3. Етапи статистичного дослідження.

Виявити та охарактеризувати розміри, зміни і кількісні співвід­ношення певних масових суспільних явищ можна, здійснюючи по­слідовно три основні етапи економіко-статистичного дослідження:

• статистичне спостереження;

• статистичне зведення і групування первинних даних;

• аналіз статистичної інформації.

Статистичне спостереження. Основним завданням першого етапу дослідження є отримання певних значень досліджуваних ознак від кожної одиниці статистичної сукупності шляхом реєстрації (обліку) їх на підставі ретельно розробленої програми. Причому статистичне спос­тереження має набути масового характеру. Вимога масовості одиниць спостереження зумовлюється тим, що вивчення статистичної законо­мірності проявляється у достатньо великому масиві даних на підставі дії закону великих чисел, суть якого полягає в тому, що в зведених статистичних характеристиках вплив елементів випадковості взаємопогашається, хоча вони и можуть проявлятися в окремих одиницях статистичної сукупності. Так, в умовах ринкових відносин кожний покупець добирає в магазині той товар, який йому потрібен у даний момент. У цілому по магазину можна достатньо точно передбачити як загальний обсяг, так і структуру попиту за рік, окремі сезони і навіть дні тижня.

Статистичне зведення і групування первинних даних має завдання всебічно систематизувати матеріали статистичного спостереження. Суть другого етапу статистичного дослідження зводиться до перевірки даних, їх групування за певними ознаками, підбиття групових і загальних підсумків, розрахунку різних показників, проектування таблиць і внесення в них даних. Результати зведеної обробки ста­тистичних матеріалів, що становлять сукупність взаємопов'язаних цифрових характеристик суспільних явищ і процесів, зображують у вигляді системи таблиць та графічних ілюстрацій. Метод групувань дає змогу виділити в досліджуваній сукупності соціально-економічні типи явищ, охарактеризувати їхню структуру, виявити взаємозв'язки і взаємозалежності між показниками.

Аналіз статистичної інформації передбачає проведення аналізу даних на основі обчислення узагальнюючих показників: абсолютних, відносних і середніх величин, статистичних коефіцієнтів показників варіації ознак і динаміки явищ, індексів та показників, що харак­теризують щільність зв'язку між явищами тощо. Третій етап ста­тистичного дослідження дає змогу розкрити причинні зв'язки досліджуваних явищ, визначити вплив і взаємодію різних чинників, оцшити ефективність прийнятих управлінських рішень та можливі економічні і соціальні наслідки ситуації, що склалася на підпри­ємстві. Порівнюючи узагальнюючі статистичні показники дослід­жуваних явищ, визначають кількісні оцінки їх поширення в просторі та розвиток у часі, виявляють характеристики зв'язку і взаємозалеж­ності, формулюють наукові й практичні висновки.

Перелічені етапи статистичного дослідження, як правило, відо­кремлені між собою в часі і реалізуються різним колом виконавців.