36. Класифікація і основні типи ринкових структур.

Основні ознаки, за якими відокремлюються типи ринкових структур:

1. Кількість фірм, що функціонують на ринку.

2. Тип продукту, що реалізується.

3. Можливість контролю цін з боку продавців.

4. Умови входження у галузь для нових робітників і умови виходу з неї.

5. Характер конкуренції, що домінує на ринку.

У відповідності до таких ознак виділяють 4 типи ринкових структур:

1. Ринок досконалаї або чистої конкуренції.

2. Монополістичної конкуренції.

3. Олігополії.

4. Монополії.

Характерні риси даних структур:

Характ. риси	досконала конк.	моноп. конкур.	олігополія	монополія
Число фірм	дуже велике	Велике	Декілька	Одна
Тип продукта	стандатризований	Диференційований	Станд. і диференц.	унікальний,немає аналогів
Контроль над ціною	відсутній	В дуже вузьких межах	обмежений, зростає при домовленості	Значний
Умови вступу до галузі	дуже легкі, відсутні перешкоди	Порівняно легкі	Суттєві перешкоди	Вступ блоковано
Не цінова конкур.	відсутня	опір робиться на рекламу,торгові знаки і марки	ярко виражена, особл. при дифер. продукті	Головним чином реклама зв’язків з громадськістю
приклад	Сільгосп.	тов. народн. споживання	виробн. Сталі та автомобілів	Єдина у галузі

37. Ринкові умови функціонування конкурентної фірми

К рива попиту відображає потребу на продукцію окремої фірми. При цьому обсяг продажу ніяк не впливає на зміну ринкової ціни. Фірма може продати рівно стільки скільки забажає за ринковою ціною. При цьому граничний дохід буде дорівнювати ціні, тобто MR=P. Граничний доход це приріст валового доходу від продажу кожної додаткової одиниці продукції MR=P, оскільки Р-константа. Крива пропозиції показує який обсяг пропонує фірма, щоб максимізувати прибуток. Крива пропозиції це певна частина кривої граничних витрат, що розташована вище середніх змінних витрат. Т. В - точка самоокупності фірми, оскільки ВС=АТС; Q₁-обсяг виробництва, що дозволяє знаходитись на рівні самоокупності; т. А-це точка закриття фірми, оскільки МС=AVC. Q₀-обсяг випуску при якому фірма закривається; т. С-фірма отримує прибуток, оскільки МС>ATC, що досягається при Q₂.

38. Максимізація прибутку конкурентної фірми.

Р озрізняють два підходи щодо максимізації прибутку: валовий підхід - за яким максимальний прибуток досягається за умови найбільшої різниці між валовим доходом і валовими витратами TR-TC. Максимальний прибуток (D) досягається на відрізку АВ при обсязі виробництва Q, оскільки різниця TR і TC найбільше. В т С і D виробництво знаходиться на рівні самоокупності, оскільки TR=TC. На відрізках коли обсяг виробництва менший за Q₁ або більший за Q₂ фірма несе збитки оскільки TR<TC. Граничний підхід. При обсязі виробництва Q^*-фірма максимізує прибуток оскільки MR=MC. Це стає можливим внаслідок спів падання кутів нахилу кривих валового доходу. MR=похід(TR)=Р. Р=MR= MC-умова максимізації прибутку.