22.Економічний кругообіг в умовах чистого ринку закритої економіки, змішаної закритої економіки та змішаної відкритої економіки

Ринок ресурсів

1 3

2 4

Підпр-ва 5 7 Домогосп-ва

6 8

Ринок продуктів

1.вир-чі витрати; 2. ресурси; 3. грошові доходи; 4. ресурси; 5. товари та послуги; 6. грошові доходи; 7. товари та послуги; 8. споживчі витрати.

Чистий ринок – ринок, де взаємодіють домогоспод та підприємства без участі держави. За допомогою ринку рес (ринок, на якому підп-ва купують у дом.господ рес, необхідні їм для вир-ва: роб силу, капітал і природні рес) домогоспод постачають свої рес підприємствам за ринковими цінами. В результаті купівлі-продажу рес домогоспод одержують грош.доходи (з\п, ренту тощо), а підп-ва несуть вироб.витрати. Це означає, що витрати з боку підприємств перетворюються у доходи з боку домогоспод. В умовах рівноваги витрати дорівнюють доходам. Підп-ва постачають на ринок продуктів тов та послуги, а домогоспод купують їх за ринковими цінами. Отже, на ринку рес підп-ва є покупцями, а домогоспод – продавцями. На ринку продуктів все навпаки. В кінц.підсумку через механізм цих ринків рес обмінюються на прод, а грош.потоки обслуговують цей обмін. Та частина доходу домогоспод, яка не спрямовується на купівлю тов та послуг, а також на сплату податків, формує їхнє заощадження. Більша частина заощаджень домогоспод перетворюються в інвестиції на фін.ринку за допомогою фін.посередників. До них належать КБ, страх компанії, інвестиц.компанії та різні фонди. Акумулюючи вільні від вират грош.ресурси домогоспод, фін.посередники передають їх у формі позичок у розпорядження підприємств за відповідну ціну, % ставку. Інша частина заощаджень домогоспод перетворюється в інвестиції безпосередньо через придбання ними акцій, облігацій та інших паперів.

В умовах змішаної економ підприємства та домогоспод взаємодіють між собою як і на чистому ринку. Але наряду з цим вони ще взаємодіють з урядом. У моделі екон.кругообігу держава виконує 3 ф-ції: здійснює на відповідних ринках закупівлю рес та прод і несе пов’язані з ними витрати; забезпечує домогоспод і підприємства сусп.благами; отримує від домогоспод і підприємств податки, за рахунок яких фінансуються сусп.блага. Ф-ції держави: 1)Перерозподільча ф-ція. Змінюючи рівень податків і трансфертів, держава перерозподіляє сукупний дохід між приватним сектором економіки і вир-вом сусп.благ та послуг; 2)Стабілізаційна ф-ція. Змінюючи обсяги держ.закупівель та рівень чистих податків, вона може цілеспрямовано впливати на сукупні видатки, і, як наслідок, на рівень вир-ва. В межах приватної закритої економіки Y=C+I. З появою держави сукупні видатки доповнюються державними закупівлями, тому екон.рівновага визначається Y=C+I+G.

Функції уряду в умовах закритої ек-ки.

Домогосп-ва і підпр-ва взаємодіють не тільки між собою а й з урядом, від заходів якого теж залежить рівновага в ек-ці. У моделі ек-го кругообігу уряд виконує три ф-ції.

1) він здійснює на відповідних ринках дер­ж. закупки рес та прод і внаслідок цього несе відповідні витрати, які впливають на сукупні витрати ек-ки. На рис. це відображ-ть потоки по вертикалі.

2) уряд надає домогосп-вам і підпр-вам суспіл блага, пов'язані із утриманням бюдж. сфери. Це відображ-ть верхні горизонтальні потоки, які поєднують уряд із суб'єктами приватного сектора ек-ки.

3) для здійснення своїх витрат уряд формує держ. доходи за рахунок збирання податків: приб. податок з громадян, податки на прибуток підпр-в, продуктові (непрямі) податки тощо. Це все є валові податки. Але поряд з цим уряд має справу з подат­ками зворотніми. До них відносяться трансфертні платежі (пенсії, стипендії, виплати по безробіттю та страхуванню, дотації, субсидії). Валові податки за мінусом трансфертних платежів є чистими податками.

Наведена модель ек-го кругообігу показує, як уряд може впливати на параметри ек-ної рівновага.

Функції уряду в умовах відкритої економіки.

Ек-ка будь-якої країни, як правило, є відкритою. Світове госп-во доповнює внутрішні ринки та роздвоює потоки рес, прод, доходів і витрат двома напрямками — по лінії внутрішніх і зовнішніх ринків. Якщо суб'єкти ек-ного кругообігу експортують на світовий ринок ресурси та продукти, то у зворотному напрямку вони одержують грошові дохюди. І навпаки, якщо вони імпортують із світового ринку ресурси та продукти, то у зворотному напрямку вони несуть відповідні витрати.

23.Сукупний попит. Крива сукупного попиту

Сукупний попит – та к-сть реального обсягу продукції (тов та послуг), що їх покупці бажають придбати за кожного можливого рівня цін. Сукупний попит (AD) – сукупні витрати економ на закупівлю тов і послуг, які складаються із споживчих витрат (C), валових інвестицій (I), державних закупок (G) і чистого експорту (NX).

AD = C + I + G + NX.

Крива сукупного попиту –крива з від’ємним нахилом. Від’ємний нахил відображає обернену залежність між рівнем цін і закупками реального нац продукту. Підвищення рівня цін зменшує величину сукупного попиту і навпаки.

На криву сукупного попиту впливають цінові та нецінові фактори.

Цінові фактори викликають рух по кривій сукупного попиту. До них відносять такі.Ефект багатства (ефект Пігу) – зростання цін зменшує купівельну спроможність фінансових активів, а отже менше буде куплено реального національного продукту і навпаки.

Ефект % ставки – зростання цін збільшує попит на гроші, що викликає зростання % ставок, а, отже, зменшує інвестиції фірм і закупки населенням товарів у кредит.

Ефект грош маси – зростання цін потребує більшої к-сті грошей для обслуговування угод. При тій же номінальній грош масі це рівносильне скороченню реальної грошової маси в економіці. А це означає подорожчання грошей, що призводить до зменшення закупок, інвестицій, експорту.

Ефект валютного курсу – зростання цін веде до зростання % ставок й відповідно до підвищення обмінного курсу нац валюти порівняно до іноземних, а отже до скорочення нац експорту.

Нецінові фактори викликають зміщення кривої сукупного попиту. До них відносять такі.

Зміна економічної політики уряду (насамперед фіскальну і монетарну політику).

Зміна очікувань споживачів та підприємців.

Зміна економічної ситуації у зарубіжних країнах.

Нецінові чинники здатні змінити обсяги закупки національного продукту за незмінного рівня цін.