62. Склад грошової бази, характеристика її окремих елементів. Позичена і не позичена грошова база.

Показник грошової бази не є ще одним агрегатом грошової маси. Це якісно інший показник, що характеризує масу грошей з боку прояву її на балансі центрального банку. Тому цей показник інколи називають ще грошима центрального банку, який їх безпосередньо контролює і регулює, впливаючи в кінцевому підсумку і на загальну масу грошей.

Грошова база включає запаси всієї готівки, яка перебуває в обороті поза банківською системою та в касах банків, а також суму резервів комерційних банків на їх кореспондентських рахунках у центральному банку.

Величину грошової бази можна визначити за формулою: Гб = Г вип. + Грез,

де Гвип - сума готівки, випущеної центральним банком і не поверненої в його фонди; Грез - сума грошових коштів (резервів), які перебувають на кореспондентських рахунках банків у центральному банку.

63. Зв’язок грошової бази з активами та пасивами балансу центрального банку.

Загальний розмір грошової бази країни визначають за балансом Національного банку.

Активи Нацбанку:

- Валютні резерви (ВР),

- Цінні папери (ЦП),

- Кредити комерційних банків (ККБ),

- Кредити уряду (КУ),

- Інші активи (ІА).

Пасиви Нацбанку:

- Готівкові гроші в обігу (ГГО),<

- Депозити комерційних банків (ДКБ),

- Депозити уряду (ДУ),

- Інші пасиви (ІП).

Активи = Пасиви, то

ВР + ЦП + ККБ + КУ + ІА = ГГО + ДКБ + ДУ + ІП.

Депозити комерційних банків – це резерви грошової системи.

Механізм створення грошей спирається на дві умови:

1). Нацбанк визначає норму обов’язкових резервів і, відповідно, впливає на банківські резерви;

2). Використовуючи кредитні гроші, банківська система перетворює їх у

нові депозити і таким чином збільшує банківські гроші.

64. Механізм та інструменти впливу центрального банку на грошову базу.

Визначальною ознакою сучасних банківських систем є наявність механізмів контролю та регулювання пропозиції грошей, що дає змогу їм реалізувати певну грошово-кредитну політику. До основних механізмів впливу відносяться контроль грошової бази або її складових, до яких належать обов'язкові резерви. Тривалий період центральні банки намагались поєднувати контроль грошової бази та обов'язкових резервів.

У сучасних ринкових економіках контроль грошової бази розглядається як гіпотетична можливість або здійснюється переважно у м'якій формі. В умовах розвинених ринкових механізмів і стабільності економічних процесів жорсткі форми контролю та регулювання монетарної бази пов'язані зі структурною перебудовою грошових та фондових ринків. Спроба жорсткого контролю над вибраним грошовим агрегатом у довгостроковому плані пов'язана з небажаною дестабілізацією процентних ставок. У сучасних ринкових країнах використовується ще різновид норм обов'язкового резервування коефіцієнт готівкових коштів (саsh ratio), який визначає відношення готівки банку до його зобов'язань за депозитами клієнтів. Банки мають право тримати і більші кошти понад обов'язковий обсяг готівки. Використання коефіцієнта ліквідності (kigniolity batio) дає змогу здійснювати контроль над кредитною діяльністю банків через дотримання мінімального співвідношення їх ліквідних активів (готівкові гроші та кредити, видані на короткий термін або до запитання) до загального обсягу депозитних зобов'язань.