. Страховий мотив. Керуючись цим мотивом економ суб’єкти із всіх активів надають перевагу грошам, як найбільш ліквідному, а значить найбільш безпечному активу. Спекулятивний мотив. Нагромаджуючи свої доходи у грошовій формі, економ суб’єкти втрачають додатковий дохід у вигляді %. Різниця між % ставкою типового негрошового активу і % ставкою по агрегату М₂ становить альтернативну вартість зберігання грошей. Попит на гроші як актив залежить від % ставки. Чим вища % ставка, тим вища альтернативна вартість зберігання грошей, тим більше можливого доходу втрачають суб’єкти здійснюючи нагромадження у грошовій формі. Графічно попит на гроші як актив має вигляд кривої з від’ємним нахилом.

Сукупний попит на гроші – загальна к-сть грошей, якою економ суб’єкти хочуть володіти для здійснення транзакцій та нагромадження активів. Сукупний попит на гроші є сумою транзакційного попиту та попиту на гроші як актив:= + .Крива сукупного попиту на гроші утворюється шляхом додавання до кривої транзакційного попиту кривої попиту на гроші як актив і має від’ємний нахил.

Чинники попиту на гроші: % ставка. Номінальний нац дохід

44. Пропозиція на грошовому рику

Пропозиція грошей – к-сть грошей, яка знаходиться у обігу в нац економ на певний момент часу. В кожен момент часу к-сть грошей в економ задана, тому пропозицію грошей M_s можна зобразити у вигляді вертикал кривої.

В результаті взаємодії попиту і пропозиції на ринку грошей утворюється % ставка. Вона відповідає точці перетину кривих попиту і пропозиції. За ринкової % ставки на ринку грошей встановлюється рівновага. Це означає, що при ставці проценту r* попит на гроші відповідає їх пропозиції. Якщо б ставка % була вища за ринкову, то пропозиція грошей перевищувала б попит, банки мали б надлишкові кредитні резерви й вимушені були зменшувати % ставку. Якщо б ставка % була нижча за ринкову, то грошей у обігу було б недостатньо для задоволення попиту, банки збільшили б % ставку. Таким чином ринок автомат відновлює рівновагу.

Контроль держави за к-тю грошей в країні здійснюється центр.банком. Виникає необхідність вимірювання грош.маси для цього використовують набір показників.

М0 – готівка в обороті поза банківською системою;

М1 = М0 + засоби на поточних рахунках;

М2 = М1 + засоби на строкових рахунках;

М3 = М2 + крупні вклади (ощадні сертифікати);

L = М3 + високоліквідні цінні папери