69. Громадські блага та громадський вибір.

Громадське благо – складається з таких великих одиниць, що можуть бути продані індивідуальним покупцям по окремості на такі блага не поширюється принцип винятковості та суперництва, отже, громадське благо – це благо, які забезпечують потреби всіх членів суспільства в однаковій мірі. Вони поділяються на : 1. Чисті – характеризуються ознаками неподільності, неконкурентністю та не винятковості. 2. Недосконалі визначаються обмеженням щодо їх споживання, що зумовлює географічним положенням або необхідністю мати ще додаткові приватні блага. Особливим різновидом є спільні ресурси, які також характеризуються не винятковістю, але не виключають суперництво. Наприклад : родовища корисних копалин, флора та фауна, “проблема безбілетників”. Ситуація, що виникає при необхідності оплати споживачами громадського блага, оскільки громадське благо хар-ся неможливістю виключення зі споживання, деякі особи прагнуть споживати не сплачуючи за це, тому приватні фірми не в змозі отримати плату від споживачів і вир-во таких благ бере на себе держава, збираючи плата у вигляді податків, незважаючи на те, яким є попит на дані блага. Таким чином держава стає як основним виробником, так і основним замовником суспільних благ, визначає оптимальну їх кількість і мінімізує витрати їх вир-ва. Оптимальним обсягом є такий при якому гранична вигода громадян = граничним витратам сусп.на вир-во даного блага. Громадський вибір способу забезпечення громадян благами визначається не ринком, а політичними процесами. Теорія суп. Вибору розрізняє дві основні моделі прийняття рішень щодо реалізації сусп. проектів: 1.У моделі прямує демократії рішення приймаються більшістю голосів шляхом прямого голосуванні у формі референдумів.2. модель представницької демократії передбачає прийняття рішень внаслідок голосування депутатами.

70. Економіч. Роль держави в ринковій економіці.

Ринковий механізм забезпечує системну ефективність лише за умов досконалої конкуренції. Проте за умов змішаної економіки це не можливо. Сучасний ринок не спроможний вирішити безліч проблем економічного розвитку через наявність притаманних йому недоліків:

1. циклічний характер ек. розвитку

2. у монопольної влади не має природних ринкових обмежень

3. неспроможність ринку забезпечити виробництво суспільних благ

4. наявність негативних зовнішніх ефектів

5. нерівномірний розподіл насущних благ, що суперечить принципу справедливості.

Таким чином недосконалості ринку зумовлюють необхідність державного втручання у функціонування окремих ринків.Тим самим, впливаючи на характер і напрямок розвитку всієї ек.системи.

Сучасна держава виконує ряд важливих функцій регулювання ек.процесів:

1. забезпечення правової основи ефективного функціонування ринкової економіки

2. розробка та впровадження комплексу стабілізаційних заходів, спрямованих на зменшення амплітуди цикліч.коливань ек.розвитку

3. перерозподіл доходів і матеріальних благ, з метою вирівнювання споживання насущних благ

4. підтримка внутрішньогалузевої і міжгалузевої конкуренції

5. адекватне корегування зовні.ефектів

6. регулювання розподілу ресурсів для забезпечення суспільними благами.