37. Витрати виробництва у довгостроковому періоді.

Довгостроковий період функціонування фірми - це інтервал часу, впродовж якого фірма має можливість змінити всі зайняті ресурси, зокрема й виробничі потужності.

Довгостроковий період дозволяє фірмам вносити певні зміни, які неможливо зробити в короткостроковому періоді. В довготерміновому періоді фірми, які знаходяться в галузі, володіють достатньою кількістю часу, щоб або розширити, або скоротити свої виробничі потужності, і що важливо, число фірм в галузі може або зменшуватися, або збільшуватися по мірі того, як нові фірми вступають в галузь чи існуючі в галузі фірми покидають її. Період, протягом якого фірма може змінити кількість не тільки змінних, але й постійних факторів, називається довгостроковим періодом ії діяльності. Якщо у межах короткострокового періоду зміни у виробничому апараті фірми не можуть бути проведені, то у довгостроковому періоді змінюються виробничі потужності й адекватно цьому - кількість робітників.

Можна зробити висновок, що всі витрати в умовах довгострокового періоду як змінні. Звідси у довгостроковому періоді середніх постійних витрат АFС не існує. Середні змінні витрати АVС дорівнюють середнім загальним витратам, тобто АVС = АТС. Тому у довгостроковому періоді використовується єдине поняття - середні витрати АТС.При розширенні фірми відбувається зміна валових витрат. Як і в короткостроковому періоді, вони спочатку будуть скорочуватися за рахунок ефекту масштабу, але після досягнення мінімуму почнуть збільшуватися.

38. Поняття прибутку. Його сутність та функції.

У сучасній ек теорії значна увага приділяється аналізу прибутку фірми, які діють за умов різних типів ринкових структур. Прибуток – це виражений у грошовій формі дохід підприємця,на вкладений капітал, різниця між загальною виручкою від реалізації ( валовим доходом) і сукупними витратами фірми. Підходи до визначення витрат фірми:

• Бухгалтерський приб. – різниця між валовим доходом та (виручкою від реалізації) та бухгалтерськими (зовнішніми) витратами виробництва.

• Економічний прибуток – різниця між валовим доходом та економічними (зовн і внутр., з урахуванням нормального прибутку) витратами виробництва.

Нормальний прибуток – звичайний для галузі дохід від економічних ресурсів; мінімальний дохід, який стимулює підприємця продовжувати справу, залишаючись у певній сфері бізнесу. Оскільки нормальний прибуток є винагородою за виконання підприємницьких функцій, він входить до складу внутрішніх витрат фірми.

Кінцевий рез, який найбільше цікавить підприємця наз чистий прибуток. Чистий прибуток – це прибуток, який залишається у розпорядженні підприємця після розрахунків з бюджетом за податковими та обов’язковими платіжними зобов’язаннями.

Економічний прибуток – це надлишок від нормального прибутку, що є результатом ініціативи підприємця, його вміння зайти краще застосування і комбінацію ек ресурсів, здійснити нововведення, ризикнути.

При розрахунку можливі такі ситуації:

• економічний прибуток є від'ємною величиною, що свід­чить про необхідність пошуку вигідніших шляхів застосування наявних ресурсів;

• економічний прибуток є нульовим — це означає, що під приємець отримує нормальний прибуток і альтернативне за­стосування вкладених засобів не збільшить його дохід;

• економічний прибуток є додатною величиною, що засвід чує ефективне використання ресурсів.

Монопольний прибуток — при буток фірми, яка займає монопольне становище на ринку.

Засобами вимірювання прибутку є його маса (абсолютна грошова величина) та норма (якісний відсотковий показник).

Маса прибутку — це абсолютний обсяг прибутку в грошо­вому вираженні.

Норма прибутку характеризує ступінь прибутковості ка­піталу і визначається як відсоткове відношення маси прибутку до всього авансованого капіталу.

Функцій прибутку:

— облікова, індикативна, що характеризує прибуток як найважливіший показник, критерій ефективності господарської діяльності фірми;

—розподільча, що характеризує прибуток як основне фінан­сове джерело розвитку фірм і суспільства в цілому;

— стимулююча, що визначає прибуток як потужний моти-уючий чинник, генератор економічного розвитку, здійснення нвестицій та нововведень.

Економічна роль прибутку:

— прибуток є рушійною силою функціонування та розвитку економіки, основним спонукальним мотивом підприємницької діяльності;

— прагнення отримати прибуток сприяє ефективному роз-11 оділу та використанню ресурсів, упровадженню досягнень нау-ково-технічного прогресу, скороченню витрат, поліпшенню якості продукції та її споживчих властивостей;

— прибуток є джерелом розширення суспільного виробни­цтва, примноження національного багатства та задоволення по­треб суспільства, що зростають.